Гео́ргій Іларіо́нович Ма́йборода (, Пелехівщина, Кременчуцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — , Київ, Україна) — український радянський композитор, брат композитора Платона Майбороди, батько співака Романа Майбороди. Депутат Верховної Ради УРСР 7, 8 та 9-го скликань.
Біографія Народився 18 листопада (1 грудня) 1913 року на хуторі Пелехівщині Кременчуцького повіту Полтавської губернії (тепер село Глобинського району, Полтавської області) в селянській родині. Батько Георгія Майбороди — Іларіон музикував на гітарі, мандоліні, скрипці, бандурі. Мати Одарка співала в церковному хорі. Брати не могли одразу отримати музичну освіту.
Вчителем співів у нього був палкий шанувальник Лисенкового таланту, ентузіаст своєї справи, подвижник розвитку хорового співу Іван Олександрович Гиренко.Микола Гордійчук. Майборода Георгій Іларіонович: народний артист СРСР. — К.: Мистецтво, 1963. — С. 6.
У 1932 році закінчив Кременчуцький індустріальний технікум і поїхав працювати техніком-механіком на «Дніпрозаводбуд» у місті Запоріжжі, де протягом кількох років брав участь в музичній самодіяльності, співав в капелі «Дніпробуд».
Родина Майбород в радянські часи вважалася заможною, тому в 1933 році сім'ю розкуркурили. Тож сім'я переїхала до сина в Запоріжжя. В 1938 році батька Іларіона заарештували, згодом був розстріляний за рішенням «трійки» НКВС. 1957 року був реабілітований посмертно за фактом відсутності злочину. Тому в офіційній біографії братів Майбород до того, як були розсекречені архівні матеріали КДБ, неможливо було знайти згадки про батька.
В 1936 році закінчив Київське музичне училище, в 1941 році — Київську консерваторію по класу композиції у Л. М. Ревуцького. Під час німецько-радянської війни воював на фронті, а по її закінченню у 1945—1949 роках навчався в аспірантурі Київської консерваторії під керівництвом Левка Ревуцького. В 1952–1958 роках викладав у Київській консерваторії музично-теоретичні дисципліни.
В 1962–1967 роках — секретар, заступник голови Спілки композиторів УРСР, у 1967–1968 роках — голова правління Спілки композиторів УРСР. Обирався депутатом Верховної Ради УРСР 7–9 скликань (1967–1980 роки).
Мешкав у Києві. Помер 6 грудня 1992 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 1, центральна алея, неподалік від головного входу).
Творчість Георгій Майборода вніс значний внесок до розвитку української музики. Працював у різних жанрах, переважає героїко-патріотична тематика. Значне місце у творчості композитора займала поезія українських письменників — Тараса Шевченка, Івана Франка та інших.
Твори
Опери: Милана (1957) Арсенал (1960) Тарас Шевченко (1964) Ярослав Мудрий (1973)
Для солістів, хору і оркестру: Кантата «Дружба народів» (1948) Вокально-симфонічна поема «Запорожці» (1954)
Для оркестру: 4 симфонії (1938, 1953, 1978, 1986) Симфонічна поема «Лілея» (1939, за мотивами Т. Шевченка) Симфонічна поема «Каменярі» (1941, за мотивами І. Франка) Гуцульська рапсодія (1949, ред. 1952) Сюїти із музики до трагедії Шекспіра «Король Лір» (1959) Концерт для голосу з оркестром (1969) Концерт для скрипки з оркестром (1977) Хори на слова В. Сосюри та М. Рильського Романси Пісні Обробки народних пісень
Музика до драматичних спектаклів, фільмів: «Якби каміння говорило...» (1958) «Солдатка» (1959) «Таврія» (1959) «Помилка Оноре де Бальзака» (1968) «Родина Коцюбинських» (1970) «Ніна» (1971) «Довга дорога в короткий день» (1972)
Відзнаки Народний артист СРСР (з 1960 року). Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (за 1963 рік). Нагороджений орденом Леніна (1963) і орденом Трудового Червоного Прапора. Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (4.08.1964)
Пам'ять Композитору присвячений фільм Л. Михалевич «Георгій Майборода» (1982). У 1995 році в Києві, на вулиці Михайла Грушевського, 16, йому встановлена бронзова меморіальна дошка (погруддя, скульптор О. П. Скобліков)Захоплюючий Київ.
У Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України зберігається особовий фонд Г.Майбороди (№ 200), який налічує 40 одиниць зберігання архівних документів за 1945—1978 рр. У 1993 року на будівлі ПТУ-26 (колишній Притулок для сиріт імені Г. Чуркіна, згодом — Кременчуцький індустріальний технікум) справа від парадного входу на будівлі встановлена меморіальна дошка з чорного неполірованого габро (150*65*10 см, скульптор В. Г. Волкова). Дошка складається з двох частин: угорі барельєфний портрет композитора в овалі, нижче напис: «У цьому будинку в Кременчуцькому індустріальному технікумі в 1928—1931 рр. навчався відомий український композитор, народний артист СРСР Георгій Іларіонович Майборода», ще нижче стилізоване зображенням ліри, що розділяє дати «1913-1992».
У мистецтві У журналі «Перець» № 22 за 1983 рік розміщено дружній шарж Анатолія Арутюнянца, присвячений 70-літтю митця; У 1995 році скульптурний портрет митця виконав український скульптор Олександр Скобликов.
Дискографія Майборода Г. І. «Гаї шумлять», сл. П. Тичини: Є. Дарчук. — 20554, 1951; Майборода Г. І. «Троянди», елегія, сл. В. Сосюри: Г. Сухорукова (фп., 3. Ліхтман). — 28132, 1957; Майборода Г. І. «Пролягла доріженька», сл. А. Малишка: хор. капела і симф. орк. Укр. радіо, дириг. К. Симеонов. — 31779, 1958; Майборода Г. І. «Гуцульська рапсодія»: симф. орк. Укр. радіо; дириг. К. Симеонов. — Д 6751-52, 1960; Майборода Г. І. «Неначе сон», сл. М. Рильського: Держ. хор. капела УРСР «Трембіта», худ. кер. П. Муравський. — Д 14177-78, 1964; Майборода Г. І. «Тарас Шевченко», опера в 4-х діях, лібр. Г. Майбороди, укр. мовою: М. Шевченко, Л. Руденко, А. Кікоть, Є. Чавдар, Л. Лобанова, М. Фомін, В. Тимохін хор і орк. Київ. держ. театра опери та балету ім. Т. Шевченка, дириг. К. Симеонов. — Д 014383-86 С 0911-14, 1964; Майборода Г. І. «Арсенал», оп. в 3-х діях, лібр. О. Левади і А. Малишка, укр. мовою: Кондратюк, В. Тимохін, Б. Руденко, С. Козак, Л. Лобанова; хор і орк. Київ, театра опери та балету ім. Т. Шевченка, дириг. Л. Венедиктов. — Д 016127-32, 1965; Майборода Г. І. «Лілея», симф. поема (за Т. Шевченко): симф. орк. Укр. радіо, дириг. В. Гнєдаш. — Д 21705-06, 1968; Майборода Г. І. Симфонія Ns 2 ре мажор «Весняна»: Держ. симф. орк. УРСР, дириг. В. Кожухар. — Д 027543-44, 1970; Майборода Г. І. «Не сумуй», «Лист», «Осіння пісня», сл. В. Сосюри: Б. Руденко. — Д 031355-56, 1971; Майборода Г. І. «Мілана», оп. в 4-х діях, лібр. А. Турчинської: Л. Кравченко, Є. Озимковська, Д. Гнатюк, Я. Головчук, Г. Красуля, Б. Руденко; хор і орк. Київ. Держ. театра on. та балету, дириг. С. Турчак. — CM 04339-44, 1973; Майборода Г. І. Обробки українських народних пісень «Як я поорав», «Там, де Ятрань круто в'ється": А. Солов'яненко. — С 30-08795-96, 1977; Майборода Г. І. Симфонія № 1. «Король Лір», сюїта з музики до трагедії В. Шекспіра: Держ. симф. орк. УРСР, дириг. С. Турчак. — С 10-09605- 06, 1977 та ін.
Статті До проблеми програмного і непрограмного симфонізму // Мистецтво. — 1954. — № 3; «Тарас Бульба» // Там само. — 1955. — № 3; Ближе к жизни // СМ. — 1959. — № 2; Год минувший // Муз. жизнь. — 1960. — № 24; Полным голосом //СМ. — 1962. — № 10; У композиторов Киева //Сов. Закарпатье. — 1949. — 26 лип.; Виступи найстарішого колективу // Рад. мистецтво. — 1954. — 21 квіт.; Улюблені пісні // Веч. Київ. — 1954. — 11 трав.; Проти спрощеного розуміння програмності // Рад. мистецтво. — 1954. — 1 груд.; Будемо дерзати // Рад. культура. — 1958. — 26 черв.; Симфония труда // Сов. культура. — 1958. —5 лип.; Патріотична творчість: До 70-річчя з дня народження Л. М. Ревуцького // Рад. культура. — 1959. — 19 лют.; Орлы устремляются к солнцу // Правда Украины. — 1959. — 30 серп.; Велика мрія //Рад. Україна. — 1959. — 11 жовт.; Верность высокому призванию. О 12-й симфонии Шостаковича // Правда Украины. — 1962. — 27 січ.; Щастя творчості // Рад. культура. — 1963. — 29 груд.; В служінні народові // Рад. Україна. — 1969. — 20 лют.
Примітки
Джерела та література П. М. Бондарчук Майборода Георгій Іларіонович //
ORGAN HALL POST, Перша львівська газета про Органний зал, квітень 2023. Автори текстів: Діана Коломієць, Вікторія Антошевська.
Література Загайкевич М. «Милана» Г. Майбороди. — К., 1959; Гордійчук М. Г. І. Майборода. Народний артист УРСР. — К., 1963; Гордійчук М. Г. «Арсенал» Г. Майбороди // Українська радянська музика. — К., 1962. — Вип. 2; Гордійчук М. Г. «Лілея» Г. Майбороди // Шевченко і музика. — К., 1966; Масенко Т. Роман пам'яті. — К., 1970; Ляшенко І. «Арсенал». Опера Г. Майбороди. — К., 1963; Зінькевич О. Георгій Майборода. — К., 1973 (рос. мовою. — К., 1983); Тихий В. Шлях обдарованої молоді // Рад. музика. — 1938. — № 3; Штейнберг М. Про «Лілею» // Рад. музика. — 1940. — № 3; Волинський Й. Молоді українські композитори // Рад. музика; Герасимова Н. О творчестве Г. Майбороды // Украинская советская музыка. — К., 1960. ; Ярустовский Б. «Арсенал» // Муз. жизнь. — 1960. — № 22. ; Архімович Л. Музика у фільмі // Сучасна українська музика. — К., 1965; Архімович Л. Герої І. Кочерги на оперній сцені // Музика. — 1981. — № 6; Кирейко В. Видатний митець // Музика. — 1973. — № 6; Кирейко В. Незабутній // Музика. — 1993. — № 6; Філатов Ю. «Хорові прелюди» Г. Майбороди // Музика. — 1975. — № 5; Мамчур І. Драма і музична драматургія опери // Музика. — 1975. — № 6; Нірод Ф. Художник і театр // Музика. — 1979. — № 3; Бучинська О. Концерт для скрипки Г. Майбороди // Музика. — 1981. — № 2; Тольба В. Слово про майстра // Там само. — 1983. — № 6; Тольба В. Георгий Майборода // Його ж. Статьи. Воспоминания. — К., 1986. ; Охмакевич Н. Неповторність мистецької долі // Музика. — 1984. — № 1; Полякова І. Функціональні можливості фольклорних жанрів // Музика. — 1986. — № 6; Стецюк Р. Нелукавий діалог: До 85-річчя Г. Майбороди // Укр. культура. — 1998. — № 11—12; Черкашина М. «Колись театр був моїм рідним домом» (Запис бесіди з Г. Майбородою) // Музика. — 2004. — № 1—2; Лисенко І. Речник української культури // Його ж. Музики сонячні дзвони. — К., 2004; Некрополь на Байковій горі: літературно-публіцистичне видання / В. Жадько. — : Фенікс, 2008. — С. 139, 266. Український некрополь: історичний науковий довідник / В. Жадько. — : СПД Жадько В. О., 2005. — С. 228. — . Байковий некрополь: історичний фотоілюстрований довідник / В. Жадько. — : СПД Жадько В. О., 2004. — С. 123. — [Б. п.]. Некролог // КіЖ. — 1992. — 19 груд.; Т. П. Майборода, О. Я. Головчук'' Музика — мистецтво серця! До 100-річчя від дня народження Георгія Майбороди. — К.: Богдана, 2012. А. Н. Лушакова, Л. И. Евселевский. Улицами старого Кременчуга.- Кременчук: Вид-во «Кременчук», 2001. — 223 с. А. М. Лушакова. Історична довідка до клопотання щодо встановлення меморіальної дошки Г. І. Майбороді. 1992. Рішення виконкому Кременчуцької міської ради № 352 від 11.03.1993 Архів Кременчуцького краєзнавчого музею. Ф.1, оп.1, спр.307. Бандурко Марія, Дендеберя Інна, Мулявка Валерія. Конкурсні роботи літературно-краєзнавчого конкурсу «Дізнайся про Кременчук: будівлі мого міста» (рукопис). 2014.
Посилання