Ілля Абрамович Єфрон (1847, Вільно, Російська імперія — 19 квітня 1917, Петроград, Російська республіка) — один з найвідоміших дореволюційних російських друкарів і книговидавців єврейського походження. По жіночій лінії правнук Еліяху Гаона. Отримавши домашню освіту під керівництвом батька, витримав іспит і отримав атестат зрілості у Ломжинській гімназії. Потім відвідував лекції у варшавській Головній школі. З 1907 р. був членом Товариства наукових єврейських видань.
Видавнича діяльність У 1880 р. І. А. Єфрон купив типолітографії у Петербурзі (будинок № 6 у Прачечному провулку), а потім спільно з німецькою видавничою фірмою «Брокгауз» заснував у 1889 р. акціонерне видавниче товариство «Ф. А. Брокгауз — І. А. Єфрон», яке випустило практично усі великі російськомовні енциклопедії того часу: Великий енциклопедичний словник у 86 напівтомах (1890—1907); Малий енциклопедичний словник (1-е вид., 3 тт., 1899—1902; 2-е вид., 2 тт., 1907—1909); Новий енциклопедичний словник у 48 тт., З яких вийшло тільки 29 тт. (1911—1916; видання перервалося на слові «Отто»); Єврейська енциклопедія у 16 тт. (1906—1913).
Крім енциклопедій, фірмою були видані наступні серійні видання: «Бібліотека природознавства» у 18 тт.; «Бібліотека промислових знань», «Енциклопедія практичної медицини» у 5 тт.; «Дешева бібліотека самоосвіти» у 86 вип.; «Бібліотека великих письменників» у 20 тт. (У якій вийшли повні зібрання творів Шиллера, Шекспіра, Байрона, Пушкіна, Мольєра та ін .); «Загальна історія європейської культури» у 7 тт.; «Історія Європи у епохах і країнах» у 36 вип.
Також були випущені: «Історія Візантійської імперії» Ф. І. Успенського, «Історія Інквізиції» Г. Ч. Лі, «Людина і Земля» Ж. Реклю (6 тт.) та ін.
У 1917 р. видавництво увійшло до Петроградського об'єднання приватних видавництв; у 1930 р. — припинило існування.
Примітки
Література