Верте́ба — гіпсова печера в Україні на лівому березі річки Серет. Розміщена в Чортківському районі Тернопільської області за 2 км на північний захід від села Більче-Золоте. Геологічна й археологічна пам'ятка загальнодержавного значення.
Оголошена об'єктом природно-заповідного фонду розпорядженням РМ УРСР від 2 серпня 1971 року № 61-р та постановою КМ України від 12 жовтня 1992 року № 584.
У печері Вертеба діє єдиний в Україні підземний музей трипільської культури.
Назва Назва печери походить від давньослов'янського «вертеп» — печера, яруга.
Короткий опис Належить до найбільших печер у Європі, довжина підземних ходів — 9021 м (за іншими даними — 8550 мПечера Вертеба // Печери України).
Середньорічна температура у печері 9—10° за відносної вологості 92—100 %.
Печера складається з широких галерей, розділених вузькими перемичками. Стінки гладкі й темні, на склепіннях — карбонатні натічні утворення у вигляді кірок, рідше — невеликих сталактитів («бочки», аномальної будови сталагміти, «місячне молоко»).
У печері є багато кажанів, особливо взимку. Вони трапляються по всій печері, а найбільші популяції — біля входу. Виокремлюють тут чотири види кажанів, занесених до Червоної книги України.
Печера Вертеба є особливою серед гіпсових печер Поділля. Вона дещо відрізняється від інших геологічною будовою, а також тим, що в ній виявлено величезну кількість археологічних знахідок доби енеоліту (IV—III тис. до н. е.).
Екскурсійний маршрут, прокладений залами та коридорами печери, має довжину 1000 метрів. Для добре підгото́ваних відвідувачів створений спортивний спелеологічний маршрут.
У 2010 році печера Вертеба увійшла до складу Національного природного парку «Дністровський каньйон».
Історія дослідження Перша достовірна письмова згадка — 1823 рік. Ян Хмелецький на полюванні підстрелив лиса, а той сховався в ямі серед поля. Зацікавившись підземною порожниною, Хмелецький взяв із собою на підмогу кількох мешканців села і п'ять літрів вина «для підняття бойового духу». В печері знайшли залишки вогнища, «горщики у вигляді мисок, черепи, людські кості, монети Римської імперії часів імператора Гонорія та Андріана» (опис знахідок в музеї археології Ягеллонського університету в Кракові)
1876 рік — археологічне обстеження Вертеби зробили Адам Кіркор і Щенсний Козебродзький — дідич села Глібів.
1890 рік — проводили дослідження Ґотфрид Оссовський і Леон Сапіга; вони виявили сліди перебування давніх людей, крем'яні знаряддя праці, залишки посуду, мідні речі тощо. Спочатку всі знахідки зберігалися в палаці Л. Сапіги в с. Більче-Золоте, згодом їх вивезли до музеїв Кракова та Відня.
1898–1907 роки — археологічні розкопки продовжив Влодзімеж Деметрикевич.
У XIX столітті у Вертебі знайшли понад 400 цілих посудин, понад 35 тисяч глиняних і керамічних фрагментів, майже 120 антропоморфних фігурок, 200 знарядь із кісток і рогів, 300 виробів із кісток і каменю. Все це — зразки прадавньої Трипільської культуриНа Тернопільщині тривають дослідження найбільших у світі гіпсових печер.
Влітку 1914 року печеру досліджували Ярослав Пастернак і Ян Чекановський, знайшли речі трипільської культури, посуд лінійно-стрічкової кераміки, нові матеріали енеолітичної доби.
1928 рік — цінний археологічний і антропологічний матеріал, зокрема трипільської культури, виявив у печері Олег Кандиба-Ольжич.
1956 рік — розкопки в печері здійснив Ігор Свєшніков.
1963–1967 роки — група тернопільських спелеологів під керівництвом Володимира Радзієвського виконала топографічне знімання підземного лабіринту.
З 1991 року печеру та прилеглі до неї території в радіусі 30—40 км комплексно обстежує археологічна експедиція Борщівського краєзнавчого музею під керівництвом Михайла Сохацького. У 2023 році в печері знайшли трипільські ритуальні артефакти, яким 5000 років.У печері під Тернополем знайшли трипільські ритуальні артефакти. Їм 5000 років (відео) bc.ua 31.03.2023
За кількістю та науковою вартістю знахідок Вертеба не має собі рівних на Поділлі, тому її назвали «Наддністрянськими Помпеями». Знайдені у Вертебі археологічні матеріали зберігаються у музеях Борщева, Варшави, Відня, Кракова, Львова, Тернополя.
У печері виявлено три локальні групи трипільської культури. Для верхнього шару характерна кераміка кошилівецького типу. В нижньому шарі представлена кераміка заліщицької групи. Виявлено також незначну кількість уламків посудин касперівської групи.
Виробничий інвентар представлений знаряддями, виготовленими з кременю, каменю, кості й металу. Основну частину знарядь праці становлять крем'яні вироби. У печері виявлено кістки тварин, які використовували у виробничих цілях.
Знайдено в печері амулет, вирізаний на кістяній пластині, пов'язаний з культом сонячного бика. Кістяна пластина (10×10 см) імітує голову бика з потужними рогами. Невеликі отвори по кутах означають очі та ніздрі. Отвір у верхній частині призначений для підвішування і носіння амулета. Цей амулет аналогічний до виявленого у 1898 році у Вертебі археологом В. Деметрикевичем.
Велику групу знахідок становлять керамічні пряслиця. Характерними для цієї пам'ятки є пряслиця, виготовлені з уламків товстостінних посудин.
Мідні вироби представлені трубчастими бочкоподібними намистинами, мідною сокирою та однією швайкою. Окремі речі й об'єкти матеріальної культури тією чи іншою мірою віддзеркалюють ідеологічні уявлення давніх племен. Це передусім антропоморфні та зооморфні глиняні фігурки, різного роду амулети.
Генетичні дослідження останків доісторичних мешканців печери У 2005 році з печери Вертеба взяли перші за історію вивчення трипільської культури зразки для генетичного аналізу. У мешканця бронзової епохи виявлена мітохондріальна гаплогрупа U5a1aNikitin A. et al. (2011) Bioarchaeological Analysis of Bronze Age Human Remains from the Podillya Region of Ukraine, Interdisciplinaria archaeologica: Natural Sciences in Archaeology, vol. 2, no.1 (2011), pp. 9-14., у індивідів трипільської культури виявлені мітохондріальні гаплогрупи pre-HV, HV або V (2 зразки), H (2 зразки), J, T4A.G.Nikitin et al. (2010), Comprehensive site chronology and ancient Mitochondrial DNA analysis from Verteba cave — a trypillian culture site of eneolithic Ukraine, U8b1Alexey G. Nikitin, Inna Potekhina, Nadin Rohland, Swapan Mallick, David Reich, Malcolm Lillie. Mitochondrial DNA analysis of eneolithic trypillians from Ukraine reveals neolithic farming genetic roots, February 24, 2017 i Y-гаплогрупи G2a, EIain Mathieson et al. The Genomic History Of Southeastern Europe, 2017. Восьмирічні дослідження засвідчили, що трипільці несли в собі материнські генетичні лінії, характерні для всієї землеробської неолітичної ойкумени, яка започаткована ще на території Малої Азії — прабатьківщини європейського сільського господарства. Проте домінуючими в останках трипільців є автохтонні гени донеолітичного населення, яке проживало в районі від Карпатських гір до Північного Причорномор'я ще до приходу туди хліборобівНикитин А. Г. Генетические корни трипольцев: что мы узнали после восьми лет исследований // Stratum plus. — № 2. — 2014.. Проводились і інші дослідження, які показують, що гени трипільців присутні в крові сучасних українців. Це — ДНК-аналізи гаплогруп чоловічого населення і дослідження мітохондріальної ДНК у жіноцтва.
Використання Матеріали археологічних досліджень дають змогу висловити припущення про функціональне призначення печери. Очевидно, що печеру відвідували люди лише в критичних ситуаціях, однак збиралися тут у великій кількості, можливо, цілим поселенням, але на короткий термін.
Проте, виявлена у 2018 році піч-лежанка, за словами Михайла Сохацького, свідчить про те, що трипільці тут перебували не тимчасово, як раніше вважали багато науковців, а тривалий період.
5 жовтня 2004 року в печері створено перший в Україні підземний музей трипільської культури, який є відділом Борщівського обласного краєзнавчого музею.
Цікаві факти У печері мешкає кілька видів кажанів, деякі з яких занесені до Червоної книги.
У невеликій залі розміщувався штаб одного з загонів УПА зі своєю підпільною друкарнею.
Права частина печерного району «Хатки» під час Другої світової війни була притулком для євреїв (проживало близько 65 осіб).
Див. також Музей Трипільської культури в печері «Вертеба» Більче-Золотецьке поселення трипільської культури
Примітки
Джерела Сивий М., Сохацький М. Вертеба // Радзієвський В. У печерних лабіринтах Тернопільщини. — К., 1967; Свинко Й. Сторінки геологічного минулого рідного краю. — Т., 1991; Літопис Борщівщини: Науково-краєзнавчий збірник. — Борщів, 2000. — Вип. 9. Вертеба — пристановище трипільців [Текст]: [печера-музей, що має назву «Вертеба» неподалік Більче-Золотого Борщівського району] // На пагорбі долі / М. Шот. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2013. — С. 100—102 Розпорядження Ради Міністрів Української РСР № 611 р. від 2 серпня 1971 року [Текст]: список пам'яток природи республіканського значення, що беруться під охорону держави — печера «Оптимістична» с. Королівка Борщів. р-ну; печера «Озерна» с. Стрілківці Борщів. р-ну; печера «Млинки» с. Залісся Чортків. р-ну; печера «Перлина» с. Крутилів Гусятин. р-ну; печера «Ювілейна» с. Сапогів Борщів. р-ну; печера «Вертеба» с. Більче-Золоте Борщів. р-ну // Збірник постанов і розпорядженнь уряду УРСР. — 1971. — № 8 (21 лип. ; 2-9 серп.).
Посилання Печера Вертеба. ІАС Кадастр печер та порожнин України. Реєстр природно-заповідного фонду Борщівського району // Управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА. Печера Вертеба // Печери України Марина Гнатенко. Лабіринти без мінотаврів // Український тиждень, № 24 (137) Богдан Скаврон. Енциклопедія Наддністрянських Помпей // Збруч, 18.04.2014 Печера Вертеба — визначна пам'ятка трипільської культури. Дослідження та популяризація У палацах давньої Вертеби. Історія дослідження та опис печери Bilcze Złote. Materiały kultury trypolskiej ze stanowisk Werteba i Ogród. Muzeum Archeologiczne w Krakowie. Kraków 2013 Печера Вертеба (фото і відгуки) У Вертебі на Борщівщині — цікаві знахідки // Терен, 15 вересня 2015. Генетичні дослідження трипільців у печері Вертеба археологічні дослідження трипільської культури у Вертебі Археологи знайшли трипільську піч-лежанку в печері на Тернопільщині // Укрінформ 26 жовтня 2018. Печера «Вертеба»: цікаве місце для відпочинку на Тернопільщині Таємниці Печери Вертеба/Єдина печера, де жили трипільці/Печерний музей трипільської культури