Грушевський Олександр Сергійович

Олександр Сергійович Грушевський (*12 серпня 1877, Ставрополь — †імовірно 1942, концтабір ГУЛАГ СРСР у Казахській РСР) —український історик, дослідник історії України, літературознавець, етнограф, археограф, журналіст. Дійсний член НТШ, член Центральної Ради. Син Сергія Грушевського, брат Михайла Грушевського та Ганни Шамрай-Грушевської. Був одружений з Ольгою Парфененко. Жертва сталінського терору.

Життєпис Закінчив російську гімназію у Владикавказі та історико-філологічний факультет Київського університету у 1899 році. Учень Володимира Антоновича. Після закінчення перебував у тривалому науковому відрядженні до Австрії та Німеччини. З 1900 року — викладач історії в Імператорському Новоросійському університеті, приват-доцент. У 1906 році почав викладати українською мовою, за що звільнений.

Потім працював у Московському університеті 1909 рік, приват-доцентом Петербурзького університету 1910 рік. 1918—1919  роках — професор Київського університету, після встановлення радянського устрою в України у 1920-х  роках Київського інституту народної освіти.

Дописував до тижневих газет «Село» та «Засів», заснованих Михайлом Грушевським.

Наукова діяльність

Входив до складу Української Центральної Ради. Голова архівно-бібліотечного відділу Міністерства освіти Української Народної Республіки. Після встановлення радянського устрою  — виконувач обов'язків заступника голови історичної секції ВУАН, директор постійної Комісії зі складання історико-географічного словника українських земель, керівник секції соціально-економічної історії Науково-дослідної кафедри історії України при ВУАН, дійсний член Археографічної комісії, редактор «Історико-географічного збірника ВУАН» (вийшло 3 томи).

Автор понад 100 наукових праць з історії, історіографії, етнографії, історії літератури. Серед них монографії: «Пинское полесье» (1901), «Очерки истории Туровского княжества» (1902), «Города Великого княжества Литовского в 14—16 вв.» (1918); численні розвідки з політичної і соціальної історії України XVI—XVIII століть, української історіографії XVIII—XIX століть; серія нарисів про українських письменників XIX—XX століть: «З сучасної української літератури» (в «Літературно-науковому вістнику» та окремо 1909); «Шевченківська література за останні роки» («Україна», 1917, кн. 1—20); ст. «Невільницький цикл Т.Шевченка» («ЛНВ», 1918, кн. 2—3); «Повісті Куліша з середини 1850 р.» («Україна», 1927, кн. 1—2); «Галицька молодь та Куліш в 1860 р.» (Записки істор.-філол. від., 1928, кн. 20) та інші, надруковані в «Университетских известиях» (Київ), «Журнале Министерства народного просвещения» (Санкт-Петербург), «Известиях отделения русского языка и словесности Императорской Академии наук» (С.-Петербург), «Записках Наукового товариства імені Шевченка» (Львів), в «Основе» (Одеса) та інші.

Автор портретів і розвідок, присвячених творчості Тараса Шевченка, Миколи Гоголя, Івана Котляревського, Григорія Квітки-Основ'яненки.

Від 1930 року не видано жодної прижиттєвої роботи.

У розпал Голодомору, 31 липня 1933 звільнений з роботи, згодом заарештований як: . Винним він себе не визнав і нікого не обмовив. На основі вигаданих свідчень 5 жовтня 1939 Особлива нарада при НКВД СССР засудила його до п'яти років заслання до таборів Казахстану, де він працював рахівником, перебуваючи під наглядом міліції.

Історик Людмила Приходько так оцінює ті події:

.

Помер в одній з сільських лікарень 1942 (за твердженням місцевих жителів). За іншими даними — 1943 у селі Верхньо-Іртишськ (Казахстан). Офіційних даних про його смерть та місце поховання не знайдено, можливо ці дані приховані НКВС.

Не зважаючи на постійну загрозу арешту, дружина вченого — Ольга Грушевська зберегла архів вченого. Під час правління Микити Хрущова та політики «відлиги», передано документи Олександра Грушевського до Центрального державного архіву України.

Олександра Грушевського реабілітовано у вересні 1989 року.

Окремі роботи Из истории украинской этнографии: изучение исторических песен (1905) «По катастрофі 1708 року: Розквартированнє росийських полків на Україні » / Записки НТШ. — 1907. — Том 078 «Глухів і Лебедин (1708—1709)» (1907), «Луцьке міщанство» (1908), «З життя української старшини XVIII ст.» (1908), «З київського ратушного господарства XVI віку» (1909), «Гетьманські земельні універсали 1660—1670 років» (1909), «Города Великого княжества Литовського» (К.,1918), Луцьке міщанство в XVI в. // Історико-географічний збірник. — К., 1927. — Т. І Гетьманські земельні універсали 1660—1670 років // Історико-географічний збірник. — К., 1927. — Т. І Питання оборони замків В. Кн. Литовського в XVI в. // Історико-географічний збірник. — К., 1928. — Т. ІІ Міщанські підрахунки в ревізіях XVI в. // Історико-географічний збірник. — К., 1929. — Т. III Суличівка на Чернігівщині XVII—XVIII в. // Історико-географічний збірник. — К., 1929. — Т. III Володимир Левенко: Київ, 1918. // З сучасної української літератури: начерки і характеристики, 1918. — Ч. 1. — Вид. 2-ге: Вид. т-во «Криниця».

Джерела Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець XIX ст. – 1941 р.) : матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л.В. Гарбар ; ред. кол.: Г.В. Боряк, Л.А. Дубровіна (голова), В.І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Ін-т рукопису. – Київ, 2017. – С. 114-115. – URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146 Брега Г. С., Юркова О. В. Грушевський Олександр Сергійович // . — Т 5. — С. 1916—1917. Костюк І. Олександер Грушевський та становлення національної науки і вищої школи на початку XX ст. // Український історик. — 2002. — № 01—04 (152—155). Матяш І. Особа в українській архівістиці. Біографічні нариси. — К., 2001. Приходько Л. Олександр Грушевський і становлення української національної науки на початку XX ст. Хорунжий Ю. М. Грушевський Олександр Сергійович // Грушевський О. З сучасної української літератури : начерки і характеристики. Ч. 1 : Українські повістярі другої половини XIX в. / Олександр Грушевський. — Вид. 2-ге. — Київ : Вид. т-во ”Криниця”, 1918. — 207 1 с. Грушевский А. С. Из истории украинской этнографии : этногр. темы в украинской литературе / А. С. Грушевский. – СПб. : Тип. Император. АН, 1910. – 29 с. Грушевский А. С. Из истории украинской этнографии : изучение ист. песен / Грушевский А. – Киев : Первая Киев. артель печат. дела, 1905?. – 14 с.