Браян Іно (, 15 травня 1948 року, Мелтон, Саффолк, Англія) — англійський музикант, композитор, продюсер і художник. Найбільш відомий своїм новаторським внеском в ембієнт та електронну музику, а також продюсуванням, записом і написанням творів у жанрі рок і попмузики.
Біографія
Народився в містечку Вудбридж, розташованому в Саффолку, Англія, 15 травня 1948 року. При хрещенні йому було дане ім'я Браян Пітер Джордж Сент-Джон Ле Баптист де Ла Салле Іно.
До 16 років Браян навчався у Коледжі Святого Йосипа, що належав чернечому католицькому ордену «De La Selle». Після коледжу Браян вступив у Іпсвічську школу мистецтв. Як незабаром з'ясувався, випадково зроблений вибір виявився вдалим. Школа була заснована просвітителем Роєм Ескотом і помітно виділялась серед інших англійських шкіл: практика викладання була спрямована на саморозвиток і розширення способів сприйняття, ніж на якісь спеціальні технічні дисципліни. Браян, що почував потребу у творчій самореалізації і не бажав ставати офісним працівником, почував себе в потрібному місті — «замість того, щоб просто сидіти й малювати, ми вчилися знаходити себе в гарячих дискусіях і різних проектах, спрямованих на самопізнання й самозбагнення». Великий вплив у цей період життя на Іно зробив художник й музикант Том Філіпс. У ті два роки, що там учився Іно, школу відвідав знаменитий композитор-авангардист Корнеліус Кард'є, він зацікавив Брайана музикою мінімалістів і музичними експериментами. В 1965 році Іно залишив Іпсвіч і перевівся до Вінчестерської школи мистецтв. Це був традиційний заклад, у якому експерименти доводилося тримати в таємниці, через що більшість студентів вважали Іно трохи дивним. Викладачі, що вважали Іно талановитим і розумним парубком, прагнули відговорити його від занять «дурницями» й обрати щось серйозне. Однак, Іно разом зі своїми однокурсниками й гітаристом Ентоні Грефтоном засновує групу «Maxwell Demon». Записана на Різдво пісня «Ellis B. Compton Blues» на довгий час залишалась єдиною піснею Іно.
На початку 1970-х Браян Іно розпочинає свою кар'єру клавішником і фахівцем зі звукових ефектів у групі Roxy Music. Згодом, крім сольної діяльності, співпрацював з такими музикантами й групами, як U2, Talking Heads й Девід Бірн, Девід Бові, Філіп Ґласс, Роберт Фріпп, Елвіс Костелло, Кейл Джон, Ніко, Звуки Му, Genesis, Cluster та ін. Іно також написав звукове оформлення запуску операційної системи Windows 95.
Дискографія
Сольні альбоми «Here Come The Warm Jets» (1973) «Taking Tiger Mountain (By Strategy)» (1974) «Another Green World» (1975) «Discreet Music» (1975) «Before and After Science» (1978) «Music for Films» (1978) «Ambient #1 / Music for Airports» (1978) «Ambient #4 / On Land» (1982) «Apollo: Atmospheres and Soundtracks» (1983) «Thursday Afternoon» (1985) (саундтрек до відеоролика художньої галереї) «The Shutov Assembly» (1990) «Nerve Net» (1992) «Neroli» (1993) «The Drop» (1997) «Another Day on Earth» (13 червня 2005, Hannibal Records) «Drums Between the Bells» (4 липня 2011) разом з Rick Holland
Аудіоприклади
Література Дэвид Квонтик. Brian Eno: во главе стаи эмбиентов // «ЭНск» (Новосибирск). — 1994. — №2 (38). — С. 8. Матиас Бичюлис. Звучная тишина // «Экзотика» (Москва). — № 2 (1994). — С. 11-13.
Примітки
Посилання EnoShop — інтернет-магазин, що продає записи й інші творчі продукти Брайана Іно. Enoweb — сайт присвячений творчості Браяна Іно.