Ло́джія (від , де сходить до ст.-фр. loge — «хатинка», пор. ложа) — перекрите й огороджене в плані з трьох боків приміщення, відкрите в зовнішній простір.
Визначення терміна в сучасній практиці проєктування Лоджія — неопалюване приміщення, убудоване в споруду або прибудоване до неї, що має: стіни з двох сторін; огорожу з відкритого боку; віконний блок з дверима з боку, що примикає до приміщення.
Лоджія може мати покриття й бути заскленою. Має обмежену глибину, взаємопов'язану з освітленням приміщення, до якого примикає.
Лоджія-балкон — неопалюване приміщення, частина якого вбудована в споруду подібно, як лоджія, а частина виступає з площини стіни фасаду у вигляді огородженого майданчика, як балкон. Може мати покриття й бути заскленою. Має обмежену глибину, взаємопов'язану з освітленням приміщення, до якого примикає.
Примітки
Література ДБН В.2.2-9-99, «Громадські будинки та споруди». Додаток В.