Пра́хов Адрія́н Ві́кторович (, Мстиславль, Російська імперія — , Ялта, Російська імперія) — мистецтвознавець, археолог та художній критик, професор Київського Імператорського університету Св. Володимира, керівник групи художників (Віктор Васнецов, Михайло Врубель, Михайло Нестеров, Павло Свєдомський та Вільгельм Котарбінський), що здійснювала розпис Володимирського собору в 1884–1896 роках. Був також автором проєктів ряду деталей інтер'єру, зокрема, бронзових вхідних дверей. Відомий археологічними дослідженнями пам'яток архітектури. Член Київського товариства охорони пам'ятників старовини та мистецтва.
Біографія
Навчався в Санкт-Петербурзькому університеті, у Німеччині, вивчав мистецтво у Франції, Англії, Австрії та Італії. Викладав в університеті та Академії мистецтв.
У 1880-1882, 1886, 1887 досліджував оздоблення Софійського собору і фрески Кирилівської церкви в Києві, займався дослідженням Успенського собору в Володимирі й інших давніх храмів Волині.
Прахов є автором однієї з перших публікацій про мистецьку спадщину Тараса Шевченка.
У 1887-1897 викладав у Київському університеті. У 1891—1896 роках проживав з родиною в будинку зі «старокиївською» аптекою по вул. Велика Житомирська, 6/11.
Помер року в ЯлтіСемья профессора Адріана Викторовича Прахова извѣщаетъ о его кончинѣ, послѣдовавшей 1-го мая въ г. Ялтѣ // Кіевлянинъ. — 1916. — № 122. — 3 мая. — С. 1. . Панахиду за покійним відслужили у Володимирському соборі в Києві, до оздоблення якого Прахов приклав чимало зусильПоминовеніе А. В. Прахова во Владимірскомъ соборѣ // Кіевлянинъ. — 1916. — № 124. — 5 мая. — С. 2. .
Праці Головні праці: Критические исследования по истории греческого искусства. I. Описание древних памятников из Ксанфа, в Ликии. II. О композиции фронтонных групп Эгинского храма Афины. — , 1872. Критические наблюдения над памятниками древнего искусства. Зодчество древнего Египта. — СПб., 1879. Киевское искусство X, XI и XII вв. Каталог выставки копий с памятников искусства в Киеве X, XI и XII вв., исполненных Праховым, , 1883. Доклад о Киевских работах и о значении изучения греческих церквей для христианской археологии (в «Трудах Московского Археологического Общества», 1885 г.
Родина Був одружений з французькою підданкою Емілією Львівною (до шлюбу Емілія Марія Клементина Лестель). Старша їхня донька Олена — художниця-вишивальниця, син Микола — художник і мистецтвознавець. Молодша донька Ольга (1879—1950), — в шлюбі Аляб'єва.
Увіковічнення пам'яті У Києві є Вулиця Сім'ї Прахових.
Примітки
Джерела та література Ковпаненко Н. Г. Прахов Адріан Вікторович // А. В. Праховъ (Некрологъ) // Кіевлянинъ. — 1916. — № 124. — 5 мая. — С. 2. Ковпаненко Н. Г. Прахов Адріан Вікторович // Видатні діячі науки і культури Києва в історико-краєзнавчому русі України: Біографічний довідник. — Ч. 2. — : Інститут історії України НАН України, 2005. — С. 170—176. — Ковпаненко Н. Г. Архітектурно-мистецька спадщина України в працях визначних учених другої половини ХІХ — початку ХХ ст. // Український історичний журнал. — 2005. — № 6. — С. 115—116, 126. Ковпаненко Н. Г. Архітектурно-мистецька спадщина Наддніпрянської України у вітчизняних історичних дослідженнях (кінець ХІХ — початок ХХ ст.). — : Інститут історії України НАН України, 2013. — С. 13, 16, 17, 37, 60, 103, 111—114, 118, 120, 128, 147, 166, 167, 175, 190. Проценко Л., Костенко Ю. Лук'янівське цивільне кладовище: путівник. — 2-ге вид., випр. і доп. — : Інтерграфік, 2001. — 192 с. — Пучков А. Кирилловские черновики А. В. Прахова (декабрь 1880 — ноябрь 1881) // Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини: Зб. наук. праць — , 2007. — Вип. 4. — С. 153—294. Сторчай О. Адріан Прахов: Мистецтвознавча та викладацька діяльність в Україні (1880–1890-ті рр.) // Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини: Зб. наук. праць. — , 2007. — Вип. 4. — С. 329—362.
Посилання