«Кіровський набір» () — публіцистична назва репресій, розпочатих в СРСР Й.Сталіним після вбивства С.Кірова 1 грудня 1934 у Ленінграді (нині м. Санкт-Петербург).

Хронологія 2 грудня в газетах було опубліковано урядове повідомлення, в якому зазначалося, що С.Кіров загинув «від руки вбивці, підісланого ворогами робітничого класу». Того самого дня Й.Сталін, голова РНК СРСР В.Молотов, нарком оборони К.Ворошилов, нарком внутрішніх справ Г.Ягода і заступник голови Комісії партконтролю при ЦК ВКП(б) М.Єжов, прокурор РСФРР/РРФСР А.Вишинський та ще кілька високопоставлених осіб спеціальним поїздом виїхали до Ленінграда для розслідування вбивства.

За свідченням М.Єжова, Й.Сталін до від’їзду викликав його та генерального секретаря ЦК ВЛКСМ О.Косарєва і дав директиву: «Шукайте вбивць серед зінов’євців». Версія була настільки неймовірною, що її розробка викликала протидію навіть у НКВД. Проте Й.Сталін послідовно наполягав на своєму. Він власноручно підготував постанову ЦВК СРСР (вона не обговорювалася на політбюро ЦК ВКП(б) і на сесії ЦВК СРСР й навіть формально не підписана головою ЦВК М.Калініним), яка вимагала завершувати слідство у справах про терористичні організації й акти в десятиденний термін, розглядати їх у суді без участі обвинувачення та захисту, не допускати касаційного оскарження й клопотань про помилування, а вироки про розстріл здійснювати негайно після їх оголошення.

Вже 4 грудня у газеті «Правда» з’явилося повідомлення про арешти групи «терористів-білогвардійців», а 16 грудня було заарештовано ветеранів ленінського керівництва Л.Каменєва і Г.Зінов’єва. 28 — 29 грудня у Ленінграді виїзна сесія Військової колегії Верховного суду СРСР засудила до розстрілу 14 осіб, обвинувачених у безпосередній організації убивства С.Кірова. У вироку стверджувалося, що всі вони, включно з Л.Ніколаєвим, були «активними учасниками зінов’євської антирадянської групи в Ленінграді». Це стало прологом до масових «чисток» насамперед у Ленінграді.

Там діяла особлива комісія Ленінградського обкому ВКП(б) на чолі із зав. організації — розподільчим відділом П.Нізовцевим. Ця комісія готувала списки комуністів на виключення з партії і адміністративне виселення.

Паралельно діяли органи НКВС, якими лише за два з половиною місяці після 1 грудня 1934 було заарештовано понад 800 осіб. Однак репресивні акції стосувалися не лише членів партії. Чимало ленінградців, переважно зі звинуваченнями в участі у «троцькістсько-зінов’євському підпіллі», було тоді відправлено до таборів і на заслання.

Київські розстріли 18 грудня 1934 газети сповістили, що 13—15 грудня виїзна сесія Військової колегії Верховного суду СРСР у Києві під головуванням В.Ульріха розглянула справи 37 осіб. Згідно з повідомленнями, «суд встановив, що більшість обвинувачених прибула в СРСР через Польщу, а частина — через Румунію, маючи завдання по вчиненню на території УСРР ряду терористичних актів. При затриманні у більшості обвинувачених вилучені револьвери і ручні гранати».Яна Примаченко. Справа «Об'єднання українських націоналістів» . Цей день в історії. 15 грудня 2017

Викриття й суд над учасниками цієї групи «терористів», як і над учасниками ленінградської та московської груп «терористів-білогвардійців», викритих з підозрілою «синхронністю», повинні були підтверджувати версію про наявність великомасштабного антирадянського підпілля.

Список засуджених У газетах було подано такий список засуджених до розстрілуІгор Мельник. "Кіровські" розстріли у Києві. Збруч, 17.12.2014: Сказинський Роман Федорович Крушельницький Іван Антонович Крушельницький Тарас Антонович Лебединець Михайло Мусійович Шевченко Роман Ілліч Косинка-Стрілець Григорій Михайлович Фальківськй (Левчук) Дмитро Никанорович Оксамит Михайло Гаврилович Щербина Олександр Гаврилович Терещенко Іван Петрович Буревій Кость Степанович Влизько Олексій Федорович Півненко Костянтин Іванович Проценко Гаврило Микитович Матяш Сергій Якович Лященко Олександр Корнійович Дмитрів Євген Кузьмович Богданович Адам Адамович Бутузов Порфирій Іванович Бутузов Іван Мойсейович П'ятниця Володимир Васильович Блаченко Яків Павлович Полевий Домінік Йосипович Хоптяр Іван Онуфрійович Борецький Петро Миколайович Лук'янов Леонід Іванович.

Подальші події 18 січня 1935 ЦК ВКП(б) надіслав у всі партійні організації документ під назвою «Закритий лист ЦК ВКП(б). Уроки подій, пов’язаних із злодійським вбивством товариша Кірова», який надавав діям чи заявам політичних опонентів характеру організованого антирадянського виступу, що, у свою чергу, давало змогу звинуватити їх у карних злочинах і притягти до відповідальності.

Лист був підготовлений за особистою участю Й.Сталіна і ставив завдання пошуку й викриття «антипартійних елементів всередині партії». У листі підкреслювалося, що «стосовно дворушника не можна обмежуватись виключенням з партії, — його потрібно ще заарештувати й ізолювати, щоб завадити йому підривати міць держави пролетарської диктатури». Цей лист надав імпульс подальшому нарощуванню репресій в СРСР.

Див. також Сталінські репресії

Джерела та література Ю. І. Шаповал. «Кіровський набір» // Волкогонов Д. А. Тріумф і трагедія: Політичний портрет Й. В. Сталіна, кн. 1. — К., 1989; Реабилитация: Политические процессы 30—50-х годов. — М., 1991; Росси Ж. Справочник по ГУЛАГу, ч. 1—2. — М., 1991; Солженицын А. И. Малое собрание сочинений, т. 5. — М., 1991; Кириллина А. Рикошет, или Сколько человек было убито выстрелом в Смольном. — СПб., 1993; Шаповал Ю. І. Україна 20—50-х років: сторінки ненаписаної історії. — К., 1993; Політичний терор і тероризм в Україні. XIX—ХХ ст.: Історичні нариси. — К., 2002.

Примітки

Посилання Їхній шлях проліг на Колиму Олександр Бірюков «За нами прийдуть кораблі»