Лу́цій Кві́нкцій Цинцінна́т (; ? — після 420 р. до н. е.) — військовий та політичний діяч Римської республіки, військовий трибун з консульською владою (консулярний трибун) 438, 425 і 420 років до н. е., начальник кінноти 437 року до н. е.
Життєпис Походив з патриціанського роду Квінкціїв. Син Луція Квінкція Цинцінната та Рацилії. Замолоду був притягнутий до суду народними трибунами стосовно зради держави, втім завдяки батькові був виправданий.
У 438 році до н. е. його було вперше обрано військовим трибуном з консульською владою разом з Мамерком Емілієм Мамерціном та Луцієм Юлієм Юлом. Разом із своїми колегами брав участь у війні проти міста Фідени, яке повстало проти влади Римської республіки за підтримки Толумнія, царя Веїв, який убив римських посланців.
У 437 році до н. е. диктатор Мамерк Емілій Мамерцін призначив Цинцінната своїм заступником — начальником кінноти. У битві при Фіденах він керував центром римської армії. Мамерк і Луцій з успіхом закінчили війну проти фіденів, за що отримали від сенату тріумф.
У 425 році до н. е. його було вдруге обрано військовим трибуном з консульською владою, цього разу разом з Авлом Семпронієм Атратіном, Луцієм Фурієм Медуліном, Луцієм Горацієм Барбатом. На цій посаді воював проти веїв та еквів. За підсумками війни було укладено мир з веями на 20 років, а з еквами — на 3 роки.
У 420 році до н. е. Луція Квінкція втретє було обрано військовим трибуном з консульською владою знову разом з Авлом Семпонієм Атрацином, Луцієм Фурієм Медуліном і, також, Марком Манлієм Вульсоном. На цій посаді разом із колегами проводив політику на користь патриціїв, тому що того року обрали квесторів виключно з патриціїв, чим ці трибуни викликали ненависть з боку плебеїв.
Подальша доля Луція Квінкція невідома.
Родина Тит Квінкцій Пен Цинціннат, консул 431 року до н. е.
Джерела William Smith, Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, Boston, 1870. Тит Лівій, Ab Urbe condita, IV, 16—17, 35, 44.