Станіслав Ян Конєцпольський (; після 1643–1682) — польський шляхтич, «граф на Тарнові та Ярославі».Barącz, S. Pamiątki jazłowieckie. — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1862. — S. 118. Підписувався як князь святого цісарства Римського і граф на Тарнові, пан на Ярославі, Конєцполі, Бродах.Przyboś, s. 528.

Біографія Був сином сандомирського воєводи Александера Конєцпольського та його дружини Йоанни Барбари із Замойських, онуком гетьмана великого коронного і каштеляна краківського Станіслава Конєцпольського, також канцлера великого коронного Томаша Замойського, правнуком гетьмана і канцлера великого коронного Яна Замойського. Брат тітки короля Міхала Корибута Вишневецького.

Здобув добру освіту, вишкіл, 1662-го навчався у Парижі; замолоду почав військову кар'єру.

Під час рокошу Єжи Себастьяна Любомирського перебував у таборі прихильників короля разом з Яном Собеським, у серпні 1665 був в обозі під Яроціном (певне, перша військова кампанія). 1665 після смерті вуя — сандомирського воєводи Яна Собіпана Замойського — був втягнутий в процес з тіткою Марисенькою Собєською-Замойською та Марціном Замойським — львівським підстолієм, де став на сторону Ґризельди Вишневецької. Процес тривав роками, розглядався на сеймах. «Конституція» 1674 року наказала йому повернути маєтки Замойської ординації (головно фортецю) Марціну Замойському, дозволяючи затримати в доживотті (державця) Кшешовський і Тарногродський «ключі», резиденцію в Звіринці (остаточне вирішення процесу 1677).

В 1666 році разом із Гризельдою Вишневецькою віддав у заставу Рівне, Олександрію, Тинне, Басів Кут та Новий двір для Олександра Цетнера за 80 000 злотих.

1667 р. брав участь в Підгаєцькій кампанії (як долинський староста, староство отримав після батька), у боях із козаками гетьмана Петра Дорошенка, керуючи загоном 700 кіннотників та прикриваючи головні сили тоді ще Яна Собєського. Замкнувся у Тернополі, захистив Тернопіль від татар, потім розбив татарський чамбул під Копичинцями.

У «конституції» 1670 року згаданий якийсь С. Конєцпольський серед інфамів, що деякі історики без доказів приписали йому як долинському старості. Брав участь у поході польських військ під Брацлавом у 1671 р. Під час конфлікту короля М. Вишневецького з мавконтентами утримував нейтралітет. Під час Хотинської кампанії 1673 р. здобув Язловець, який рік перед тим окупували турки. Згодом під керівництвом тестя Дмитра Юрія Вишневецького брав участь у битві під Хотином на чолі королівських коругв; тоді отримав Белзьке староство. 1676 р. став обозним коронним, у 1679 — воєводою подільським, в 1682 р. отримав посаду каштеляна краківського — найвищий серед світських урядів сенаторських  Згідно з поширеними тоді чутками, ціною цієї посади були Броди і Підгірці, які він віддав королевичеві Якубові Собєському.

С.-Я. Конєцпольського як власника Тернополя згадує у своєму щоденнику подорожі мандрівник Ульріх фон Вердум: «Це місто на Волині (тут іноземець помилився, бо Тернопіль розташований на галицькому Поділлі), спадкова власність пана [Станіслава] Конєцпольського, долинського старости…»

Перший заповіт написав у Бродах 13 вересня 1676; другий — 22 серпня 1682 р. у Біщі,S. Barącz. Wolne miasto handlowe Brody… — S. 61. яким свій маєток заповів стрию Яну Александеру Конєцпольскому — старості балинському. В тексті є детальний перелік маєтків. За життя збільшив маєтності; 1661 р. за ним визнали маєток «Мліївщина» (над р. Вільшаною в Київському воєводстві, зокрема, міста Гуляйпіль, Тясьмин, Костянтинів, Орловець). Список утрачених ним за Бучацьким миром 1672 року втрачених маєтностей склав 110 міст, 186 сіл у Київському, Подільському, Брацлавському воєводствах з річним доходом близько 500000 злотих.

Каспер Несецький вказував на виконання ним обов'язків брацлавського каштеляна до смерті (наступник Вацлава Гулевича).Niesiecki K. Korona Polska…  — T. 1 — S. 244.

Шлюб Був одружений із Євгенією Катериною Вишневецькою (пом. після 1681, Залізці) — донькою великого коронного гетьмана князя Дмитра Юрія Вишневецького (від 23 січня 1667 р.). Посаг — 150000 злотих готівкою, 50000 клейнотами. Дорослих дітей не мали.

Примітки

Джерела Ульріх фон Вердум. Щоденник // Жовтень. — 1984. — № 10. — С. 89—105. Barącz S. Wolne miasto handlowe Brody. — Lwów : Drukarnia zakładu narodowego im. Ossolińskich, 1865. — 199 s. Finkel L. Miasto Tarnopol w r. 1672. — Tarnopol : Nakładem kólka naukowego w drukarni St. Kossowskiego, 1892. — 36 s. Niesiecki К. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — Т. 2. — 761 s. Przyboś A. Koniecpolski Stanisław h. Pobóg (ur. po 1643—1682) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — T. XIII/4, zeszyt 59. — S. 527—528.

Посилання Stanisław Koniecpolski z Koniecpola h. Pobóg (ID: 11.70.398). Koniecpolski Staniław h. Pobóh.

ПопередникАнджей Максиміліан Фредро Воєвода подільський1679-1682 НаступникМарцін Замойський