Станісла́в Севери́нович Дністря́нський (13 листопада 1870, Тернопіль — 5 травня 1935, Ужгород) — український вчений-правник і політичний діяч, автор проєкту Конституції ЗУНР. Дійсний член НТШ, академік Всеукраїнської Академії Наук (ВУАН, 1927). Швагро письменника Юліана Опільського (брата вченого Степана Рудницького).

Життєпис

Станіслав Дністрянський народився 13 листопада 1870 року в Тернополі в родині першого директора місцевої чоловічої учительської семінарії, д-ра Северина Дністрянського (1839, Озеряни—1899)Бойко В., Мельничук Б., Мизак Н., Петраш Б. Озеряни // .

Закінчив чотири класи Тернопільської чоловічої учительської семінарії. Навчався у Тернопільській ц.-к. гімназії (зокрема, у 1888 році був учнем VIIIa класу)Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum w Tarnopolu za rok szkolny 1888… — S. 100., яку закінчив з відзнакою (отримав свідоцтво з відзнакою про складання матури) 1888 року, як і його однокласник Євген Левицький)Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum w Tarnopolu za rok szkolny 1888… — S. 101.. Того ж року вступив на правничий факультет Віденського університету, після закінчення якого у 1893 році продовжив освіту в університетах Берліна (1894–1896) та Лейпцига (1896–1997).

1894 року за працю з австрійського приватного права «Трилітній реченець з § 1487, з. к. з. ц.» дістав звання доктора права. Протягом 1898—1918 років працює на посадах доцента, надзвичайного професора та звичайного професора австрійського цивільного права у Львівському університеті. Тут С. Дністрянський розгортає широку наукову діяльність. Очолює юридично-статистичну комісію Наукового товариства імені Т. Шевченка, з 1901 року редагує «Часопис правничий і економічний», публікує статті на юридичні теми і рецензії в українській, польській та німецькій пресі.

У 1901—1913 роках опублікував трьома мовами понад 12 новаторських правових праць, зокрема: «Чоловік і його потреби в правовій системі», «Реформа виборчого права в Австрії», «Звичаєве право і соціальні зв'язки» та інші. У 1909 році за його ініціативою було засновано Товариство україно-руських правників, яке об'єднало національно свідомих юристів Галичини й Буковини.

У 1907 та 1911 роках його було обрано від округу № 62 (Рава Руська — Угнів — Немирів — Яворів — Краківець — Жовква — Куликів — Белз — Янів) депутатом до Райхсрату Цислейтанії, у 1918—1919 роках був членом Української Національної Ради ЗУНР.

Мешкав у Львові в будинку на вул. Вроновських (нинішня вулиця Колесси), 15.

З 1919 року перебував в еміграції. Після ліквідації української кафедри у Львівському університеті, 1921 році брав участь в організації Українського вільного університету у Відні (восени того ж року університет переведений до Праги). Першим ректором призначено Олександра Колессу, а Северина Дністрянського обрано деканом факультету права і суспільних наук, у наступному 1922 році — ректором, у 1923 та 1933—1935 роках проректором цього ж навчального закладу. 1923 року заснував та очолив видавничу комісію при Українському вільному університеті, а також був в числі засновників Українського правничого товариства в Чехословаччині та Українського історично-філологічного товариства у Празі. Водночас працював в Німецькому університеті у Празі (1929—1933) та празькій Вільній школі політичних наук (1928—1930), співробітничав з Українською господарчою академією в Подєбрадах та Українським науковим інститутом у Берліні. У 1927 році заочно обраний дійсним членом Всеукраїнської академії наук на кафедрі цивільного права та політики, але не зміг переїхати до Києва для реальної праці в Академії через труднощі з відповідним дозволом від польської влади, під юрисдикцією якої перебували на той час західноукраїнці. У 1932 році після виходу з польського громадянства дістав чехословацьке громадянство, проте тепер переїзду завадила репресивна політика радянської влади щодо української інтелігенції. Наприкінці життя Станіслав Дністрянський хворів на серце. У 1933 році після перенесення двох інфарктів відмовився від викладацької праці та активної громадської діяльності та переселився до Ужгорода, де планував зайнятися адвокатською практикою та дослідженням звичаєвого права Карпатської України.

Помер Станіслав Дністрянський від серцевого нападу в Ужгороді 5 травня 1935 року після однієї з публічних лекцій. Похований на цвинтарі «Кальварія» в Ужгороді. Його дружина Софія померла у 1956 році і лише навесні 2001 року Софію Дністрянську перепоховали біля її чоловіка. Так, через сто років після шлюбу закохані знову з'єдналися.

Родина Дружина — піаністка, педагог Софія з Рудницьких (1882—1956), сестра науковця-географа Стефана Рудницького, письменника Юліана Опільського (псевдонім Юрія Рудницького).

Доробок

Науковий доробок Станіслава Дністрянського складає понад 140 праць і численних наукових статей українською, польською, німецькою, чеською та французькою мовами, що охоплюють проблеми державного, цивільного, сімейного (за визначенням науковця — родинного) і авторського права, окремі питання теорії і історії держави і права, деякі аспекти міжнародного приватного права. У 1922 році написав проєкт конституції ЗУНР, у якому передбачалося об'єднання з Великою Україною на основі права народу на самовизначення. Він розробив основи правової держави, зокрема правління республіки, заклав основи української політології.

Праці Українською мовою «Трилітній речинець з §1487, з.к.з.ц.» // Часопись правнича. — Львів, 1895. — Р. 5. — С. 88–112. «Полагода шкоди з огляду економічного і социяльного» // Часопись правнича. — Р. 7. — Львів, 1897. — С. 1–102. «Суть справи договору поставки в австрійському праві» (рукопис, 1898); «Переднє слово: про Олександра Огоновського» (рукопис, 1899); «Право спадщини» (рукопис, 1899); «Заручини в австрійськім праві. Габілітаційний виклад д-ра Станіслава Дністрянського, виголошений у Львові дня 26 січня 1899» / С. Дністрянський // Часопись правнича. — Р. 9. — Львів: З друкарні Наукового Товариства імени Шевченка, 1899. — С. 1–23. «Берненська унія і наше відношення до неї» / С. Дністрянський // Часопись правнича і економічна. — Львів: З друкарні Наукового Товариства імени Шевченка, 1900. — Рік 1. — Т. 1. — С. 1—56. «Австрійське право облігаційне» / С. Дністрянський // Часопись правнича і економічна. — Львів: З друкарні Наукового Товариства імени Шевченка, 1901. — Рік 2, Т. 2. — С. 1-92; Рік 2, Т. 3. — С. 93—198. «Австрийське право облігацийне» / С. Дністрянський. — Львів: Наукове т-во ім. Шевченка, 1901. — Вип. І. — 198 с. — (Правнича б-ка / під ред. С. Дністрянського; Т. II.). «Права руської мови у Львівськім університеті» / С. Дністрянський // Часопись правнича і економічна. — Львів: З друкарні Наукового Товариства імени Шевченка, 1901. — Рік 2, Т. 3. — С. 1—38. «Право родинне після викладів професора д-ра Дністрянського». — Львів, 1901. — 648 с. «Австрийське право облігацийне» / С. Дністрянський. — Львів: Наукове т-во ім. Шевченка, 1902. — Вип. II. — 426 с. — (Правнича б-ка / під ред. С. Дністрянського; Т. II.). «Звичаєве право — а социяльні звязки. (Причинки до пояснення §10 австрійської книги законів цивільних)» / С. Дністрянський // Часопись правнича і економічна. — Львів: З друк. Наукового Товариства імени Шевченка, 1902. —Рік 3, Т. 4-5. — С. 1—42. «Право родинне: рукопис викладів» / С. Дністрянський. — Львів: Накладом «Кружка правників», 1903. — 104 с. «Mandatum в почині правного розвою. Студія з римського права» / С. Дністрянський // Часопись правнича і економічна. — Львів: З друк. Наукового Товариства імени Шевченка, 1904. — Рік 4, Т. 6-7. — С. 1—160. «Нові причинки до теорії заручин в новітнім праві» / С. Дністрянський // Часопись правнича і економічна. — Львів: З друкарні Наукового Товариства імени Шевченка, 1905. — Рік 5, Т.8. — С. 1—87. «Правове відношенє родичів до дітей». — Львів, 1906. — 184 с. «Австрийске право приватне: рукопис викладів» / С. Дністрянський. — Львів: Накладом «Кружка правників» т-ва «Академічна Громада», 1906. — 308 с. «Реформа виборчого права в Австрії» // Часопись правнича і економічна. — Львів, 1906. — Р. 6. — Т. 9. — С. 1—138. Національна статистика // Студії з поля суспільних наук і статистики. — Львів, 1909. — Т. 1. — С. 17–64; 1910. — Т. 2. — С. 27–74. «Табулярне засидженє» / С. Дністрянський. — Львів: Друкарня Наукового т-ва імени Шевченка, 1910. — 101 с. «Табулярне засидженє» // Правничий Вістник. — Львів: З друкарні Наукового т-ва імени Шевченка, 1910. — Рік 1. — Ч. 3—4. — С. 121—221. «Що треба каждому знати про спис населення або конскрипцію». — Львів, 1910. — 28 с. «Закон про службову умову торговельних помічників» / С. Дністрянський // Правничий Вістник. — Львів: З друкарні Наукового Товариства імени Шевченка, 1910. — Рік 1. — Ч. 2. — С. 85—106. «Діяльність Товариства українсько-руських правників у Львові в р. 1909» // Правничий вісник. — Львів, 1910. — Р. 1. — Ч. 1. — С. 58. «Правний спір Народного Дому з Дівочим Науковим Інстітутом СС. Василіянок у Львові» / С. Дністрянський // Правничий Вістник. — Львів: З друкарні Наукового Товариства імени Шевченка, 1911. — Р. 2. — Ч. 1-2. — С. 111—140. «Природні засади права» (§7 к. ц. з.) // Правничий вісник. — Львів, 1911. — Р. 2. — Ч. 3–4. — С. 205–233. «Причинки до науки про досмертщину подруга» / С. Дністрянський // Правничий Вістник. — Львів: З друкарні Наукового Товариства імени Шевченка, 1911. — Р. 2. — Ч. 1-2. — С. 1—32. «Причинки до реформи приватного права в Австрії» / С. Дністрянський // Часопись правнича і економічна. — Львів: З друкарні Наукового Товариства імени Шевченка, 1912. — Рік 7, Т. 10. — С. 1—111. «Проект закона про обезволенє» / С. Дністрянський // Часопись правнича і економічна. — Львів: З друкарні Наукового Товариства імени Шевченка, 1910. — Р. 1. — Ч. 1. — С. 2—23. «Новеля до цивільного закона» / С. Дністрянський // Правничий Вістник. — Львів: З друкарні Наукового Товариства імени Шевченка, 1913. — Рік 3, Ч. 1-4. — С. 114—173. «Об'єднана Україна» // Neue Illustrierte Zeitung. — Vien; Czernowitz. — 1918. — 15 січня. «Цивільне право» / С. Дністрянський. — Відень, 1919. — Т. 1. — 1063 с. «Самовизначення народів» // Воля. — Відень, 1919. — Т. 5: Ч. 3. — С. 102–106; Ч. 4. — С. 150–154; Ч. 5. — С. 198–203. «Статут для Галичини» // Воля. — Відень, 1919. — Т. 6: Ч. 3. — С. 101–108; Ч. 4. — С. 150–158. «Зв'язок і сполука народів» // Воля. — Відень, 1920. — Т. 2: Ч. 9. — С. 348–353; Т. 3: Ч. 1. — С. 3–8; Ч. 2. — С. 51–54; Ч. 5. — С. 163–169; Ч. 7. — С. 244–247; Ч. 10/11. — 387–392. «Нові проєкти української конституції» // Воля. — Відень, 1920. — Т. 6: Ч. 5. — С. 232–237; Ч. 6. — С. 301–309; Ч. 7/8. — С. 342–348. «Реформа правничих і суспільних наук» // Воля. — Відень, 1920. — Т. 2: Ч. 1. — С. 4–11; Ч. 5. — С. 201–206; Ч. 6. — С. 244–248. «Товариство прихильників освіти» // Воля. — Відень, 1920. — Т. 2. — Ч. 3. — С. 120–121. «Річеве право» (рукопис, 1923). «Провідні думки в історії і теорії міждержавного приватного права» / С. Дністрянський. — Прага, 1923. — 22 с. «Історія приватного права» (рукопис, 1923—1924). «Погляд на теорії права та держави: ювілейний збірник Наукового товариства ім. Шевченка у Львові в пятьдесятиліття основання 1873—1923» / С. Дністрянський. — Львів: Наук. т-во ім. Шевченка, 1925. — 63 с. «Загальна наука права і політики». — Том II. Книга 4. Історія приватного права (рукопис, 1926). Реферат на дослідження д-ра Мих. Мельника «Комітет, як збіркове підприємство — юридична особа приватного права» (машинопис, 31 березня 1926). «Приватне право». — Том І. Основи (рукопис, 1927). «Родинне право Закарпатської України» (рукопис, 1928). «До юридичної методології. Друкований відтиск із коректорськими правками» (1935). «Границі науки права» (рукопис, без дати). «З теорії міждержавного приватного права» (рукопис, без дати). «Загальні правні постанови» (рукопис, без дати). «Історія міжнародного, церковного та карного права» (рукопис, без дати). «Наука українського приватного права» (фрагмент рукопису, без дати). «Позив о право власности» (фрагмент рукопису, без дати).