Балц () — у осетинському нартівському епосі — «військова експедиція (похід) за здобиччю» В.И.Абаев. Историко-этимологический словарь осетинского языка. АН СССР. Москва-Ленинград. 1958г. т. І, стор. 233–234. Суспільне явище часів військової демократії, що було невід'ємною частиною культури, соціального життя всіх без винятку кочових суспільств до часів Середньовічча, а у деяких архаїчних культурах і до часів новітньої історії.
Отже, у давніх осетинів загін, який йшов у балц, звався bal (дослівно — «загін, зграя» (ИЭСОЯ, т. І, стор. 232–233)), ватажок такого загону — balxon («той, хто скликав/зібрав (xon) загін/зграю» (ИЭСОЯ, т. І, стор. 234)), рядовий представник загону — æmbal («товариш, супутник» (ИЭСОЯ, т. І, ст. 135)).
Наявність інституту балц у скіфів опосередковано підтверджено наступними повідомленнями:
чоловіки скіфи пішли в Азію залишивши жінок вдома (Геродот, Історія, IV, І) Hρόδοτος Ἁλικαρνησσέος Ιστορίης, IV, 1; оповідь щодо походження савроматів (Геродот, Історія, IV, 110–116) Hρόδοτος Ἁλικαρνησσέος Ιστορίης, IV, 110; про вторгнення в Каппадокію скіфської молоді повідомляє Помпей Трог (Just., II, 4, 1).HISTORIARUM PHILIPPICARUM IN EPITOMEN REDACTI A M. IUNIANO IUSTINO «Sed apud Scythas medio tempore duo regii iuvenes, Plynos et Scolopitus, per facionem optimatum domo pulsi ingentem iuventutem secum traxere et in Cappadociae ora iuxta amnem Thermodonta consederunt subiectosque Themiscyrios campos occupavere.» ,
Інститут балц мав відповідні аналоги і в інших індоєвропейських культурах (ефеби тощо) на певному етапі їх розвитку.
Етимологія < давньоіранська *bārti- — (ИЭСОЯ, т. І, ст.ст. 233–234).
Джерела