Ліаліс джикарійський (Lialis jicari) — представник роду Ліаліс родини Лусконогові. Інша назва «Новогвінейський ліаліс».
Опис Загальна довжина сягає до 70 см. Шкіра має рожеве, жовте, оливкове забарвлення. Голова дещо загострена та витягнута, проте не настільки як у смугастого ліаліса. Тулуб й голова вкрита дрібною лускою. Від задніх лап збереглися ледве помітні вирости з обох боків анального отвору. Передніх кінцівок нема. Має гострі зуби, які відігнуті назад. Повіки зрослися, і для очищення очей використовує довгий язик. Зовнішній вушний отвір добре помітно, він має овальну форму.
Спосіб життя Полюбляє тропічні ліси. Пересувається досить швидко по суходолу. Активний уранці та ввечері. Харчується переважно сцинками, які становлять 95 % раціону.
Це яйцекладні лусконоги. Самиця джикарійського ліаліса зазвичай відкладає 2 яйця.
Розповсюдження Це ендемік о.Нова Гвінея. Мешкає на невеличкій території, яка належить Індонезії — Джикарі. звідси його назва.
Джерела Шмальгаузен І. І. Походження наземних хребетних. М., 1964. Словник-довідник із зоології. — К., 2002.