Киба́лка або кічка — традиційний український жіночий головний убір у вигляді високої пов'язки на голові, з двома довгими кінцями, які спадали на спину. В основі зачіски було луб'яне кільце. У різних областях України кибалка мала різні назви: гибалка, хомевка (Лемківщина), хомля, обруг, кичка (східне Поділля), кічка (західна Волинь), лубок (Полтавщина).
Етимологія Форма «кибалка», ймовірно, походить від ранішої «гибалка», «гибавка» — пов'язаної з гибати («бгати», первісно — «згинати»). Щодо етимології слова «кичка» («кічка», «кика») було висунуто кілька версій, але жодну не можна вважати переконливою.
Вигляд
Кибалка могла бути виготовлена з прута, дроту, лози, ліщини, кори липи — лубка, берези, з грубого проклеєного тістом або укріпленого картоном полотна; могла бути обшита шкірою або обгорнена крайкою.
Розділивши волосся на дві половини і скрутивши кожну з них у джгут, жінка намотувала її на кибалку. Накладали на голову, а опісля закручували на ній волосся. Поверх кибалки накладали очіпок, який пов'язували наміткою або хусткою.
Кибалки були у вжитку, оскільки за народним звичаєм одружена жінка не мала права заплітати волосся, а лише намотувати або крутити.
На Рівненщині кибалку часто виготовляли з гілок різноманітних дерев і обмотували полотном. У Володимирецькому районі кибалки-обручики робили з полотна і називали «тканки». Власне «кімбалкою» тут називали обручик із вузенької полотняної торбинки, в яку клали пасма вовни чи льону. Пізніше на цій території побутували кибалки з дроту, також обмотані полотном.
Дерев'яні кибалки обмотували тканиною або стрічкою. Кибалки-обручі, обгорнені полотном, вишивалися над чолом.
Галина Стельмащук уважає кибалку відповідником дівочого вінка. Тому їй також притаманна функція кола-оберега.
Кибалкою або кимбалкою на Вінниччині також називали дівочий головний убір із різнокольорових вовняних кульок.
Див. також Бавниця Намітка Очіпок Хустка
Примітки
Джерела
Посилання Кибалка // Українська минувшина. Ілюстрований етнографічний довідник. 2-е вид. А. П. Пономарьов, Л. Ф. Артюх, Т. В. Косміна та ін. — К.: Либідь, 1994. — С. 125. — 256 с. — ISBN 5-325-00592-8. Кибалка // Український народний одяг: етнографічний словник / К. Матейко; Відп. ред. Р. Кирчів; НАН України. Інститут народознавства. — К.: Наукова думка, 1996. — С. 120. — 196 с. — ISBN 5-12-003834-4. Войтів Г. Назви головних уборів у пам'ятках української мови (історія, семантика, функціонування) // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Том CCXLVI. Праці Філологічної секції. — Львів, 2003. — С. 282—293. Кибалка, кибалиця //
Українські жіночі костюми 14-17 ст. Різновиди традиційного одягу