«Ротарі Інтернешнл»,  — це міжнародна сервісна організація, мета якої — об'єднати ділових та професійних лідерів для надання гуманітарних послуг та сприяння доброзичливості та миру у всьому світі. Це неполітична та нерелігійна організація. Членство здійснюється за запрошенням і залежить від різних соціальних факторів. По всьому світу існує понад 35 000 клубів, які разом налічують 1,2 мільйона осібПрезентація ротарі-клубів на офіційному сайті , відомих як ротарійці.

Головний девіз «Ротарі Інтернешнл»: «Служіння понад власне я» (), другим девізом виступає вислів «Більше отримують ті, хто краще служать» ().Modified by the 2010 «RI Council on Legislation», from the original «He profits most who serves the best» — see Rotary International manual, Part 5 (Rotary Marks), online at Rotary Marks .

Філософія Метою Ротарі є заохочення та підтримка ідеального служіння як основи гідного підприємства: Налагодження стосунків для можливості служіння та взаємодопомоги. Високі етичні стандарти в бізнесі та професії, визнання гідності усіх корисних занять, удостоєння кожного ротарійця честю служити суспільству. Застосування ідеального служіння кожного ротарійця у власному бізнесі та громадському житті. Розвиток міжнародного взаєморозуміння, доброї волі та миру завдяки світовому братерському об'єднанню ділових та професійних осіб.

Ця мета використовується і у так званому «Ротарі-тесті», що використовується з метою переконатися, чи відповідає ротарієць основним принципам Ротарі. Тест розробив ротарієць і підприємець Герберт Тейлор під час Великої депресії як набір керівних принципів для відновлення практично втраченого бізнесу, прийнятий як етичний стандарт Ротарі у 1942 році. Він як і раніше розглядається як етичний стандарт в управлінні бізнесом:Russell, Jeff. «Can You Survive Rotary's Four-Way Test?» Journal of Management in Engineering, May/Jun2000, Vol. 16 Issue 3, p13 Чи у цьому ІСТИНА? Чи це СПРАВЕДЛИВО для усіх зацікавлених сторін? Чи допоможе це в укріпленні ДОБРИХ ВІДНОСИН та ДРУЖБИ? Чи принесе це КОРИСТЬ усім зацікавленим сторонам?

Історія

Ранні роки Перший Ротарі-клуб заснував адвокат Пол Персі Гарріс у Чикаго, штат Іллінойс, США. Назва «Ротарі» походить від давньої практики чергування місця проведення зборів у офісах членів Клубу. Саме Пол Гарріс вважається засновником руху Ротарі в усьому світі.

23 лютого 1905 року в Чикаго, в будівлі Юніті Білдінґ на Норт-Діборн-стріт, 127, відбулися перші збори чиказького Ротарі-клубу, на якому були присутні: гірничий інженер Гюстав Лоер, продавець вугілля Сильвестр Шилл (він же стане першим президентом клубу), кравець Хірам Шорі та Пол Гарріс. Ідея Пола Гарріса полягала в прагненні розвивати дух дружби і солідарності у світі бізнесу великих міст  — до цієї ідеї він прийшов ще в молодості, проживаючи в містечку Вермон. Незабаром до групи влилися нові члени Ротарі, які стали поперемінно збиратися за місцем роботи того чи іншого ротарійця, звідки і виникла ідея обертання та емблема колеса (спочатку емблема являла собою колесо воза).

У 1929 році під час Далласької Конвенції був прийнятий символ зубчастого колеса, що складається з 24 зубців.

Початково члени клубу мали збиратися щотижня в офісах кожного з його членів, проте вже за рік Ротарі-клуб у Чикаго розрісся до розмірів, що потребували для зустрічей значно більшого місця. Наступні Ротарі-клуби були створені в містах на заході Сполучених Штатів, починаючи із Сан-Франциско, потім Окленд, Лос-Анджелес та Сієтл. Згодом Клуби були створені у Вашингтоні та Нью-Йорку. У 1910 році під час першого Конґресу в Чикаґо за участі 16 клубів Ротарі Пол Гарріс був обраний президентом асоціації. Тоді ж затверджено девіз: («Той отримує більше, хто краще служить»). З 1950 року Конгрес Ротарі в Детройті прийняв девіз («Служіння понад власне Я»), і ці два девізи діяли паралельно тривалий час. У 1989 році Законодавча Рада Ротарі Інтернешнл прийняла девіз «Служіння понад власне Я» як єдиний девіз, що найкраще відображає благодійницьку суть волонтерського руху Ротарі.

Перший Ротарі-клуб за межами США був створений у місті Вінніпеґ провінції Манітоба в Канаді у квітні 1910 року. 22 лютого 1911 року відбулося перше засідання Ротарі-клубу Дубліна (Ірландія) — першого за межами Північної Америки. Оскільки Ротарі стало, по суті, міжнародною організацією, у 1912 році було змінено і назву на Міжнародну асоціацію Ротарі-клубів.

Перший Ротарі-клуб в неангломовній країні був створений в Гавані на Кубі у 1916 році. Перший Ротарі-клуб в Південній Америці був відкритий в у столиці Уруґваю Монте-Відео у 1918 році, в Азії — на Філіппінах у 1919 році, в Африці — у Йоганнесбурзі (Південна Африка) у 1921 році, в Австралії — у Мельбурні у 1921 році.

У серпні 1912 року Ротарі-клуб у Лондоні отримав статут від Міжнародної асоціації Ротарі-клубів та став першим визнаним Ротарі-клубом за межами Північної Америки. Клуб у Дубліні (Ірландія), хоч і був організований раніше, але отримав статут лише після Лондонського.

У 1922 році назва «Міжнародна асоціація Ротарі-клубів» була змінена на «Ротарі Інтернешнл» ().Wikle, 1999 p. 47. До 1925 року Ротарі розрісся до 200 клубів із більш ніж 20 000 членів.http://www.rotary.org/en/aboutus/history/rihistory/pages/ridefault.aspx

Нацистська Німеччина У Німеччині через протидію до 1927 року не було жодного Ротарі-клубу. Після приходу до влади НСДАП на чолі з Адольфом Гітлером через короткий проміжок було дозволено створення Ротарі-клубів. Нацистська верхівка вважала відкриття Ротарі-клубів можливістю ознайомити членів клубу із політикою націонал-соціалістичного руху. Проте нацисти все одно вбачали у будь-яких міжнародних організаціях потенційну загрозу та вважали їх підозрілими через неможливість контролю їх діяльності. Після приходу до влади Гітлера було сформовано шість Ротарі-клубів. Вони одразу опинилися під тиском правлячої партії Німеччини, яка одразу почала виводити із складу членів клубу євреїв. Нацисти уповноважили членів НСДАП ставати членами Ротарі-клубів. Зокрема зобов'язання щодо того, що лише член НСДАП має право стати членом Ротарі-клубу були затверджені судом у 1933, 1934 та 1936 роках. У 1937 році більше половини ротарійців були членами НСДАП.Fabrice d'Almeida, La vie mondaine sous le nazisme («High-class life under Nazism»), Paris, Perrin, 2006, ISBN 978-2-262-02162-7, p.155

Ротарі-клуби нацистської Німеччини не мали єдиної політики щодо нацистського режиму. У той час як декілька німецьких Ротарі-клубів ухвалили рішення про розформування у 1933 році, інші практикували політику умиротворення або співпраці. У Мюнхені клуб виключив із своїх лав велику частину ротарійців, у більшості євреїв та неєвреїв, які були політично неприйнятними для нацистського режиму. Зокрема до списку виключених потрапив Томас Манн (будучи уже в еміграції у Швейцарії). Ще дванадцять членів клубу вийшли із його лав добровільно на підтримку виключених ротарійців.

Починаючи із 1937 року у пресі дедалі частіше з'являються статті, що різко критикують Ротарі-клуби, порівнюючи їх із масонством. Незабаром після цього передбачуваний конфлікт влади та Ротарі-клубів привів до ухвалення двох наступних рішень, що поставили під загрозу подальше існування Ротарі в Німеччині. Перше з них було прийняте у червні 1937 року міністерством внутрішніх справ, яке забороняло державним службовцям бути членами Ротарі. У липні того ж року партійний суд НСДАП ухвалив рішення, згідно з яким він скасовував усі ухвалені рішення щодо членства у Ротарі-клубах членів НСДАП, і офіційно оголосив, що членство у націонал-соціалістичній робітничій партії Німеччини та членство у Ротарі-клубах несумісне з січня 1938 року.

Адвокати Ротарі, що представляли його в суді, на захист прав клубів стверджували, що політика Ротарі та НСДАП були сумісними особливо зважаючи на те, що із складу ротарійців були виключені як масони у 1933 році, так і «неарійці» у 1936 році.Fabrice d'Almeida, ibid., p. 155 Інші спроби захисту були зроблені зарубіжними членами Ротарі,Such as the governor of the Belgian Rotary district, who insisted, in a letter to the NSDAP party court, on the fact that Rotary respects established authority. See d'Almeida, ibid., p. 156. проте це не дало жодного результату. В результаті 73-й Дистрикт, що представляв Німеччину в номенклатурі Ротарі був розпущенийDe Grazia, p. 71. , хоча деякі клуби продовжували своє існування і зустрічі таємно.

Друга Світова Війна у Європі Ротарі в Іспанії перестало діяти незабаром після початку Громадянської війни в Іспанії.

Клуби у Європі було розформовано в такому порядку:

Австрія (1938); Італія (1939); Чехословаччина (1940); Естонія, Латвія, Литва, Польща, Югославія та Люксембург (1941); Угорщина (1941—1942); У Голландії Ротарі-клуби були заборонені (разом з масонством) після окупації німецькими військами у 1940 році і були відновлені тільки після визволення у 1945 році.

У 1941 році Ротарі Інтернешнл ухвалило рішення про призупинення діяльності всіх Ротарі-клубів на територіях, що були охоплені військовими діями або окупованими.

З 1945 року Ротарі-клуби у Східній Європі та інших країнах комуністичного режиму були розформовані у 1945—1946 роках. Тоді відкривались численні нові Ротарі-клуби в інших країнах, та до часу, коли розпочалися національні рухи за незалежність у країнах Африки та Азії, нові нації уже мали Ротарі-клуби. Після ослаблення контролю з настанням «перебудови» у республіках Радянського Союзу почали створюватися Ротарі-клуби у Іркутську (1989), Москві (1990) та інших країнах.

У 1985 році Ротарі розпочав свою програму «Поліо Плюс» () з імунізації усіх дітей світу від поліомієліту. З 2011 року Ротарі на цю програму було виділено понад 900 мільйонів доларів. Результатом діяльності програми стала імунізація майже двох мільярдів дітей в усьому світі.Today and tomorrow, an history of Rotary Against Polio

У 2006 році Ротарі налічував понад 1,2 мільйона членів більше, як у 32 000 клубів з 200 країн та географічних зон, що робить його найпоширенішим у всіх галузях.Current membership 2006

Організація та управління У загальній структурі Rotary International складається з клубів на місцевих рівнях. Ротарійці є членами цих клубів. Кожен клуб має свій статут, який надається Rotary International, штаб-квартира якого знаходиться в Еванстоні у приміській зоні міста Чикаго, штату Іллінойс. Для адміністративних цілей усі 32 тисячі клубів у світі об'єднані у понад 530 дистриктів у 34 регіонах. Ротарі-клуби України входять до дистрикту 2232 Ротарі Інтернешнл. На чолі дистрикту стоїть губернатор, який/а обирається почергово на річний термін.

Дистрикти Ротарі Інтернешнл об'єднуються в Зони Ротарі Інтернешнл. Україна у складі дистрикту 2232 входить до Зони 21А, що охоплює країни Центральної Європи (Австрія, Білорусь, Боснія-Герцеґовина, Колишня Югославська Республіка Македонія, Молдова, Румунія, Угорщина, Словаччина, Україна, Хорватія, Чехія) та Ізраїль, що об'єднані в 9 дистриктах.

Клуб

Ротарі-клуб є основною одиницею діяльності Rotary International. Кожен клуб визначає особливості його членства у межах, що не протирічать стандартному статуту Ротарі-клубу. Початково кількість клубів обмежувалась одним на місто, проте у великих містах кількість членів перевищувала місткість будь-якого приміщення для зустрічей, тому в таких містах створювалися декілька клубів.

Члени кожного клубу збираються щотижня у визначеному місці. Під час засідань члени клубу заслуховують лекторів, що надають інформацію на загально цікаві теми, ведуть перемовини, обговорюють благочинні проекти, приймають рішення щодо подальшої діяльності тощо. Часто на такі зустрічі запрошуються члени інших клубів, проводяться виступи, семінари, а також відеоконференції тощо. Кожен клуб, крім загальних питань, часто обговорює та вирішує питання внутрішні, що стосується безпосередньо громади, де він розташований. Проводяться відкриті зустрічі, на які запрошуються не тільки члени клубу, але й інші представники громади та преса.