У-сін

У-сін () — одна з основних категорій китайської філософії; структура, що визначає взаємодії першоелементів світобудови. Крім філософії, широко використовується в традиційній китайській медицині, бойових мистецтвах, нумерології.

Виникнення Один з найбільш ранніх нарисів концепції про першоелементи наведений у книзі «Речі Царств» (). Інший нарис міститься в каноні «Шу цзін», глава «Хун фань» (Великий план), але послідовність у-сін, що визначено в останньому, не відповідає класичним варіантам інтеракції («породження» чи «підкорення») між елементами системи. Час виникнення концепції у-сін є однією з невирішених проблем у китаєзнавстві. Наприклад, збірка «Шу цзін» містить згадку про неї у главі «Промова у Гань» (), але розділ (Документи Ся), що містить цю главу, іноді розглядають як штучне утворення що стилізує давнину, але не є збіркою автентичних документів; літопис «Цзо чжуань» містить три посилання на вираз у-сін, але у поглядах науковців на час утворення та побудову «Цзо чжуань» також існують значні розбіжності. «Цзо чжуань» та інші класичні тексти містять назви компонентів системи у-сін поряд із шостим «елементом», зерном ґу () це іноді використовується як аргумент за те, що розвиток концепції у-сін був поступовим.

У текстах, які були віднайдені у похованні Мавандуй (ці тексти можуть бути датовані не пізніше 168 р. до н. е.), п'ять елементів подані як п'ять чеснот чи п'ять видів людської діяльності.Taoism and Science: Cosmology, Evolution, Morality, Health and more

Див. також Емпедокл (490—430 до н. е.) та його вчення про «чотири стихії».

Філософська концепція Включає в себе п'ять класів: Вогонь (火 huǒ), Вода (水 shuǐ), Дерево (木 mù), Метал (金 jīn), Земля (土 tǔ), що характеризують стан і взаємозв'язок всіх існуючих предметів і явищ.

Виникненню у-сін передує розгортання наступних станів: Початковий хаос ( 混沌), Безміжжя (у цзі), Велика межа (тай цзі); Інь-ян.

П'яти елементам властиві два основних циклічні взаємодії: взаємопородження і взаємоподолання.

Взаємопородження полягає в наступному: Дерево породжує Вогонь, Вогонь породжує Землю, Земля породжує Метал, Метал породжує Воду, Вода породжує Дерево.

Взаємоподолання полягає в наступному: Дерево перемагає Землю, Земля перемагає Воду, Вода перемагає Вогонь, Вогонь перемагає Метал, Метал перемагає Дерево.

Таблиця співвідношень п'яти стихій іншим категоріям китайської філософії П'ять стихій Дерево Вогонь Земля Метал ВодаІєрогліфи 木 火 土 金 水Число (Хун фань) 三(3) 二(2) 五(5) 四(4) 一(1)Число (Юе лін, див. Книга обрядів) 八(8) 七(7) 五(5) 九(9) 六(6) П'ять кольорів五色Зелений, світло-блакитний青Червоний赤Жовтий黄Білий白Чорний, темно-синій黑П'ять напрямків五方Схід东Південь南Центр中Захід西Північ北Пори року五季Весна春Літо夏Міжсезоння季夏Осінь秋Зима冬Час доби五时Ранок平旦Опівдні日中Вечір日西Захід日入Північ夜半П'ять зірок五星Юпітер木星Марс火星Сатурн土星Венера金星Меркурій水星П'ять звуків五声Видих呼Сміх笑Пісня歌Плач哭Стогін呻П'ять гам五音Цзюэ角Чжі徵Гун宫Шан商Ю羽Органи五脏Печінка肝Серце心Селезінка脾Легені肺Нирки腎П'ять відчуттів五志Гнів怒Радість喜Задума思Горе悲Страх恐Пальці五指Безіменний无名指Середній中指Вказівний食指Великий大拇指Мізинець小指Органи відчуття五官Око目Вухо耳Ніс鼻Язик舌Рот口П'ять об'єктів органів відчуття五觉Форма色Дотик觸Смак味Запах香Звук聲П'ять смаків五味Кислий酸Гіркий苦Солодкий甘Гострий辛Солоний鹹五氣筋血肉气骨五榮爪面唇毛髮П'ять тварин五兽Лазурний Дракон青龙Ясно-червоний Фенікс朱雀Жовтий Єдиноріг黄麟Білий Тигр白虎Чорна Черепаха玄武П'ять домашніх тварин五畜Собака犬Вівця羊Корова牛Курка鸡Свиня猪五虫鳞羽倮毛介П'ять злаків五穀Пшениця, ячмінь麥Просо 黍Гаолян禾Рис米Боби豆П'ять фруктів五果Слива李Абрикос杏Ююба枣Персик桃Каштан (китайський)栗五菜韭薤葵葱藿П'ять норм五常Гуманність仁Ритуал (ли)礼Довіра信Справедливість义Мудрість智五政宽明恭力静五恶风热湿燥寒五化生长化收藏五祀户灶霤门井Небесні пні (знаки)天干甲•乙丙•丁戊•己庚•辛壬•癸

Критика Концепція у-сін сприймалася китайськими філософами з різним ступенем скептицизму: Сюнь-цзи (58-115) і Мо-цзи (41-2) стверджують, що проходження фаз не регулярні (五行 无常 胜); Хань Фей згадує у-сін в контексті перерахування ворожильних практик, які він висміює (19-307)

Цзя Ї (201—169 до н. е., дин. Хань) описує альтернативну систему кореляції, побудовану навколо числа шість і конфуціанського канону в поєднанні з легістськими і даоськими термінами: шість дій, шість навчань, шість норм, шість класичних книг.

Див. також Живопис У-сін Чотири образи (Си сян 四象) сторон світу Ефір (стихія)

Примітки

Література Л.М. ПОНЯТТЯ “СТИХІЯ” (ВОГОНЬ, ВОДА, ЗЕМЛЯ, ПОВІТРЯ ) (2004) Дун Чжуншу. Смысл пяти элементов // Древнекитайская философия. Эпоха Хань. М.: Наука. Главная редакция восточной литературы. 1990. — С. 125—127. Бань Гу. О природе пяти элементов // Древнекитайская философия. Эпоха Хань. М.: Наука. Главная редакция восточной литературы. 1990. — С. 227—239. Ван Тинсян. Разговор о пяти элементах. Перевод и комментарии. А. Б. Калкаевой // Человек и духовная культура Востока. Альманах. Вып.2. М.: Издательство «ОГНИ»,2003. — С. 83—87. Быков Ф. С. Учение о первоэлементах в мировоззрении Дун Чжун-шу // Китай, Япония. История и филология. М., 1961. Лисевич И. С. Моделирование мира в китайской мифологии и учение о пяти первоэлементах // Теоретические проблемы восточных литератур. М., 1969. Зинин С. А. Пять элементов и концепция инь ян // Количественные методы в изучении истории стран Востока. М., 1986. С. 12—17. Кобзев А. И. Пять элементов и «магические фигуры» «И цзина» // 12-я научная конференция «Общество и государство в Китае» Ч. I. М.,1981. Кобзев А. И. Классификационная схема «пять элементов» — у син // 13-я научная конференция "Общество и государство в Китае. Ч. I. М., 1982.

Посилання 五行 ()