Пневмоконіоз (, ) — хронічне захворювання легенів, яке розвивається внаслідок тривалого вдихання та відкладання в легенях пилу і характеризується розвитком дифузного фіброзу.
Загальний опис Пневмоконіоз — невиліковне і незворотнє захворюванняСм. Anita L. Wolfe и Jay F. Colinet. Пневмокониоз в: Лучшие способы снижения запылённости в угольных шахтах. Best Practices for Dust Control in Coal Mining. DHHS (NIOSH) Publication No. 2010—110 Andrew B. Cecala, Andrew D. O'Brien, Joseph Schall, Jay F. Colinet et al Dust Control Handbook for Industrial Minerals Mining and Processing National Institute for Occupational Safety and Health. Pittsburgh, PA; Spokane, WA. DHHS (NIOSH) Publication No. 2012—110 — 2012. 312p., і єдиний спосіб захисту від нього — запобігання вдихання пилу.
На сьогодні існує точніше визначення, відповідно до якого пневмоконіоз — це хронічний дифузний пневмоніт, що є наслідком вдихання виробничого пилу та характеризується розвитком фіброзу легенів.
Відмінною здатністю більшості пневмоконіозів є тривала відсутність суб'єктивних і об'єктивних клінічних проявів захворювання при фіброзі, що поступово розвивається. Розвиток пневмоконіозу можливий й через 10-20 років після припинення роботи в умовах нетривалого (до 5 років) впливу високих концентрацій. Слід зазначити, що специфічних методів лікування пневмоконіозів немає.Измеров Н. Ф.., Кирилов В. Ф. ред. Гігієна праці. — Гэотар-медиа. — Москва, 2010. — С. 180. — 592 с. — 2000 экз. — ISBN 978-5-9704-1593-1.
У зв'язку з відсутністю ефективних патогенетичних методів лікування пневмоконіозів основну увагу слід приділяти лікувально-профілактичним заходам, які можуть сприяти зменшенню осадження пилу в легенях, його виведенню.А. И. Аркина, Н. А. Суховей, М. Г. Омельяненко Пневмоконіози. (електронний навчально-контролює навчальний посібник) Гос. образовательное учреждение высш. проф. образования «Ивановская гос. мед. акад. Федерального агентства по здравоохранению и социальному развитию», Каф. факультетской терапии и проф. болезней Іваново: ИвГМА Росздрава, 2009
Класифікація Основні види пневмоконіозу: силікоз, силікатоз, антракоз легень тощо. Зустрічається у працівників вугільної, гірничорудної, металургійної, машинобудівної та інших галузей промисловості. Силікоз — пневмоконіоз, зумовлений впливом пилу, який містить вільний оксид кремнію (IV). Силікатози — пневмоконіози (каоліноз, азбестоз, талькоз, олівіноз, цементний, слюдяний пневмоконіози тощо), які розвиваються внаслідок дії пилу мінералів, що містять оксид кремнію (IV) у зв'язаному стані з різними елементами: алюмінієм, магнієм, залізом, кальцієм тощо. Карбоконіози — пневмоконіози, які є наслідком дії вуглецевого пилу: кам'яного вугілля, коксу, графіту, сажі (антракоз, графітоз, сажовий пневмоконіоз тощо). Антракоз легень Металоконіози — пневмоконіози, зумовлені дією пилу металів: заліза, алюмінію, олова, мангану тощо (сидероз, алюміноз, станоз, манганоконіоз тощо). Пневмоконіози від дії змішаного пилу. Пневмоконіози, зумовлені дією пилу, який має в своєму складі значну кількість вільного оксиду кремнію (IV) (від 10 % і більше), наприклад антракосилікоз, сидеросилікоз, силікосилікатоз. Пневмоконіози, зумовлені впливом змішаного пилу, який не має в своєму складі вільного оксиду кремнію (IV) або з малим його вмістом (до 5—10 %), наприклад пневмоконіоз електро-зварювальників, шліфувальників. Пневмоконіози від дії органічного пилу: бісиноз (від пилу бавовни та льону), багасоз (від пилу цукрової тростини) тощо.
Частим є на тлі пневмоконіозів розвиток туберкульозу легень.
Пилонебезпека Найбільш шкідливими є частинки крупністю 1–5 мкм, які при потраплянні у легені сприяють ущільненню легеневої тканини і виникненню пневмоконіозу. Найбільш шкідливий у цьому відношенні кварцовий пил з вмістом SiO2 понад 10 %. Людина, яка працює протягом 10 і більше років у середовищі вугільного пилу може захворіти одним з різновидів пневмоконіозу — антракозом.
Для визначення вмісту пилу в повітрі використовують методи коніметрії — вимірювання кількості дрібнодисперсних часточок у газах.Кашуба М. О. (2006) Седиментаційна здатність та проникність зварювальних аерозолів в окремі ділянки органів дихання . Український журнал з проблем медицини праці (2). с. 17-22.
Примітки
Література
Донецкий научно-исследовательский институт гигиены труда и профессиональных заболеваний, Пневмокониоз. Нистагм. Состояние внутренних органов, нервной, суставно-мышечной систем, кожи и женской половой сферы. Труды и материалы Вып. 3. Под. ред. Чехлатого Ф. Х. 1936 г. Пневмоконіоз: епідеміологія, рання діагностика, профілактика [Текст]: [монографія] / Ю. І. Кундієв, А. В. Басанець ; Нац. акад. мед. наук України, Держ. установа «Ін-т медицини праці Нац. акад. мед. наук України». — К. : Авіцена, 2012. — 191 с. : рис., табл. — Бібліогр. в кінці розд. — 300 прим. — ISBN 978-966-2144-48-2