До́ра Ізра́їлівна Дво́йрес (Двойрес-Зільберман; ; 1877, Кам'янець-Подільський — 1952, Ленінград, нині Санкт-Петербург) — російська професійна революціонерка єврейського походження. За фахом — зубний лікар. Була членом Всесоюзного товариства старих більшовиків. Партійні клички — Едуард, товариш Женя.

Біографія Дора Двойрес народилася 1877 року в Кам'янці-Подільському в патріархальній єврейській купецькій сім'ї. В автобіографії вона писала: «Батьки мої були дуже релігійними. Намагалися виховати мене в традиціях того часу. Моє бажання здобути освіту наштовхнулося на відчайдушний опір з їхнього боку. У цій боротьбі, сповненій для мене глибокої трагедії, і пройшли мої юні роки. 17-річною дівчиною я змушена була покинути батьківський дім».

При матеріальній допомозі старшого брата Емануїла Дора виїхала в Київ, де склала іспити за курс гімназії. Для продовження освіти поїхала в Берн. У Швейцарії Двойрес познайомилася з революційно налаштованими студентами, а також із Надією Крупською. 1901 року Двойрес стала членом Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП). В автобіографії вона писала: «1901 року, переїхавши знову до Києва, я почала працювати в РСДРП спільно з тт. Айзенберг, Землячкою, Рабінович та ін. Тоді ж тт. Гальперін, Басовський і Крохмаль, як центристи, і т. Гершуні (с. р.) звернулись до мене з пропозицією організувати в м. Кам'янці-Подільському (на моїй батьківщині) кордон для транспорту літератури і перевідправки товаришів, що я й виконала успішно… Залишившись після розколу на боці більшовиків, я виїхала в Женеву до тт. В. І. Леніна і Н. К. Крупської, за дорученням яких я організувала в Кам'янці-Подільському самостійний кордон» Попов Л. К., Хотюн Г. М. До історії Кам'янця-Подільського // Український історичний журнал. — 1963. — № 1. — С. 104..

3 жовтня 1923 року, даючи Двойрес рекомендацію для прийняття в члени Всесоюзного товариства старих більшовиків, Крупська писала: «Дору Ізраїлівну Двойрес знаю з часів „Искры“, коли вона організовувала для „Искры“ транспорт, а потім втечу з Київської тюрми дев'яти товаришам, що перелізли стіни й заховалися. Після другого з'їзду партії вона приєдналася до більшовиків і відтоді допомагала їм у міру сил».

1947 року громадськість Ленінграда широко відзначила 70-річчя Дори Двойрес, її заслуги в партійній та громадській роботі. Стару більшовичку було нагороджено орденом «Знак Пошани», вона отримала багато сердечних поздоровлень.

У художній літературі Російська письменниця Олександра Аренштейн у повісті «…Пишіть Мариці!» (1970), розповідаючи про транспортування на початку XX століття газети «Искра» та іншої нелегальної літератури, змальовує і образ Дори Двойрес Аренштейн Александра. …Пишите Марице!: Повесть. Журнальный вариант // Звезда Востока. — 1970. — № 4. — С. 76.:

Примітки

Література

Попов Л. Агент ленинской «Искры» // Правда Украины. — 1967. — 7 января. Паравійчук Андрій. Кам'янець-Подільський у минулому і сучасному // Вісник історико-культорологічного Подільського братства. — № 4. — 1995. — С. 24. Козлова Ніна. Товариш Женя: 70 років першої російської революції 1905—1907 рр. // Прапор Жовтня (Кам'янець-Подільський). — 1975. — 4 березня. — С. 4.