Бордуляки́ — село в Україні, у Бродівській міській територіальній громаді Золочівського району, Львівської області. Колишній орган місцевого самоврядування — Станіславчицька сільська рада, якій підпорядковувалися села Бордуляки, Станіславчик, Збруї, Кути, Монастирок, Панькова, від 2020 року — у складі Бродівської міської територіальної громади. Населення становить 283 особи.

Населення За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 373 особи, у 2005 році — 323 особи, у 2022 році — 283 особи.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним: + Мовний склад населення с. БордулякиМоваЧисло ос.Відсоток українська 337 100,00+

Географія Розташоване в межах Малого Полісся, на березі річки Стир. Відстань до райцентру становить 68 км та найближчої залізничної станції Броди становить 26 км, що проходить автошляхами місцевого значення.

Історія У 1918—1939 роках село належало до Бродського повіту Тернопільського воєводства Другої Речі Посполитої, у 1939—2020 роках — до Бродівського району.

1 липня 1925 року з Радехівського повіту вилучена сільська ґміна Бордуляки і включена до Бродівського повітуRozporządzenie Rady Ministrów z dnia 29 kwietnia 1925 r. w sprawie włączenia gmin: Ruda brodzka, Monastyrek brodzki, Stanisławczyk i Bordulaki do powiatu Brody // Dziennik Ustaw. — 1925. — Nr. 46. — poz. 317. .

З 1 серпня 1934 року відповідно до закону про самоврядування (23 березня 1933 року) увійшло до складу сільської ґміни Станіславчик у Бродівському повіті.

Нині в селі діють ФАП (керівник Решетняк С. Я.), бібліотека.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Бродівської міської територіальної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бродівського району, село увійшло до складу новоствореного Золочівського району.

Пам'ятки Храм Святого Йосафата Дерев'яний храм Святого Йосафата був збудований у 1908—1910 роках майстром В. Літовінським. Нині храмом користується громада УГКЦ.

Церква розташована недалеко від центру села, на низькому підвищенні. П'ятизрубна, хрещата в плані, одноверха, поставлена на бетонний фундамент. Складається з прямокутних рівношироких нави, бабинця, вівтаря та укорочених бокових рамен. До бабинця з заходу прилягає невеликий присінок, а до вівтаря — дві прямокутні симетричні ризниці. Церкву оточує піддашшя, оперте на випусти вінців зрубів.

Стіни раніше були вертикально шальовані дошками і лиштвами, по ремонті їх оббили пластиком. Боковий вхід у північному рамені нави. Її вінчає на четверику світловий восьмерик, вкритий банею зі світловим ліхтарем і маківкою. Гребені дахів бокових рамен нави вінчають сліпі ліхтарі з маківками. Над входом у присінок був намальований образ святого Йосафата, а ліворуч дверей розташована пам'ятна таблиця: «2008 рік. 100-річчя УГК церкви святого Йосафата. 145-ліття з дня народження Тимотея Бордуляка, українського класика, священика».

Іконостас, виконаний з липового дерева у 1930-х роках майстром Голованчуком, котрий громада закупила зі старої церкви в селі Опліцько. На захід від церкви розташована дерев'яна, двоярусна, накрита наметовим дахом дзвіниця, стіни якої також оббили пластиком. На прицерковній території є маленька закрита дерев'яна капличка.

Відомі люди Село Бордуляки — батьківщина видатного українського галицького письменника о. Тимотея Бордуляка. Писав про важке становище українського селянства в Галичині.

Примітки

Джерела

Посилання