Тама́ра Григо́рівна Абаке́лія (; 1 вересня 1905, Хоні — 14 травня 1953, Тбілісі) — грузинський радянський скульптор, графік і театральний художник; член Асоціації революційних художників Грузії з 1930 року. Заслужений діяч мистецтв Грузинської РСР з 1942 року.

Життєпис Народилася року в місті Хоні (нині Грузія). Протягом 1923—1929 років навчалася у Тифліській академії мистецтв у Якова Ніколадзе, Миколи Канделакі, Євгена Лансере, Йосипа Шарлеманя. Спеціалізувалася на скульптурі.

У галузі театрально-декораційного живопису почала працювати під керівництвом Костянтина Марджанішвілі. У 1932—1934 роках працювала художником Кутаїського театру. З 1938 року викладала у Тбіліській академії мистецтв. Член ВКП(б) з 1941 року. Нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора.

Померла в Тбілісі 14 травня 1953 року. Похована в пантеоні Дидубе в Тбілісі.

Творчість

Сценографія Оформилювала вистави у театрах Кутаїсі, Єревана, Батумі, Тбілісі, зокрема у: театрі імені Костянтина Марджанішвілі «Комуна в степах» Миколи Куліша (1930); «Шаміль» Іони Вакелі (1935); «Лалі» Карло Каладзе (1947); театрі імені Шота Руставелі «Полодаурі» Сандро Шаншіашвілі (1938); «Оленяча ущелина» Серго Клдіашвілі (1944); «Хевісбері Гоча» за Олександром Казбегі (1945); театрі опери та балету імені Захарія Паліашвілі «Малтаква» Отарара Тактакішвілі (1938). Оформила кінострічки «Арсен» (1937), «Георгій Саакадзе» (1940—1941), «Давид Гурамішвілі» (1946) та інші.

Графіка Ілюстрації до книги «Вірші про Кахетію» Миколи Тихонова (1935); поем Важа Пшавела (1935, акварель, гуаш, туш, картон); видання українського перекладу Миколи Бажана поеми Шота Руставелі «Витязь у тигровій шкурі» (1936—1937; картон, акварель, сангіна, туш); вірменського героїчного епосу «Давид Сасунський» (1939); книги «Давітіані» Давида Гурамішвілі (1949—1950); повісті Дьомна Шенгелая «Саардо». станкова графіка

«Прачки» (1927); «Збір чаю» (1929); «Біля джерела» (1932); «Туркменські килимарниці» (1932); «Казахські жінки» (1932); композиція «Щаслива сім'я» (1936, картон: картон, акварель, вугілля, сангіна, гуаш); «Осінь і Імеретії» (1937); «Перший трактор» (1938); «Радісні вісті з фронту» (1943); «Зустріч» (1944); «Пісня герою» (1945); «Збір винограду» (1946). </div>

Скульптурні твори

фриз будівлі Грузинського філії Інституту марксизму-ленінізму в Тбілісі (нині будинок Конституційного суду Грузії; 1936—1937, бетон); пам'ятник Лесі Українці в Сурамі (відкритий 3 серпня 1952 року, бронза); станкова скульптура «Ранений воїн» (1942, гіпс тонований); «Партизан» (1943, гіпс тонований); композиція «Помстимось!» (1944, бронза, Державний музей мистецтв Грузії; варіант — 1945, гіпс тонований, Державний музей мистецтв народів Сходу); «Сім'я колгоспника» (1949, гіпс тонований). Брала участь у виставках з 1927 року. Посмертні виставки її творів відбулися в Тбілісі у 1954 і 1963 роках.

Вшанування Іменем Тамари Абакелії названа вулиця в Тбілісі. Образ Абакелії відтворив Микола Бажан у спогадах «Мужність і ніжність».

Примітки

Література

Абакелія Тамара Григорівна // ; Абакелія Тамара Григорівна //  — С. 7; Абакелия Тамара Григорьевна // Популярная Художественная энциклопедия. Том 1 (А—М). Советская энциклопедия. Москва. 1986. С. 7 ; Абакелія Тамара Григорівна // ; Абакелія Тамара Григорівна // ; Абакелія Тамара Григорівна // ;