Марко́ Кагане́ць (12 січня (за іншими даними 20 серпняШипилявий С. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // ) 1881, Коропець, Королівство Галичини та Володимирії — 6 лютого 1908) — український політичний діяч, діяч «Просвіти».
Життєпис Народився у Коропці (тепер Монастириського району) в селянській родині (старші: брат Іван, сестра Юстина). Освіту здобув, займаючись самоосвітою, самотужки вивчив німецьку мову. Сусідом Марка Каганця був батько Богдана Гаврилишина. Одружився після повернення з війська. Вуйко дружини Федоні був війтом Коропця.Гаврилишин Д. Коропець… — С. 558. Мав брата Івана, якому в жовтні 1908 року було 33 рокиEpilog zajścia w Koropcu // Kurjer Lwowski. — 1908. — № 484 (16 pażdziernika). — S. 6. .
Громадський почин
Восени 1905 року Марко Каганець заснував у Коропці філію кредитової кооперативної спілки (Ревізійний Союз Кооператив надав позику 10000 корон для неїМельник О. Коропець… — С. 562.), читальню товариства «Просвіта», де був її головою. Брав постійну, невтомну участь у діяльности повітових, крайових громадських організацій, народних віче у Львові. У ньому селяни бачили свого порадника, захисника.
Брав участь у виборах до Австро-Угорського парламенту, Галицького сейму. У січні 1908 року мав аудієнцію у графа Бадені, який вимагав не брати участі у виборах до парламенту у Відні взамін за 15 моргів поля. Перед смертю отримав два листи від намісника Галичини графа Анджея Казімєжа Потоцького з вимогою не брати участь у виборах.Маркевич В. Коропець… — С. 553.
Під час виборівPolała się krew // Kurjer Lwowski. — 1908. — № 65 (8 lutego). — S. 3. до Галицького СеймуKurjer Stanislawowski. — 1908. — № 1173 (1 marca). — S. 1. IX каденції 6 лютого 1908 року, протестуючи проти фальсифікації передвиборчої боротьби, був заколотий багнетами жандармами (діал. «шандарами», зокрема Ябчинським, Токарським, Банасем; за словами посла Семена Вітика під час розгляду справи в Райхсраті, жандарми кричали до протестувальників, зокрема, «собачі душі» // Kurjer Lwowski. — 1908. — № 304 (2 lipca). — S. 4. ).
За загиблим у 1908 році Марком Каганцем було заборонено проводити богослужіння в Соборі Святого Юра.Горак Р. Задля празника. У сутінках. — К. : Радянський письменник, 1989. — С. 208. — ISBN 5-333-00206-1. Похований у Коропці, на могилі стоїть хрест із червоного каменю-пісковику.
Сім'я Дружина Федоня (у жовтні 1908 року мала 20 років) через 3 місяці після загибелі Марка народила доньку, охрещену Ольгою, яка стала дружиною Івана Марята. Федоня вдруге побралася з удівцем Михайлом Гнатюком (люди радили, що буде добрим чоловіком). Гнатюк пішов на фронт, з якого не повернувся. Федоня померла під час Першої світової війни.Гаврилишин Д. Коропець… — С. 561.
Вшанування пам'яті
До 1939 року в коропецькій читальні «Просвіти» на стіні висів його портрет. Після анексії Західної України більшовицька влада наказала його зняти.
Ім'ям Марка Каганця названі: вулиця у Львові, центральна вулиця Коропця, Коропецька середня загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів.
У 1994 році поблизу навчального закладу зведено пам'ятник патріоту.
Примітки
Література Гаврилишин В. Борець за волю України: У Коропці відкрито пам'ятник М. Каганцю // Вісті Придністров'я. — 1994. — 9 верес. Гаврилишин Д. Коропець / Каледоскоп Минулого // Зеленюк І. Загинув від жандармських багнетів…: 91 рік тому обірвалося життя Марка Каганця: [укр. патріота] // Тернопілля'98—99: Регіон. річник. — Тернопіль, 2002. — С. 221—222. Маркевич В. Коропець / Каледоскоп Минулого // Матейко Р., Попадинець О. Жертовність і безсмертя: До 120-річчя від дня народження М. Каганця // Ровесник. — 2001. — 22, 29 берез. Мельник О. Коропець / Каледоскоп Минулого // Монастириська і околиці в спогадах емігрантів. — Тернопіль : Кн.-журн. вид-во «Тернопіль», 1993. — 167 с. — С. 98—99. Ониськів М. Громом вість пронеслась: [Про громад. діячів і патріотів — Марка Каганця й Адама Коцка] // Вільне життя. — 2000. — 5 серп., фотогр. Ступ'як Є. Оборонець народних прав: 95-річчя з дня загибелі Марка Каганця (1881 — 1908) // Вісті Придністров'я. — 2003. — 22 лют. — (Сторінки історії). Яловий В. Вічна слава борцям // Вісті Придністров'я. — 1991. — 28 лют.
Посилання Ясний Каганець України Kahaniec