Гре́йзен, Ґрейзен (застаріла назва, частіше використовується термін гранітна порода) (, , ) — метасоматична гірська порода, що складається переважно з кварцу та світлих слюд — лепідоліту і мусковіту. Іноді присутні турмалін, топаз, флюорит.
Грейзен — гірська порода, яка утворилась в результаті високотемпературного (300–550 °С) метасоматозу й перекристалізації гранітоїдів з участю летких компонентів (F, H, O, Cl).
Етимологія та історія Грейзен — це термін із саксонської шахтарської говірки і означає зернисті, переважно сірі породи, які складаються переважно з кварцу.
Описаний німецьким геологом Бернгардом фон Котта у 1867 році.Бернгард фон Котта: Die Geologie der Gegenwart. 2. Auflage, Verlagsbuchhandlung von J. J. Weber, Leipzig 1867, S. 94.
Загальний опис Грейзен — продукт пневматоліто-гідротермальної зміни інтрузивних, ефузивних осадових та метаморфічних гірських порід переважно кислого складу. Складається переважно з кварцу та слюди (мусковіт, біотит, літієва слюда). Крім головних мінералів грейзен містить: топаз, флюорит, турмалін, берил, рутил. Зустрічаються також мікроклін, альбіт, андалузит, ґранати, гематит, апатит, графіт, фенакіт, гельвін, бертрандит. Рудні мінерали грейзену — вольфраміт, молібденіт, бісмутин, танталіт, пірит і інші нерідко містяться в пром. кількостях. Серед грейзенів відомі родовища руд вольфраму, олова, берилію, молібдену, арсену.
Часто містисть у вигляді вкраплень цінні рудні мінерали (каситерит, вольфраміт, танталіт) в промислових кількостях; в такому випадку розглядається як рудне тіло.
Залягають грейзени звичайно у вигляді неправильних за формою ділянок у гранітних масивах, переважно у крайових частинах та іноді в оточуючих породах.
Грейзени утворюються внаслідок так званої грейзенізації порід, часто по периферії рудних жил і є основною пошуковою ознакою родовищ руд рідкісних металів і кольорового каміння (топаз, берил та ін.). При грейзенізації гранітне, ріолітове або інше кисле кристалічне гірське тіло (слюдяний сланець, гнейс) трансформується у своїх найвищих частинах високотемпературним магматично-гідротермальним, пневматолітичним метасоматом.Walter Pohl: Mineralische und Energie-Rohstoffe. Eine Einführung zur Entstehung und nachhaltigen Nutzung von Lagerstätten. Schweizerbart'sche Verlagsbuchhandlung 2005. ISBN 3-510-65212-6. Багаті газом рідини, що містять фтор, вольфрам, олово та літій, проникають у канали та щілини та перетворюють присутні там польові шпати на кварц, різні типи слюди та каситерит.
Виділяють ендоґрейзени, що залягають серед гранітів і розповсюджуються углиб від гранітної покрівлі до 300–500 м та екзоґрейзени, що розташовані серед алюмосилікатних порід гранітної покрівлі.
Поширення Відомі родовища грейзену в Корнуоллі та в Рудних горах, головним чином у регіонах навколо Альтенберга, Шлаггенвальда (Горні Славков) і Циннвальда, Новий Південний Уельс, Австралія, Лотта, Тасманія, Пітінга, Бразилія, Аляска, США, Нью-Брансвік, Канада, Острів Стюарт, Нова Зеландія.
В Україні грейзен і грейзеноподібні утворення виявлені в контактових зонах лейкократових гранітів Коростеньського, Корсунь-Новомиргородського та Октябрського масивів Українського щита.
Література
Посилання Lenharo, S.L.R., Pollard P.J., Born H., Matrix rock texture in the Pitinga Topaz Granite, Amazonas, Brazil, Brazilian Geoscience Reviews, vol 30, 2000 (pdf) Bergbau im Erzgebirge Erklärung des Begriffs Greisen
Примітки