Єлисе́й Андрі́йович Карпе́нко ( , Гуляйполе, нині Запорізької області — , Нью-Йорк, США) — український письменник, актор, театральний діяч у США — драматург, режисер, член Всеросійських установчих зборів (Катеринославська виборча округа, список № 5). Псевдоніми: Є. Карпенко-Український, Олег Азовський, Andreu Ira, Степовий гість, Шашура Олександра, Андрій Люшня та інші.

З біографії

Народився 11 червня 1882 р. у Гуляйполі Катеринославської губернії (тепер Запорізька область), закінчив церковнопарафіяльну школу, наймитував, працював слюсарем на заводі, актором мандрівної трупи.

До 1916 року жив у Гуляйполі і там написав 9 п'єс. У роки громадянської війни разом із театром Миколи Садовського гастролював за кордоном. У 1920–1923 рр. жив у Львові, Празі, Відні. У видавництві «Театр» (Київ-Відень) з'являється ще його 7 п'єс (точна кількість творів автора встановлюється).

1923 року виїхав до США, де став режисером драматичного гуртка імені Івана Тобілевича при Робітничому домі (Нью-Йорк). Помер 24 грудня 1933 року в Нью-Йорку.

Творчий доробок Автор драматичних творів «Неприкаяний батько, або розбите щастя» (1907), «Під терновим вінком» (1908), «Полупанки» (1910), «На шляху темряви» (1911), «Під хвилею життя» (1911), «Зійшло сонце та й захмарилось» (1915), «Зоря волі і правди» (1917), «Святого Вечора» (1920) , «Осінньої ночі» (1920) , «Білі ночі» (1920) , «Момот Нір» (1920) , «Осінні згуки» (1920), «В долині сліз» (1921 ), «Едельвайс» (1921) , «Земля» (1921) , «З глибини життя» (1921), «Благовіст» (1921), «Похмура Америка» (1926), «Негритянська дівчина» (1927), «В наймах у Доробкевича» (1928), «Бунт» (1928), «Страчене життя» (1928), «Вуглекопи» (1929); повісті «В степах» та ін. Чимало творів («Неприкаянний батько, або Розбите щастя», «Зійшло сонце та й захмарилось», «Під хвилею життя») лишилося неопублікованими.

Література

Карпенко Єлисей Андрійович // Українська радянська енциклопедія. — Т. 6. — К., 1961. — С. 217. Пилипчук Р. Я. Карпенко Єлисей Андрійович //  — С. 419—420. Залеська-Онишкевич Л. Володимир Винниченко і Єлисей Карпенко: про це саме різними шляхами // Володимир Винниченко: У пошуках естетичної, особистої і суспільної гармонії. Збірник статей. — Нью-Йорк, 2005. — С. 106–114. Пилипчук Р. Я. Карпенко Єлисей Андрійович // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2. — С. 419–420. Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.