Полони́на (від «безліса рівнина в горах»Перепелиця С. Полонинський монастир (історико-лінгвістичний нарис) // Науковий вісник Чернівецького національного університету. Слов'янська філологія. — 2012. — Вип. 648—649. — С. 214.Иллич-Свитыч В. М. Лексический комментарий к карпатской миграции славян (Географический ландшафт) / В. М. Иллич-Свитыч // Известия Академии Наук СССР. Отделение литературы и языка. — M., 1960. — Том XIX. — Вып. 3. — С. 222—223.Толстой Н. И. Славянская географическая терминология. Семасиологические этюды / Н. И. Толстой. — М.: Наука, 1969. — С. 81.Толстой Н. И. Некоторые проблемы сравнительной славянской семасиологии / Н. И. Толстой // Славянское языкознание. VI Международный съезд славистов (Прага, авг. 1968 г.). Доклады советской делегации. М., 1968. — С. 357.Мурзаев Э. М. Словарь народных географических терминов / Мурзаев Э. М. — М. : Мысль, 1984. — С. 450.Золтан А. Западнорусская лексика в великоруських произведениях о Флорентийском соборе / Андраш Золтан // Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae. — T. 31, f. 3–4. — Budapest, 1985. — С. 248.) — безліса ділянка гірських масивів (Українських Карпат, Дінарських Альп тощо), яку використовують як пасовисько та для сінокосу.

Назва «полонина» трапляється вже у періоді формування давньоукраїнської мови (XI–XIII ст.).Крижанівська О. І. Походження української мови та основні етапи її становлення // О. І. Крижанівська. Історія української мови: Історична фонетика. Історична граматика: навчальний посібник. — Київ: ВЦ «Академія», 2010. — С. 20. ISBN 978-966-580-311-9..

Загальні відомості Субальпійські й альпійські луки в Українських Карпатах називають полонинами, в Румунських — планінами, в Словацьких — голе, а в Польських — халя. У низьких Угорських (Мадярських) Карпатах їх нема. Назва «планіна» також зустрічається у болгар, сербів, хорватів, словенців, словаків для позначення гір, гірських ланцюгів, гірських пасовищ тощо. Наприклад, Шар-Планина, Стара-Планіна — гори альпійської складчастості, утворені сланцями, гранітами, вапняками, пісковиками і конгломератами. Максимальна їхня висота 2376 м (г. Ботев). У Середній Словаччині охоронна ландшафтна область Муранська Планина розташована в межах висот 390–1439 м в. р. м. (найвища вершина — Фабова Голя)Байцар А. Л. Полонини Українських Карпат / А.Байцар // Генеза, географія та екологія ґрунтів. Збірник наукових праць Міжнародної конференції (Львів, 16-18 вересня 1999 р.). Львів, 1999. — С. 107—109.Байцар А. Л. Полонини Українських Карпат: генезис, поширення та морфологія / А.Байцар // Вісник Львів. ун-ту. Серія географ. Вип. 29. — Львів, 2003. — С. 3-6..

Терміну «полонина» відповідає поняття «яйла» в Кримських горах, «джайляу» на Тянь-Шані тощо. Він широко увійшов в українську географічну термінологію, навіть власні назви окремих ландшафтів пов'язані з цим терміном, наприклад, Полонина Рівна, Полонина Боржава, Полонина Красна. Гірський хребет у внутрішній смузі Українських Карпат, який простягається з північного заходу на південний схід між річками Уж і Тересвою майже на 150 км, називається Полонинським. Одна з геоморфологічних підобластей Українських Карпат — Полонинсько-Чорногірське брилове середньогір'я, а одна із семи фізико-географічних областей — Полонинсько-Чорногірська.

Назва «полонина» місцевого походження, що у гуцулів, бойків означає гірські поверхні, поверхні гірських пасовищ вище від верхньої межі лісу. Гірські пасовища, луки, що розміщені в межах лісового поясу, називають царинками, прилуками або лісовими галявинами. Великі за розмірами царинки, які розташовані в зоні верхньої межі лісу (ВМЛ) і які використовують під пасовища, також називають полонинами.

Деякі полонини простягаються на десятки кілометрів. За флорою полонина подібна до альпійських луків. Ростуть едельвейси, фіалки, айстри, жовтець, мак, перстач, ломикамінь. Полонини вкриті густими й соковитими луговими травамиЧугуєнко М. В. Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей. — Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. — 128 с. іл..

Полонина в культурі У повісті «Тіні забутих предків» дуже яскраво відображені звичаї та побут гуцулів під час праці на полонині. 1991 року в альбомі «Або або» гурту Воплі Відоплясова вийшла пісня «Полонина».

Див. також Полонина Боржава Полонина Рівна Полонина Скопеська Рущина Джоржева Прилука

Примітки

Джерела Полонини, повні чарів.

Байцар А. Л. Полонини Українських Карпат / А.Байцар // Генеза, географія та екологія ґрунтів. Збірник наукових праць Міжнародної конференції (Львів, 16-18 вересня 1999 р.). Львів, 1999. — С. 107—109. Байцар А. Л. Полонини Українських Карпат: генезис, поширення та морфологія / А.Байцар // Вісник Львів. ун-ту. Серія географ. Вип. 29. — Львів, 2003. — С. 3-6.

Посилання

Андрій Мельничук. Черемош: де народжується сир. // Zbruch, 03.12.2014 Портал «Українські Карпати». Вихід на полонину 1982 на YouTube