Міда́с () — герой давньогрецьких міфів, прототипом якого був фригійський володар Мідас. Найбільш знаний за здатністю обертати все, чого торкався, на золото.

Мідас у міфах

Походження і правління Мідас був народжений богинею Ідою і сатиром, ім'я якого забулося. У дитинстві, коли він лежав у колисці, туди заповзли мурахи і поклали між губ пшеничні зерна. Віщуни витлумачили це як знак того, що Мідас матиме величезне багатствоМустафін О. Золоте руно. Історія, заплутана в міфах. Х., 2019, с.142. Коли він подорослішав, його навчав співець ОрфейЦицерон. Про дивинації I.36; Овідий. Метаморфози XI. 92 — 93.. Його життя минало в задоволеннях, Мідас правив македонським містом Бромієм і народом бригів. Вже тоді він прославився дивовижними трояндовими садамиГігін. Міфи 274; Філострат. Життя Аполлонія Тіанського VI.27; Геродот 1.14 и VIII. 138.. Цар Фракії Гордій, що не мав дітей, всиновив Мідаса і той успадкував трон після його смертіАрріан. Анабасис Александра II.3..

Дар Мідаса Коли Діоніс подорожував світом через своє безумство, один з його сатирів, Сілен, відстав від армії Діоніса і заснув у трояндовому саду. Садівники Мідаса зв'язали непроханого гостя гірляндами квітів і привели до царя. Сілен розповів Мідасу про численні чудеса світу і далекі землі, розважаючи цими оповідями кілька днів. Після цього Мідас відпустив Сілена, давши своїх людей у супровідЕліан. Строкаті оповіді III.18..

Діоніс віддячив за супровід Сілена до нього і сказав Мідасові, що виконає будь-яке його одне бажання. Цар на це забажав: «Прошу, зроби так, щоб все, до чого я доторкнуся, перетворювалося на золото». Мідас став обертати на золото камені, квіти та все інше чого торкався. Але скоро він побачив, що золотом стає також їжа і пиття. Він звернувся до Діоніса з благаннями позбавити його такого дару, даного через необдумане бажання багатства. Діоніс порадив омитися в ріці Пактол. Зайшовши в її води, Мідас звільнився від обтяжливої здатності, а пісок Пактола відтоді став золотоноснимОвідій. Метаморфози XI. 90 и cл.; Гігін, Міфи 191; Вергілій. Буколіки VI.13 і далі..

Вуха Мідаса В іншій легенді мовиться, що Мідас був одним із суддів у музичному змаганні між Аполлоном і Марсієм (варіант: Паном) і присудив першість Марсієві. Розлючений Аполлон помстився обом. З Марсія живцем зідрав шкіру, а в Мідаса раптом виросли вуха віслюка, які володар змушений був ховати під шапочкою. Вочевидь, саме такі асоціації викликав у греків традиційний фригійський ковпак з клапанами, що закривали вухаМустафін О. Золоте руно. Історія, заплутана в міфах. Х., 2019, с.142-143. Його таємницю знав лише цирульник, що змушений був мовчати під страхом смерті. Одного разу цирульник не витерпів і викопавши ямку в землі шепнув туди: «У царя Мідаса ослячі вуха». На цьому місці виріс очерет, шелест якого говорив усім перехожим: «У царя Мідаса ослячі вуха».

Дізнавшись про це, Мідас наказав стратити цирульника, а сам випив бичої крові (греки вважали її отруйною для всіх, крім жриць Геї) і в муках померОвідій. Метаморфози XI. 146 і далі. Персії. Сатири I. 121; Страбон I. 3. 21..

Трактування образу Прообразом Мідаса міг бути реальний цар мосхів Міта, що жив у XII ст. до н.е. на заході Фракії. Він був відомий великим багатством і відкриттям золота на річці Пактол. Ослині вуха, можливо, слугували символом царської влади його династії, пов'язаної з культом Діоніса, чиєю священною твариною був віслюк. Інший можливий прообраз — Мідас, який правив Фригією в кінці VIII ст. до н.е., відомий з грецьких і ассирійських джерел. Він вів торгівлю з греками і йому приписується винахід карбованих грошей.

Переказ про цирульника Мідаса ймовірно відображає звичай зрізати та ховати в землі волосся (чи голову) померлого царя як оберіг від ворогів.

Мідас у висловах Відомі крилаті вислови: «Доторк Мідаса» — здатність миттєво збільшити цінність; «Цирульник Мідаса» — базіка, людина, що не вміє берегти таємниць; «Мідасів суд» — суд неука; «Мідасові вуха» — неуцтво, якого не можна приховати.

Примітки

Література

Словник античної мітології / Упоряд. Козовик І. Я., Пономарів О. Д. Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2006. 312с. Graves, Robert. The Greek Myths: The Complete and Definitive Edition. Penguin UK, 2018 р. 784 p.

Посилання