Іва́н (Іоа́нн, Йоа́нн) Хрести́тель (, , , ; близько 6 р. до н. е., Ейн-Керем — бл. 30, Махерон)Роки життя визначаються на основі Євангелій (Michael Grant, Jesus: An Historian's Review of the Gospels, Scribner's, 1977, p. 71; John P. Meier, A Marginal Jew, Doubleday, 1991-, vol. 1:214; E. P. Sanders, The Historical Figure of Jesus, Penguin Books, 1993, pp. 10-11, and Ben Witherington III, "Primary Sources, " Christian History 17 (1998) No. 3:12-20.) — у християнстві попередник Ісуса Христа, що пророкував його пришестя, жив у пустелі аскетом і згодом проповідував хрещення покаянням для юдеїв, хрестив у водах Йордану Ісуса Христа. Обезголовлений царем Іродом Антипою через намовляння Іродіади. Пророк, мученик, один з найбільших святих. Також — Іван (Йоанн, Іоанн) Предтеча.
Про пророка Ісус Христос казав: «Поправді кажу вам: Між народженими від жінок не було більшого над Івана Христителя! Та найменший у Царстві Небеснім той більший від нього!» ().
Біографія
Народження
Про народження Івана Хрестителя відомо лише з Євангелія від Луки. З нього відомо, що пророк Іван Хреститель був сином священника Захарії що з черги священника Авії, і праведної Єлизавети з роду Аарона () — родички Пресвятої Богородиці. І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно виконуючи заповіді й постанови Господні. А дітей не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку обоє похилого. Під час черги служіння Захарії у Єрусалимському Храмі йому випала служба жертвувати кадила на вівтарі, що відбувалося двічі на день (за жеребом визначались різні завдання священників у святині). Вівтар кадила був у Святому Святих, куди мали входити тільки священники. Архангел Гавриїл був посланий Богом сповістити йому про народження сина. Архангел став поруч кадильного жертовника і сказав: «Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван» (). Ім'я Іван тоді означало — Ягве був милостивий. Захарія не повірив ангелові і за це був покараний німотою, аж до того дня поки це не здійснилось. Євангеліст Лука паралельно оповідає і Благовіщення Пресвятої Богородиці (). Марія дізналася з уст ангела про вагітність Єлизавети і пустилася в дорогу, щоб відвідати родичку. Місце проживання Захарії та Єлисавети достеменно невідоме. Лише з Євангелія знаємо, що Марія пішла у «...гірську околицю, в місто Юди» (). Церковне передання каже, що це сучасне селище Ейн-Керем, розташоване близько 7 км на південний захід від ЄрусалимаДжузеппе Ріцціотті. Життя Ісуса Христа. Видання Українського католицького університету ім. св. Климента Папи. Том XLIX-L. Рим. 1979. ст. 234.. Єлизавета зустріла Марію словами:«Коли ж Єлизавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її.
І Єлизавета наповнилась Духом Святим, і скрикнула голосом гучним, та й прорекла:
Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї!
І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?» (). Так Єлизавета дізналась, що її таємниця викрита, але водночас і дізналась про секрет Марії та признала в ній матір Господа. Марія перебувала у Єлизавети три місяці, тобто аж до народження Івана Хрестителя. Не відомо, чи вона залишилася в домі при народженні. І от у благочестивого подружжя, до похилої старості позбавленого розради мати дітей, нарешті народжується син, якого вони випросили у молитвах. Іоан Хреститель народився неподалік Єрусалима в містечку Ютта. На восьмий день, як приписував закон, треба було обрізувати новонародженого та дати йому ім'я. Над іменем вийшла суперечка. Як правило давали ім'я діда, щоб продовжити родову ознаку. Однак зважаючи на похилий вік батька, хотіли назвати новонародженого його ім'ям — Захарія.
Тільки Єлизавета не погоджувалась. Хотіла назвати Іван і знала чому. Постанову матері могла змінити тільки постанова батька. Німий Захарія попросив воскову табличку: «Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались. І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога!» (). Захарія заговорив і благословив Бога і знак доказу і очищення його, даний ангелом, виконав своє завдання.
За милістю Божою Іван уник смерті серед тисяч убитих немовлят у Вифлеємі та його околицях. Про подальше життя Івана Хрестителя нічого достеменно не відомо. Євангеліст Лука, пропустивши юнацькі роки Івана, робить крок уперед, лише кажучи: «Дитя ж росло й скріплялося на дусі та перебувало в пустині аж до свого об'явлення Ізраїлеві» ().
Про смерть Захарії, як вважають Василий Великий, Григорий Богослов та деякі ін., повідомляє Євангеліст Матвій, що він був замордований «між храмом і жертівником» ().
Місце і час служіння За Євангелістом Лукою початок діяльності Івана Хрестителя припадає «У п'ятнадцятий рік панування Тиверія кесаря, коли Понтій Пілат панував над Юдеєю, коли в Галілеї тетрархом був Ірод, а Пилип, його брат, був тетрархом Ітуреї й землі Трахонітської, за тетрарха Лісанія в Авіліні, за первосвященників Анни й Каяфи було Боже слово в пустині Іванові, сину Захарія» (). Ця цитата вказує на 27—28 роки, як роки його служіння.
Іван переважно проповідував вздовж Йордану в тій частині русла річки, що була найближче до Єрусалиму, тобто біля її витоків до Мертвого моря. Деколи він переходив на інше місце, коли берег річки ставав слизький від дощів, чи течія ставала сильна. Він тоді вибирав два інші місця — Витанія за Йорданом () чи Айноні біля Салиму (), який був відомий на місці за 12 км від Бейсану (Скитополя). Про ці місця також свідчить той факт, що Ірод Антипа мав право схопити Івана Хрестителя лише на східній частині Йордану в Переї, де були його володінняЙосип Флавій Юдейські старожитності 18, 5.2 ().
Пророче служіння
Коли Іванові виповнилося 30 років, на п'ятнадцятому році правління імператора Тиберія — «...було Боже слово в пустині Іванові, сину Захарія» . Корячись цьому покликанню, пророк Іван з'явився на берегах Йордану, щоб приготувати народ до прийняття очікуваного Месії (Христа) і стати «голосом Того, що кличе в пустині». Його слова впали на зораний ґрунт і відразу знайшли широкий відгук. До річки у великій кількості сходився народ для обряду поринання у води Йордану — річки, яка здавна вважалася межею Святої Землі. Коли поганин приєднувався до старозавітної церкви, над ним також здійснювали обряд обмивання — хрещення. Іван вимагав це від юдеїв, на знак того, що вони народилися для нового життя, для приготування до Царства Божого. Тому його називали Хаматвілом — Хрестителем.
Багатьом юдеям не подобалося, що їм пропонують пройти через обряд обмивання та відречення від гріхів, ніби вони неофіти. Хіба причетність до народу Божого не освячена сама по собі? Іван виголосив: «не народження робить синами Завіту, а вірність заповідям Божим». Тут і звертався до них Іван, проповідуючи покаяння та хрещення на відпущення гріхів та Суд над світом. Сутність його
проповіді полягала в тому, що перш ніж одержати зовнішнє обмивання, люди повинні очиститись духовно, і в такий спосіб приготувати себе до прийняття Євангелія. Коли він побачив на березі книжників та промовив до них різко:
А Іван говорив до людей, хто приходив, хреститися в нього: Роде зміїний, хто навчив вас тікати від гніву майбутнього?Отож, учиніть гідний плід покаяння. І не починайте казати в собі: Маємо батька Авраама. Бо кажу вам, що Бог може піднести дітей Авраамові з цього каміння.Бо вже он до коріння дерев і сокира прикладена: кожне ж дерево, що доброго плоду не родить, буде зрубане та до огню буде вкинене. ()
Іван Хреститель вимагав переоцінки всього життя і докоряв за легковажність тим, хто думав, що самого обряду хрещення достатньо для прощення гріхів. Перед хрещенням люди сповідували свої гріхи. За свідченнями Йосипа Флавія, Іван вчив людей вести «чистий спосіб життя, бути справедливими один до одного і шанобливими до Предвічного». Він мало говорив про ритуали, а передовсім ставив моральний обов'язок людини: «У кого дві сорочки — нехай дасть вбогому; а хто має поживу — нехай робить так само».
Невдовзі навколо Івана зібралася громада, якій він дав свої правила і молитви. На ім'я відомі лише двоє його учнів: Андрій з Витсаїди та Іван син Заведеїв. Обидва були рибалками і прийшли з берегів Галілейського моря. Вплив Івана постійно зростав. Стривожився Ірод Антипа і у синедріоні. Були відряджені священники з повноваженнями до нього. «Сказали ж йому: Хто ж ти такий? щоб дати відповідь тим, хто послав нас. Що ти кажеш про себе самого? Відказав: Я голос того, хто кличе: В пустині рівняйте дорогу Господню, як Ісая пророк заповів» (). На запитання «Чому ж ти хрестиш?» вони почули відповідь повну покори і віри, яка чітко визначила покликання Івана як Предтечі Хреста:
26 Відповів їм Іван, промовляючи: Я водою хрищу, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте.27 Він Той, Хто за мною йде, Хто до мене був, Кому розв'язати ремінця від узуття Його я негідний. () 16 Іван відповідав усім, кажучи: Я хрищу вас водою, але йде ось Потужніший за мене, що Йому розв'язати ремінця від Його взуття я негідний, Він христитиме вас Святим Духом й огнем!17 У руці Своїй має Він віячку, і перечистить Свій тік: пшеницю збере до засіків Своїх, а полову попалить ув огні невгасимім. ()
Тому Іванове хрещення у воді було підготовчим за своїм характером, бо ті, хто хрестився у Івана, давали обіцянку прийняти Того, Хто йде за ним, тобто Ісуса Христа, Який хреститиме Духом Святим.
Слухаючи Предтечу, народ постійно перебував у чеканні. Багатьом було відомо, що Ісус тривалий час перебуває невпізнаним, тому слова Івана: «Він стоїть серед вас» заставили серця прискорено битися. І в цей час серед юрби на березі з'явився Чоловік з Назарету. Він разом з всіма готувався прийняти хрещення від Івана. Коли Іван підійшов до води, всіх вразили дивні слова, звернені до Галілеянина: «Я повинен хреститися від Тебе і чи Тобі йти до мене?». Відповідь Ісуса: «Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду» () нічого не пояснила оточенню, але для Івана мала певний зміст — і він погодився здійснити обряд. У ту мить, коли Ісус стояв у річці і молився, сталося щось таємниче, про що пізніше Іван Богослов скаже: «І свідчив Іван, промовляючи: Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому. І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, це Той, Хто христитиме Духом Святим. І я бачив, і свідчив, що Він Божий Син!» ().
Діяльність Діяльність Іоана Хрестителя виявлялася насамперед у проповіді покаяння та наближення Царства Небесного. Євангеліст Матфей оповідає про це так: І каже (Іоан): покайтеся, наблизилось-бо Царство Небесне (3:2). Каяття — це щиросердне усвідомлення та визнання гріхів. Покаяння постає від жалю й скорботи () і має передумовою неодмінне рішення покинути гріховну путь і провадити далі життя праведне. Іоан Хреститель, проповідуючи покаяння, закликав юдеїв залишити своє порочне життя і почати життя чисте, бо вже наблизилося Царство Небесне.