Премія Вольфа з фізики

Премію Вольфа з фізики присуджує раз на рік Фонд Вольфа. Це одна з шести премій Вольфа, які вручає Фонд з 1978.

Лауреати премії

Рік вручення ЛауреатКраїна Формулювання 1978 Ву Цзяньсюн За дослідження сил слабкої взаємодії, що сприяли встановленню точної форми, а також незбереження парності, для цього виду сил. 1979 Джордж Уленбек За відкриття, спільно з нині покійним С. А. Гаудсмітом, спіну електрона. Джузеппе Оккіаліні За внесок у відкриття народження електронних пар і заряджених піонів. 1980 Майкл Фішер Лео Каданов Кеннет Геддес Вільсон За новаторські розробки, що завершилися створенням загальної теорії критичної поведінки в переходах між різними термодинамічними фазами матерії. 1981 Фрімен Дайсон Герард 'т Гофт Віктор Фредерік Вайскопф За видатний внесок у теоретичну фізику, особливо у розвиток квантової теорії поля та її додатків. 1982 Леон Ледерман Мартін Льюїс Перл За несподіване експериментальне відкриття нових частинок, що формують третє покоління кварків і лептонів. 1983/4 За відкриття ядерних спінових лун та ефекту самоіндукованої прозорості. Пітер Гірш За розробку використання трансмісійного мікроскопа як універсального інструменту для вивчення структури кристалічних речовин. Теодор Майман За реалізацію першого працюючого лазера, імпульсного трирівневого рубінового лазера. 1985 За вагомий внесок у фундаментальну теорію твердих тіл, особливо теорію поведінки електронів у металах. 1986 Мітчелл Фейгенбаум За піонерські теоретичні дослідження, що довели універсальний характер нелінійних систем, який уможливив систематичне вивчення хаосу. За блискучу експериментальну демонстрацію переходів до турбулентності і хаосу у динамічних системах. 1987 Герберт Фрідман За піонерські дослідження сонячного рентгенівського випромінювання. 1988 Роджер Пенроуз Стівен Гокінг За блискучий розвиток загальної теорії відносності, в якому вони показали неминучість космологічних сингулярностей і пояснили фізику чорних дір. У своїй роботі вони значно поглибили наше розуміння походження і можливої ​​долі Всесвіту. 1989 Премія не присуджувалася 1990 П'єр Жиль де Жен Девід Таулесс За широкий спектр піонерських внесків у наше розуміння організації складних конденсованих систем: де Жену — особливо за його роботи з макромолекулярних речовин та рідких кристалів, Таулесу — за роботи з невпорядкованих та низьковимірних систем. 1991 Моріс Гольдхабер За незалежний плідний внесок у ядерну фізику і фізику елементарних частинок, що особливо стосується слабких взаємодій за участю лептонів. 1992 Джозеф Тейлор молодший За відкриттярадіо-пульсара, що обертається та його використання для підтвердження загальної теорії відносності з високою точністю. 1993 Бенуа Мандельброт За усвідомлення широкого поширення фракталів і розвиток математичних методів для їхнього опису; він змінив наш погляд на природу. 1994 Намбу Йоїтіро За внесок в теорію елементарних частинок, включаючи усвідомлення ролі спонтанного порушення симетрії за аналогією з теорією надпровідності, і за відкриття колірної симетрії сильних взаємодій. 1996/1997 Джон Арчибальд Вілер За плідний внесок у фізику чорних дір, квантову гравітацію, а також у теорію ядерного розсіювання і теорію поділу ядра. 1998 Майкл Беррі За відкриття топологічної та геометричної фаз хвильової функції, а саме ефекту Ааронова - Бома, фази Беррі, і за їх впровадження у фізиці. 1999 Дан Шехтман За експериментальне відкриття квазікристалів, неперіодичних твердих тіл з далеким порядком, яке надихнуло дослідження нового фундаментального стану речовини. 2000 Раймонд Девіс Масатосі Косіба За піонерські спостереження астрономічних явищ шляхом детектування нейтрино, що призвели до створення й розвитку напряму нейтринної астрономії. 2001 Премія не присуджувалася 2002/2003 Бертран Гальперін Ентоні Легетт За ключові припущення в широкому розмаїтті областей фізики конденсованого стану речовини: Леггета — в надплинності ізотопів рідкого гелію і в макроскопічних квантових явищах, Гальперіна — в двовимірному плавленні, розупорядкованих системах і в системах із сильною міжелектронною взаємодією. 2004 Робер Бру Франсуа Енглер Пітер Гіггс За піонерську роботу, яка привела до розуміння механізму генерації маси всякий раз, коли локальна калібрувальна симетрія реалізується асиметрично у світі субатомних частинок. 2005 Деніел Клеппнер За революційну роботу в атомної фізики воднеподібних систем, що включає дослідження з водневого мазеру, рідбергівських атомів та конденсації Бозе — Ейнштейна. 2006/2007 Альбер Ферт Петер Грюнберг За незалежне відкриття явища гігантського магнітного опору, що став основою нового напряму досліджень та програм — спінтроніки, в якому спін електрона використовують для зберігання і передачі інформації. 2008 Премія не присуджувалася 2009 Премія не присуджувалася 2010 Джон Клаузер Ален Аспе Антон Цайлінгер За фундаментальний концептуальний і експериментальний внесок в основи квантової фізики, зокрема за серію дедалі складніших перевірок нерівностей Белла (або розширених версій цих нерівностей) з використанням заплутаних квантових станів. 2011 Максиміліан Гайдер Гаральд Розе Кнут Урбан За розробку технології електронної мікроскопії зі скоригованими абераціями, що дозволила спостерігати окремі атоми з пікометровою просторовою роздільністю, що стало революційним досягненням для матеріалознавства. 2012 Якоб Д. Бекенштейн за роботу над чорними дірами. 2013 Петер Цоллер Ігнасіо Сірак за проривний внесок в галузях обробки квантової інформації, квантової оптики й фізики квантових газів. 2014 Не присуджувалася 2015 Джеймс Д. Бйоркен за передбачення масштабних перетворень в глибокому непружному розсіянні, що призвело до ідентифікації точкових складових нуклонів. Він зробив суттєвий внесок у вияснення природи сильної взаємодії. Роберт П. Кіршнер за створення групи, оточення й напрямку, що дозволили його аспірантам та постдокам відкрити прискорене розширення Всесвіту. 2016 За піонерські дослідження фізики мезоскопічних та випадкових систем. 2017 Мішель Майор Дідьє Кело За відкриття першої екзопланети, що обертається навколо схожої на Сонце зірки. 2018 Чарльз Беннетт Жиль Брассар За їх спільну роботу у швидкозростаючій галузі квантової інформатики. 2019 Премія не присуджувалася 2020 Рафі Бістритцер Пабло Харільо-Ерреро Аллан Макдональд / За піонерську теоретичну та експериментальну роботу зі скрученого двошарового графену. 2021 Джорджо Паризі За новаторські відкриття у невпорядкованих системах, фізиці елементарних частинок та статистичній фізиці. 2022 Анн Л'Юйє Пол Коркум Ференц Краус / / За новаторський внесок у науку про надшвидкі лазери та аттосекундну фізику.

Примітки

Посилання Лауреати премії Вольфа з фізики на офіційному сайті