Космонавтика України — сукупна інфраструктура та діяльність України у сфері надання космічних послуг, а також у космічній промисловості.

Основні досягнення Українські конструктори, вчені та науковці зробили значний внесок у розвиток світової космічної науки.

Українські вчені розвинули ідеї міжпланетних перельотів, та проробляли теорії ракетної техніки. Вітчизняні підприємства посідали й продовжують обіймати передові місця світової космонавтики. Провідну роль в цьому відіграє Південний машинобудівний завод та КБ Південне в Дніпрі. На їх потужностях виготовлено понад 400 штучних супутників Землі.

Ракетно-космічна галузь До української ракетно-космічної галузі входить майже 40 великих підприємств та багато малих і середніх підприємств-розробників і незалежних науково-дослідних лабораторій. Провідним центром серед них є конструкторське бюро «Південне» та виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод» у місті Дніпро, де сконструйовано й вироблено понад 400 штучних супутників Землі, створюють та серійно виробляють ракети-носії, космічні апарати, системи керування, орієнтації і траєкторних вимірювань.

Великими досягненнями вітчизняних фахівців стало створення космічних апаратів «Січ-1», «Океан-О», «АУОС» та «Мікрон», ракетоносіїв «Зеніт-3SL», «Дніпро», «Циклон-3». Україна відома також, апаратурою стикування «Курс» для Міжнародної космічної станції, системами прицілювання ракет, апаратурою систем керування для космічних комплексів «Союз», «Прогрес», «Протон», унікальними об'єктами наземної інфраструктури: контрольно-коригувальними станціями для глобальних навігаційних супутникових систем, мережею спостережень геофізичних явищ.

Історія

Радянський період

З часу початку робіт над створенням ракет носіїв військового та цивільного призначення, повсюдно використовувались ресурси України й підприємства постійно робили вагомий внесок в успіхи радянської космічної програми. Так, українські підприємства й організації «Комунар», «Арсенал», «Моноліт», Євпаторійський космічний центр брали участь з підготовки запуску першого штучного супутника Землі, виведеного на орбіту 4 жовтня 1957 року. Проект очолював основоположник космонавтики, українець С. П. Корольов . Супутник-1 відправив радіосигнали, які вчені використовували для вивчення іоносфери. Радіохвилі на двох частотах дозволии вивчати верхні шари іоносфери, адже до запуску першого супутника можна було спостерігати тільки за віддзеркаленням радіохвиль від шарів іоносфери, розташованих нижче зони максимальної іонізації іоносферних шарів.

З початку 60-х років підприємства України почали розробку і виробництво систем керування, бортової автоматики й інших систем і приладів для космічних об'єктів і комплексів.

Успіхи підкорення космосу Радянським Союзом були б неможливі без українського конструкторського бюро «Південне». Саме на «Південному» розробляли космічні ракети разом із бойовими міжконтинентальними балістичними ракетами.

Діяльність конструкторського бюро «Південне» у сфері наукових досліджень почалася 1961 року з розробки космічних апаратів «Метеор» і «Стріла». 1962 року ракета-носій «Космос» вивела на орбіту перший супутник дніпровської розробки ДС-2, а в 1967 році ракетою-носієм «Космос» на орбіту було виведено орієнтований в атмосфері супутник «Космічна стріла».

Перші роки незалежності Після розпаду СРСР, Україна стала без'ядерною державою (Будапештський меморандум) отже балістичні ракети стали непотрібними. Постало питання в доцільності збереження такої витратної галузі машинобудування як космічна. Складне економічне становище в країні, призвело до того, що треба було ухвалювати рішення оскільки галузь була на межі руйнування. Завдяки політичній волі та здоровому глузду, ця високотехнологічна галузь була збережена. 29 лютого 1992 року, Указом Президента при Кабінеті Міністрів України, було створено Національне космічне агентство України. Попри оголошення Україною без'ядерного статусу, демонтаж розташованих на території України міжконтинентальних бойових ракет, зняття їх з бойового чергування, та переорієнтацію ракетно-космічного комплексу винятково на мирні цілі, чимало експертів досі називають «Південне» одним з лідерів світового бойового ракетобудування.

Україна відома в світі власними автоматизованими системами для запуску апаратів в космос. Відсутність потреби в перебуванні людей під час підготовки носія до запуску, взято за зразок виробниками новітньої ракетно-космічної техніки.

Це відповідно сприяє налагодженню співпраці з українськими підприємствами як для переймання досвіду, так і для участі в спільних проєктах. У 1995 році, приміром, «Південне» і виробниче об'єднання «Південмаш» спільно з партнерами зі США, Російської Федерації та Норвегії почали впровадження проєкту «Морський старт». Йдеться про використання плавучого космодрому. З платформи, розташованої у Тихому океані біля острова Різдва, почали здійснювати комерційні запуски. Українсько-російська ракета-носій «Зеніт-2» виводила на орбіту супутники зв'язку, розвідки тощо.

На початку ХХІ ст. Україна відома на світовому ринку власною космічною продукцією: ракетами-носіями «Зеніт-3SLBФ», «Дніпро»; космічними апаратами «Січ» і «АУОС»; супутниками радіоелектронної розвідки, апаратурою стикування «Курс» для Міжнародної космічної станції; системами прицілювання ракет, апаратурою систем керування для космічних комплексів «Союз», «Прогрес», «Протон»; унікальними об'єктами наземної інфраструктури: радіотелескопом РТ-70 (знаходиться на території окупованої АР Крим), контрольно-коригувальними станціями для глобальних навігаційних супутникових систем, мережею спостережень геофізичних явищ.

Космічна галузь є невід'ємною складовою національної економіки, а космічна діяльність України є важливою частиною міжнародних зусиль з дослідження та використання космічного простору.

Розвиток космонавтики в Україні Україна — визнана у світі космічна держава. Вона належить до числа провідних країн на ринку космічних послуг і технологій. До української ракетно-космічної галузі входять близько 40 великих підприємств та значна кількість малих та середніх підприємств-розробників і незалежних науково-дослідних лабораторій. Провідним центром серед них є конструкторське бюро «Південне» та виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод» у м. Дніпрі. Там створюють та серійно виробляють ракети-носії, космічні апарати, системи керування, орієнтації і траєкторних вимірювань. Великими досягненнями українських фахівців, стало створення космічних апаратів «Січ-1», «Океан-О», «АУОС» та «Мікрон», ракетоносіїв «Зеніт-3SL», «Дніпро», «Циклон-3».

Україна бере участь у міжнародних проєктах зі створення носіїв Antares та VEGA.

Підприємства галузі зробили значний внесок для розвитку світової космічної науки. Зокрема, на Південному машинобудівному заводі в Дніпропетровську сконструйовано і виготовлено понад 400 штучних супутників Землі. Великий внесок в освоєння космічного простору зробили такі видатні вчені країни, як С. Корольов, В.Челомей, М. Янгель, Ю. Кондратюк, В. Уткін.

Сучасність

Пілотована космонавтика Перший космонавт України Леонід Каденюк здійснив свій політ 19 листопада 1997 року, у складі міжнародного екіпажу на американському космічному кораблі «Columbia». У 2012—2013 рр. велися переговори про можливість польоту українського космонавта, як члена експедиції на борт МКС за рахунок російської квоти. На підготовку й політ потрібно ~130 млн доларів. В перспективі такий політ був можливий після 2013 року. Однак, після погіршення двосторонніх відносин між Україною та Росією, та складним економічним становищем питання зняте з повістки дня. Плани польотів на американських, чи китайських кораблях відсутні.

Разом з тим український носій Зеніт-2 в майбутньому може використовуватися для пілотованих пусків, адже для цього він і проєктувався. З підвищенням рівня надійності носія та з появою необхідності, його можна в невеликі терміни пристосувати для цього завдання. Постійно ведеться робота над поліпшенням статистики пусків й відпрацюванням ракети.

25 травня 2012 року заступник керівника Роскосмосу Віталій Давидов повідомив, що Роскосмос може почати випробування нового перспективного пілотованого космічного корабля на космодромі Байконур за допомогою ракет-носіїв «Зеніт» і «Протон», якщо нова ракета-носій «Ангара» не буде готоваhttp://www.novosti-kosmonavtiki.ru/content/z25.05.12.shtml. Перспективний корабель, який робить РКК Енергія, ракета «Союз» підняти не зможе. Відразу розробники передбачали, що якщо не буде ракети «Русь-М», то можливо до цього треба почати випробування корабля на Байконурі з використанням наявних ракет «Зеніт» і «Протон».

За словами заступника керівника Роскосмосу Віталій Давидова, теоретично це можливо зробити, про що Роскосмос вже неодноразово говорив з представниками РКК «Енергія» (розробник перспективного пілотованого корабля).

З 2015 року очікується, що ПТК НП «Федерація» буде випробовуватися на Ангара-5П, але перший запуск подібного носія здійснено з космодрому Наро в Кореї. Варіант використання пілотованого «Зеніта-2» наразі відхилено з політичних мотивів.

Непілотована космонавтика

Непілотована космонавтика є найбільш розвинутою в нашій державі. Зараз Україна здійснює широку взаємодію з іноземними партнерами. Зокрема, із Європейським космічним агентством, зі Сполученими Штатами Америки, з Російським космічним центром, з Китаєм.

Існує незавершений проєкт з Бразилією Циклон-4, який передбачав використання бразильського космодрому «Алкантара».

Удосконалену космічну ракету Циклон-4М запускатимуть з космодрому в Канаді в провінції Нова Шотландія після 2020 року. Очікує поновлення програма Морський старт та Наземний старт.

Україна є учасником найважливіших міжнародних переговорів в космічній галузі, в тому числі, Договорі про принципи, які регулюють діяльність держав в дослідженні і використанні космосу, разом з Місяцем та іншими небесними тілами (1967), і Угоду про створення спільного наукового і технологічного простору між членами СНД (1995). З часу свого створення, ДКАУ підписала 38 міждержавних і міжвідомчих угод з 16 країнами. Нарешті, Україна є членом більшості міжнародних організацій у сфері космосу, таких як UNCOPUOS (Комітет ООН з мирного використання космічного простору), COSPAR (Світовий комітет з питань космічних досліджень), IADC (Координаційний міжвідомчий комітет з питань забруднення в космосі); вона також є дуже активним членом організацій з нерозповсюдження зброї масового ураження.

Відносно сучасні проєкти стосуються програм Наземний старт, Дніпро, Морський старт — у співробітництві з Російською Федерацією, Антарес - з США і Російською Федерацією і проєкт Циклон-4М з Канадою. Україна також, брала участь в багатьох міжнародних науково-дослідницьких програмах, в тому числі дослідженні з питань космічної біології на станції Мир, вивченні магнітосфери за міжнародною програмою Інтербол і багатьох інших програмах, що ще раз підтверджує науковий, технологічний і промисловий рівень України.

В 2019 році фахівці КБ «Південне» у місті Дніпрі завершили будівництво льотного зразка космічного апарата ДЗЗ «Січ-2-1», який 13 січня 2022 року було запущено в космос.

Міжнародна співпраця В силу історичних та географічних обставин, Україна в космічній галузі постійно змушена співпрацювати зі світовою спільнотою. Часом це гальмує її розвиток, але переважно саме це, дозволяє розкривати її потенціал найбільш повно.

Україна-РФ