Мандаїзм або мандеїзм (мандейск. ࡌࡀࡍࡃࡀࡉࡉࡀ; ; також сабіанізм від ) — гностична етнічна монотеїстична релігія. Її назва походить від і мандейськ. ࡋࡀࡅࡐࡀ manda — «знання», що практично відповідає давньогрецькому , тобто слово «мандеї» означає «гностики». Послідовники називаються мандеями. В наш час існують в основному в містах: Насирія, Багдад і Басра (Ірак) і налічують близько 10 тисяч послідовників (інші статистичні дані свідчать про 30 000), займаються головним чином обробкою ювелірних виробів. Виступають проти будь-яких форм боротьби і кровопролиття.
Важко визначити збитки, завдані мандеям під час війни в Іраку. Невелика група мігрувала в Австралію, де вони намагаються далі розвивати свої традиції.
Вчення За вченням мандеїв, вище божество «Велике життя» еманує із себе небесні істоти, або еони (символом еманації є Йордан). Цими істотами були біблійні предки та пророки. Останнім серед еонів був Іоанн, син Захарії (Яхья бар Зкарія). Ісуса Христа та Мухаммада мандеї вважають лжепророками. Вшановують Адама, Авеля, Сифа, Еноша, Сіма, Арама, але відкидають Авраама та Мойсея.
Мандеї, подібно ессеям Кумрана, практикують регулярні священні обмивання і ритуальні трапези. На думку багатьох вчених, релігія мандеїв могла виникнути із злиття гностичних сект Вавилонії з групами учнів Іоанна Хрестителя, які переселилися в Месопотамія із Іудеї (натяк на такі групи вбачають в Діяннях апостолів (18:24-19:7). Рудольф Бультман і намагалися довести, що в літературі мандеїв міститься гностичний дохристиянський міф про "Спасителя", що вплинув на богослов'я Євангелія від Івана. Однак їхні опоненти (Ганс Ліцман, та ін.) стверджували, що в епоху виникнення християнства мандеї швидше за все не існували. Мандеї практикують хрещення померлих.
Витоки мандеїв пов'язують також із юдеохристиянською сектою елкасаїтів, з якої походив засновник маніхейства пророк Мані. Єлкасаїти, що жили в Юдеї та Ассирії, були схожі з ебіонітами; практикували хрещення водою і носили білі шати, як і мандеї. Ібн ан-Надім описував сабійську секту в південній Месопотамії, яка, мабуть, відповідає елкасаїтам, які ведуть свою історію від Елкасаю, який проповідував у Парфії.
Фундаментальні принципи У вищому безформному Початку міститься джерело всіх духовних, ефірних, матеріальних світів та істот. Творіння здійснюється творцями, що походять з Вищого Початку. Космос створений за подобою Предвічної Людини, втілюючи її форму та структуру. У всьому існує дуалізм: Світло і Темрява, космічні Батько і Мати, матеріальне та духовне, Праве та Ліве, сизигія космічного та мікрокосмічного… Як особливість цього дуалізму, протилежності матеріальних речей () існують у світі ідей (). Душа є бранкою матеріального світу, але зрештою повертається до свого початку — Вищого Початку. Планети та зірки впливають на долю людей та на посмертну відплату. Дух-рятівник або духи-рятівники допомагають душі в її мандрівках по життю і після нього, спрямовуючи її до Світів світла. Культова мова символів і метафор. Ідеї та якості персоніфіковані. Причастя допомагає долучитися до таємниць, очищає душу, сприяє відродженню духовного тіла та підйому до вищих світів зі світу невизначеності, якою є матеріальний світ. Традиційні обряди засновані на інтерпретації та повторенні історії створення світу, особливо Предвічної Людини, яка виступає як цар-священик. Велика таємниця, що міститься в 1, 2, 8 пунктах, розкривається тільки посвяченим, які здатні розуміти і зберігати істинне знання.
Галерея
Примітки-пояснення
Примітки
Джерела
Літературв Першоджерела
(open access, ) Вторинні джерела
(Gorgias Press, 2002)
(Thesaurus s. Liber Magni)
Огляд:
Третинні джерела
Посилання Мандеї // Українська Релігієзнавча Енциклопедія Мандеї — останні живі гностики Писання мандеїв Уривки писань мандеїв