Кольоративи української мови — лексико-семантична група, що позначає кольори в українській мові. У мовознавчій літературі української мови з кольорознавства існує проблема уніфікації мовознавчих термінів що означують кольори тож у мовознавчих працях української мови з кольоративознавчих студій зустрічається ціла плеяда синонімів: кольороназва, назва кольору, кольоропозначення, колірний термін, ім'я кольору, кольоронайменування, колірний прикметник, кольоратив, колоратив, кольоронім, колірний епітет, кольористична лексика, оказіоналізм-хроматонім, хроматизм тощо.Іншаков, Артур. Теоретичні засади дослідження колірної лексики в мовознавстві // Науковий вісник КДПУ. 2013. Вип. 9. С. 188—195
Класифікація кольоративів в українській мові Згідно з працями мовознавиці Оксани Дзівак кольоративи української мови поділяються на дві основні групи: основні кольори або «ядро» які є основоположними кольорами української мови, та опосередковані кольори або «периферія», які відповідають за різноманітні відтінки в українській мові. Назви кольоративів з групи «ядро» не вмотивовані з погляду носіїв сучасної української літературної мови. Назви ж кольоративів з групи «периферія» це а) кольоративи складних назв; б) кольоративи, що означують колірну якість опосередковано, за колірною схожістю; та в) кольоративи іншомовного походження, морфологічно оформлені за словотворчими типами сучасної української літературної мови.
Основні кольоративи в українській мові
В мовознавчих студіях української мови немає одностайності щодо того які кольоративи української мови є «основними» (так зване «ядро» за термінологією Дзівак). Так на думку мовознавця Артура Іншакова, у східнослов'янському мовознавстві традиційно визначають 11 основних термінів-кольоропозначень які й закріпилися як основні складові колірної номенклатури української мови: білий, чорний, червоний, синій, жовтий, коричневий, зелений, фіолетовий, рожевий, сірий, та помаранчевий.Іншаков, Артур. Історія кольоративів української мови. Дис. канд. філол. наук. Дніпро: Дніпровський нац. ун-т ім. Олеся Гончара. 2013. 200 стор. На думку ж мовознавиці Оксани Дзівак серед «ядра» кольоративів української мови всього сім кольорів: червоний, жовтий, зелений, сірий, синій, білий, та чорний.Дзівак, Оксана. Про систему назв кольорів у сучасній українській літературній мові // Українське мовознавство. Київ, 1975. Вип. 3. 136 стор.: С. 25–31Дзівак, Оксана. Лексика на позначення кольорів у сучасній літературній мові. Дис. канд. філол. наук. Київ: Київський державний педагогічний інститут, 1974. 175 с.
Зауваження
Джерела та примітки
Додаткова література Іншаков, А. Склад та особливості функціонування кольороназв у староукраїнській мові (XI—XIV ст.) // Філологічні студії. Науковий вісник КДПУ. 2015. Вип. 13. С. 104—109 Старко, В. Корпусні дані в дослідженні українських колоративів // Українська мова. 2014. № 1. С. 51-60 Семашко, Тетяна. Особливості семантики та функціонування слів-колоративів в українській фразеології: Дис. канд. філол. наук; Київ: Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. 2008. 241 с.