Гранульний синтез звуку (також гранульований, гранулярнийдив. термінологічне зауваження П. Безвухого , ) — один з напрямків в області синтезу звуку, заснований на формуванні звуку з надкоротких (1–50 мс) семплованих фрагментів звукової хвилі. В результаті взаємодії частоти їх повторення і частотних складових семплованої звукової форми, виходить тембрально складне звучання, що нагадує звукову хмару. В процесі руху цей об'єкт нерідко піддається різним маніпуляціям — зміни взаємного розташування гранул (їх щільності, тривалості тощо), а також обробкам (напр. амплітудна модуляція). Винахід теорії гранульного синтезу належить фізикові Деннісу Габору, першим використав його в композиторській практиці Яніс Ксенакіс.
Примітки
Джерела И. Н. Ракунова Новые композиторские технологии. Творчество Аллы Загайкевич. — К. 2010. — С. 92. Miller Puckette The Theory and Technique of Electronic Music . — World Scientific, 2007. — р. 46.