Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України — науково-дослідний інститут у складі Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України, що спеціалізується в галузі молекулярної фізіології, біофізики, нейрофізіології, патологічної фізіології. Наукові публікації співробітників Інституту відомі у науковому світі за межами України, в Інституті регулярно відбуваються міжнародні конференції . Науковий центр України у галузі нейрофізіології, біофізики, електрофізіології, патофізіології, фізіології кровообігу.

Після реорганізації та об'єднання з Інститутом експериментальної біології та патології Міністерства охорони здоров'я, у 1953 році Інституту фізіології АН УРСР було надано ім'я засновника — О. О. Богомольця.Распоряжение Совета Министров СССР от 14 января 1953 г. № 839-р, Москва До складу інституту входять 13 наукових відділів та дослідницька лабораторія біології стовбурових клітин.

Інститут розташований на території меморіального дендропарку ім. О. О. БогомольцяПостанова Кабінету Міністрів України № 466 від 12.08.92, який внесений до Державного реєстру національного культурного надбанняНаказ Міністерства Культури і Мистецтв України № 393 від 15.06.99 і знаходиться в історичній частині Києва.

Роботи Інституту відзначено 10 Державними преміями СРСР та України, 17 преміями імені О. О. Богомольця, 3 преміями імені (Володимир Скок, 1971; Платон Костюк, 1977; Пилип Сєрков, 1989) та 2 , преміями НАН України ім. М.Д. Стражеска, Ф.Г. Яновського, В.Ю. Чаговця, співробітники Інституту багаторазово відзначалися державними нагородами. Вчені Інституту багаторазово були переможцями конкурсів на отримання міжнародних грантів, грантів Академії Наук, Уряду та Президента України.

В Інституті працює Спеціалізована Вчена Рада з присудження наукових ступенів кандидатів та докторів біологічних наук зі спеціальностей біофізика, фізіологія людини та тварини; медичних наук зі спеціальності патологічна фізіологія, а також присуджуються наукові ступені доктора філософії.

Наукові та медичні дослідження

В Інституті були розроблені та широко впроваджені методики реєстрації електрохімічних, біохімічних, імунологічних та інших процесів, що відбуваються в окремих клітинах різних відділів нервової системи при передачі через них нервових сигналів, а також змін в окремих білкових молекулах, що забезпечують таку передачу (мембранні хімічні рецептори та іонні канали).

За допомогою найсучасніших методів були вперше описані та вивчені властивості особливих типів молекулярних структур, що відіграють специфічну роль у передачі нервового імпульсу, у синаптичній передачі, властивості міжнейронної передачі сигналів, одержані біофізичні характеристики квантового виділення нейромедіаторів, досліджені трансмембранні струми та синаптичні процеси у гладенько-м'язових клітинах ряду внутрішніх органів.

Вивчені особливості дії різних медіаторів на мембрани нервових і м'язових клітин та роль їх у механізмах синаптичної передачі. Проаналізовані механізми змін синаптичної передачі залежно від частоти надходження нервових імпульсів до синаптичних з'єднань, що можуть лежати в основі зберігання слідів синаптичної передачі сигналів, які відповідають за процеси навчання та пам'яті.

Важливі висновки зроблені відносно порушень молекулярних механізмів роботи нейронів при важких патологічних станах (епілепсія, діабетична нейропатія, гіпоксія), що відкриває можливості пошуку засобів їх корекції шляхом створення високоселективних фармакологічних препаратів.

Експериментально обґрунтована концепція про нейронні і синаптичні механізми процесів гальмування, його роль в обробці інформації в гіпокампі, таламусі та корі головного мозку.

Одержані нові дані про нейронну організацію таламо-кортикальних зв'язків. Детально вивчена синаптична організація кортико-, рубро- та ретикуло-спинальних шляхів, показано вплив на спинний мозок різних складових цих шляхів.

Отримано дані, які значно розширюють наявні уявлення відносно механізмів взаємодії основних медіаторних систем (глутаматної, ГАМК-ергічної, норадренергічної, дофамінергічної) та їх ролі у діяльності нервових клітин соматосенсорної кори під час здійснення умовних рефлексів.

Вперше проведено детальні функціональні, біохімічні та морфологічні дослідження імуногенних пошкоджень коронарних судин (ендотелію та міоцитів) і міокарда. Встановлено вирішальну роль розвитку цих пошкоджень у деградації фосфоліпідів мембран клітин серця та крові, активації ліпоксигеназного шляху метаболізму арахідонової кислоти.

Вченими інституту встановлено модулюючий вплив різних відділів головного мозку на розвиток серцево-судинних рефлексів, вивчено співвідношення центральних і периферичних механізмів регуляції тонусу судин при функціональних навантаженнях, розроблена оригінальна модель гострої дистрофії міокарда з розвитком шокового стану. Результати цих досліджень поширюють уявлення про патогенез інфаркту міокарда.

Вперше визначено роль ендотеліальних факторів (оксиду азоту, ендотелію тощо) у розвитку пристосувальних судинних реакцій: реактивної та робочої гіперемії; участь NO в центральних механізмах регуляції кровообігу; залучення оксиду азоту до гетерометричної регуляції скоротливої функції міокарда і зумовлення ефективності механізму Франка-Старлінга.

В Інституті розроблено ряд критеріїв для оцінки стійкості людини та тварин до нестачі кисню в різних умовах. Ці дані сприяють з'ясуванню механізмів дії на організм змін газового середовища. Розроблені вченими Інституту препарати широко застосовуються у медичній практиці: «Спленін», «Геосен», «Прооварин», «Протестикулін», «Ліпін», «Суфан», кардіопротектор «Корвітин» та «Флокалін».

Створено препарати (АОЦ-к і АОЦ-с) для підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин (Відділ імунології та цитотоксичних сироваток). Досліджено хімічний та мікробіологічний склад води «Нафтуся», її біологічну активність, показано її антитоксичну, протирадіаційну дію (Лабораторія експериментальної бальнеології).

Банк клітинних ліній, який утримується в Інституті внесено до державного реєстру наукових об'єктів, що становлять національне надбання. Постанова Кабінету Міністрів України № 1709 від 19.12.2001 Свідотцтво Міністерства Освіти і Науки України № 40 від 19.02.2009 Наказ ВАК України № 309 від 19.06.2006

Організація та адміністрування

Структура Інституту До складу інституту входять 12 наукових відділів, а також виокремлена лабораторія. Відділ фізико-хімічної біології клітинних мембран Відділ біофізики іонних каналів Відділ біофізики сенсорної сигналізації Лабораторія біології стовбурових клітин Відділ нервово-м'язової фізіології Відділ цитології Відділ фізіології нейронних мереж Лабораторія синаптичної передачі Відділ фізіології рухів Відділ загальної та молекулярної патофізіології Відділ фізіології кровообігу Відділ імунофізіології Відділ гіпоксії Відділ клінічної фізіології сполучної тканини

Функціонування інституту забезпечується рядом технічних та допоміжних підрозділів, поміж яких є:

клініка експериментальних тварин (віварій) відділ наукової інформації, інтелектуальної власності та інноваційної діяльності редакційно-видавничий відділ наукових журналів відділ "випускова кафедра", яка забезпечує організаційно-методичний супровід навчання в аспірантурі

Штат З 2021 року директором Інституту є академік Микола Сергійович Веселовський. Станом на 2023 рік в Інституті працюють 3 академіки НАН України: Олег Кришталь, Микола Веселовський та Ярослав Шуба; 2 члени-кореспонденти НАН України: Вадим Сагач та Галина Скибо.

В Інституті станом на 2021 рік працює 189 наукових співробітників (включаючи провідних інженерів).

Інституту є базою підготовки наукових кадрів: власну дослідницьку роботу проводять аспіранти інституту та студенти провідних університетів - Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут", Національного медичного університету імені О. Богомольця, тощо. Багато колишніх співробітників та аспірантів Інституту фізіології працюють у провідних лабораторіях Європи та США.

Видавницька діяльність У 1934 році Інститут почав видавати «Медичний журнал АН УРСР», який до того мав назву «Журнал медичного циклу ВУАН» у якому публікувалися виключно співробітники інституту. Журнал був відомий у всьому СРСР, а також за його межами. У 1951 році в Інституті почав виходити журнал «Вопросы физиологии». Надалі журнали було об'єднано.

З 1955 року Інститут видає " Фізіологічний журнал ", першим головним (відповідальним) редактором якого був учень Івана Павлова, завідувач кафедрою нормальної фізіології Київського медичного інституту (1946—1960), академік АН УРСР Георгій Фольборт, який паралельно завідував відділом вищої нервової діяльності Інституту фізіології. Електронна версія журналу представлена у всесвітній мережі Internet і базі даних MEDLINE.

З 2010 року видавництво спільно з Інститутом фізіології почало видавати англомовний міжнародний науковий журнал «International Journal of Physiology and Pathophysiology», до якого перекладаються найкращі статті з «Фізіологічного журналу».International Journal of Physiology and Pathophysiology. Begell House

У 1969 р. за ініціативи академіка П. Г. Костюка був заснований журнал «Нейрофизиология», як видання союзно-республіканського рівня — єдиний на той час у СРСР науково-теоретичний журнал, котрий спеціалізувався на проблемах нейрофізіології та суміжних напрямків природничих наук, нейрохімії та нейрофармакології, медичних аспектів нейронаук та моделювання функцій нервової системи.

З моменту його існування міжнародна видавнича компанія «Plenum Publishing Corp.» (США, Велика Британія) почала перекладати це видання англійською мовою. У 1992 р. журнал був трансформований у міжнародне видання і став називатися «Нейрофизиология / Neurophysiology». На даний момент міжнародна версія журналу має назву Neurophysiology та видається групою Springer Nature.

Бібліотека та музеї Бібліотека Інституту була заснована 1931 року. На початку зібрання вона базувалася на особистій науковій бібліотеці Олександра Богомольця. Вона вміщує як старовинні раритетні видання, так і сучасну наукову літературу, присвячену проблемам фізіології, молекулярної та клітинної біології, нейрофізіології. В бібліотеці надається вільний безкоштовний доступ до мережі Інтернет та працює міжбібліотечна служба. Вона налічує понад 100 тисяч одиниць зберігання, з яких понад дві третини — наукові періодичні видання.НАУКОВА БІБЛІОТЕКА ІНСТИТУТ ФІЗІОЛОГІЇ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ НАН УКРАЇНИ . Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

В Інституті є два меморіальні кабінети-музеї академіків О. О. Богомольця та П. Г. Костюка. Постанова Президії про увіковічення пам'яті академіка П. Г. Костюка № 145 від 11.05.2011

Музей Олександра Богомольця Музей створено 1947 року, а реконструйовано та відкрито повторно 1 червня 1981 року на честь століття з дня народження Олександра Богомольця. Музей займав 3 кімнати: колишній кабінет директора й приймальню. У музеї встановлене погруддя вченого роботи скульптора Лева Муравіна. Серед експонатів музею робочий письмовий стіл Богомольця з чорнильницею, мікроскопом та щоденником, до якого внесено й останній день життя вченого, який він провів на робочому місці. Також у демонстрації власноруч виготовлені Богомольцем мікропрепарати, оригінал диплому Всесвітньої виставки в Парижі 1937 року, фотографії та наукові праці вченого. Директором музею у 1980—1988 роках був син академіка Олег Богомолець.

Освітня діяльність