Реоенцефалографі́я (РЕГ) — неінвазивний метод функціональної діагностики, призначений для дослідження кровопостачання та гемодинаміки головного мозку. Метод базується на реєстрації змін електричного опору (імпедансу) тканин голови під час проходження через них слабкого високочастотного електричного струму, зумовлених пульсовими коливаннями кровенаповнення судин.

Принцип методу Під час систоли серця пульсова хвиля досягає судин головного мозку, збільшуючи їхній об'єм та загальне кровенаповнення тканин. Оскільки кров є гарним провідником електричного струму (через високий вміст електролітів), збільшення кровенаповнення супроводжується зниженням електричного опору тканин голови. Під час діастоли об'єм крові зменшується, а опір зростає.

Графічний запис цих періодичних коливань називається реоенцефалограмою. Для проведення дослідження на поверхню голови пацієнта накладають електроди (зазвичай у лобній, скроневій, тім'яній або потиличній ділянках) та подають струм високої частоти (близько 10–100 кГц) і малої сили (до 1–2 мА), який є безпечним та відчутно не сприймається тканинами.

Структура та параметри хвилі Класична хвиля реоенцефалограми відображає один серцевий цикл і складається з таких елементів: Анакрота (висхідна частина): відображає період швидкого систолічного наповнення судин кров'ю. Вершина: максимальна точка кровенаповнення. Катакрота (низхідна частина): відображає відтік крові із судинного русла під час діастоли. Дикротичний зубець (інцизура): вторинний підйом на низхідній частині, що виникає внаслідок закриття аортального клапана та відбиття пульсової хвилі.

Під час аналізу РЕГ оцінюють: Амплітуду хвилі: відображає величину пульсового кровенаповнення. Форму та симетричність хвиль: у лівій та правій півкулях. Стан судинного тонусу: за крутизною підйому анакроти та вираженістю дикротичного зубця. Венозний відтік: за наявністю додаткових хвиль на катакроті.

Клінічне застосування Реоенцефалографія використовується для оцінки загального стану судинного тонусу, еластичності судинної стінки та периферичного судинного опору в басейнах сонних і хребетних артерій.

Основними показаннями до проведення РЕГ є: Оцінка стану судин при вегетосудинній дистонії та гіпертонічній хворобі. Підозра на порушення венозного відтоку з порожнини черепа. Дослідження судинного тонусу при атеросклерозі судин головного мозку. Оцінка гемодинамічних змін після черепно-мозкових травм. Оцінка впливу вазоактивних лікарських препаратів на судинний тонус.

Обмеження та сучасний статус Головним обмеженням реоенцефалографії є її відносно низька специфічність та точність. Сумарний електричний опір, який реєструють електроди, формується не лише судинами головного мозку, а й м'якими тканинами голови, шкірою та кістками черепа (так званий «позачерепний компонент»), що може суттєво викривляти результати.

У сучасній клінічній практиці та міжнародних рекомендаціях з неврології РЕГ значною мірою витіснена більш точними та інформативними методами візуалізації та функціональної діагностики: Ультразвукова доплерографія (зокрема транскраніальна допплерографія, ТКДГ); Магнітно-резонансна ангіографія (МРА); Комп'ютерно-томографічна ангіографія (КТ-ангіографія).

Попри це, РЕГ залишається доступним, дешевим та простим у виконанні методом для первинного скринінгу або оцінки динаміки судинних реакцій у функціональних пробах.

Див. також Реографія Електроенцефалографія Ультразвукова доплерографія Гемодинаміка

Примітки

Джерела