Ірландська мова використовує латинське письмо. Історично для запису мови використовували ґельський шрифт.
Ірландський правопис () є дуже етимологічним, завдяки чому він відображає вимову всіх діалектів. Наприклад, слово crann ("дерево") читається /kɾˠan̪ˠ/ у Майо та Ольстері, /kɾˠaːn̪ˠ/ у Ґолвеї та /kɾˠəun̪ˠ/ у Манстері. Сучасний правопис остаточно сформувався в середині 20 століття після правописної реформи, що усунула деякі німі приголосні та осучаснила архаїчні правила.
Абетка Сучасна ірландська абетка складається з таких латинських літер: a á b c d e é f g h i í l m n o ó p r s t u ú.
Наголос над голосними не враховують при сортуванні слів за абеткою. Нові запозичення містять також літери j k q v w x y z. Особливо поширеними є j та v. Літера v також трапляється в невеликій кількості власне ірландських слів, як-то vácarnach, vác чи vrác (звуконаслідувальні) чи víog замість bíog та vís замість bís (альтернативні). Літери q, w, x, y та z вживають переважно в науковій термінології, хоча фонема /z/ існує принаймні в одному діалекті. Сучасні назви літер такі: á bé cé dé é eif gé héis í eil eim ein ó pé ear eas té ú а також: jé cá cú vé wae eacs yé zae.
Колись були поширеними назви літер за видами дерев. Згідно з традицією, ці назви начебто походять від назв огамічних літер, хоча сьогодні відомо, що лише деякі з них називалися за видами дерев. ailm (в'яз), beith (береза), coll (горіх), dair (дуб), edad/eabhadh (осика), fern/fearn (вільха), gath/gort (плющ), uath (глід), idad/iodhadh (тис), luis (гірський ясен), muin (виноградна лоза), nin/nion (ясен), onn (дрік), peith (карликова вільха), ruis (бузина), sail (верба), tinne/teithne (гостролист), úr (терен).
Ірландська абетка (латиниця)ГрафікаСучасні назви літерТрадиційні назви літерПереклад назви Á á — — — A a á ailm в'яз B b bé beith береза C c cé coll горіх D d dé dair дуб É é — — — E e é edad осика F f eif fern вільха G g gé gort плющ H h héis — — Í í — — — I i í idad тис L l eil luis гірський ясен M m eim muin виноградна лоза N n ein nin ясен Ó ó — — — O o ó onn дрік P p pé peith карликова вільха R r ear ruis бузина S s eas sail верба T t té tinne гостролист Ú ú — — — U u ú úr терен
Примітки. Літери á, é, í, ó, ú не мають особливих назв, оскільки є різновидами відповідно літер a, e, i, o, u. Додаткові літери також мають ірландські назви: j (jé), k (cá), q (cú), v (vé), w (wae), x (eacs), y (yé), z (zae).
Ірландські шрифти До середини 20 століття для ірландської використовували ґельський шрифт. Сьогодні його використовують здебільшого з декоративною метою. Головною різницею між ґельским та романським шрифтами є спосіб позначення леніції: в ґельському — це діакритична крапка над приголосною, а в романському — літера h після приголосної (наприклад, ċ стає ch). Інше використання h в ірландській можливе лише на початку слова як проклітика (наприклад, go hÉirinn — «в Ірландію») чи в запозичених словах (наприклад, hata — капелюх).
Хоча до 20 століття переважав ґельський шрифт, спроби впровадити романський шрифт почалися значно раніше. Катехизм Табода Ґалдуфа (Teabóid Gallduf) 1639 року було надруковано романським шрифтом, при чому деякі вжиті тоді скорочення (наприклад, suí замість suidhe, uafás замість uathbhás) стали частиною правопису.
Правопис Приголосні Здебільшого приголосні бувають «широкі» (стверділі) — якщо найближчим голосним є a, o чи u та «тонкі» (пом'якшені) — якщо найближчими голосними є e чи i.
Літери Фонеми Транслітерація Приклади b твердий Б «візьми», «мітла» м'який Б «рот», «коноплі» bh твердий В «узяв», «матеріал», «Барбари» (род. в.), «важливий», «зачорни!», «написав», «сторона», «чорний», «отримай» м'який В «рот» (з леніцією), «загальний стіл», «річки», «ви» Див. у списку голосних abh, eabh, obh bhf(екліпсис f-) твердий В «вікно» (екліпсація) м'який В «вино» (екліпсація) bp(екліпсис p-) твердий Б «діра» (екліпсація) м'який Б «в'язниця» (екліпсація) c твердий К «сир», «син» м'який К(Ь) «запитання», «сини» ch твердий(завжди твердий перед t.) Х «сир» (леніція), «ватажок» (так називають зокрема прем'єр-міністра), «бідняк» м'який (між голосними) Х(Ь) Г «запитання» (леніція), «десять» «ніч» d твердий Д «кулак», «гніздо» м'який Д(Ь) «червоний», «частина» dh твердий (на поч. слова)німий (після довгого голосного) Г — «кулак» (леніція) «удача» м'який Й «червоний» (леніція), «пророк» Див. у списку голосних adh, aidh, eadh, eidh, idh, oidh, odh. Див. винятки в дієслівних формах -dh наприкінці дієслова. dt(екліпсис t-) твердий Д «скарб» (екліпсація) м'який Д(Ь) «країна» (екліпсація) f твердий Ф «досі», «граф» м'який Ф «вино», «предмет» Див. винятки в дієслівних формах -f- у майбутньому та умовному часах. fh (леніція f-) — німий «вікно» (леніція), «вино» (леніція) g твердий Ґ «хлопець», «м'який» м'який Д(Ь) «брама», «скеля, камінь» gc(екліпсис c-) твердий Ґ «сир» (екліпсація) м'який Д(Ь) «запитання» (екліпсація) gh твердий (на поч. слова)німий (після довг. голосного) Г — «хлопець» (леніція) «Овен» (ім'я) м'який Й «брама» (леніція), «шлях, манера» Див. у списку голосних agh, aigh, eigh, igh, ogh, oigh. Див. винятки в дієслівних формах -(a)igh наприкінці дієслова. h Г «капелюх», «риба» (множина) l, ll твердий Л «лежачи», «дірка» м'який Л(Ь) «лінивий», «дерево» m твердий М «великий», «час» м'який М «солодкий», «масло» mb(екліпсис b-) твердий М «він бере» (екліпсація) м'який М «рот» (екліпсація) mh (твердий) В «великий» (леніція), «руки», «читання» (м'який) В «солодкий» (леніція), «число», «отрута» Див. у списку голосних amh, eamh, omh n, nn твердий Н «дев'ять», «голова» м'який Н(Ь) «міцність», «хвороба» nc твердий НК «якір» м'який НЬК(Ь) «танець» nd(екліпс d-) твердий Н «кулак» (екліпсація) м'який Н(Ь) «червоний» (екліпсація) ng твердий (на поч. слова — екліпсис g-) (всередині та наприкінці слова) НҐ «хлопець» (еклпсація) «корабель», «язик» м'який (на поч. слова — екліпсис g-) (всередині та наприкінці слова) Н(Ь) НЬД(Ь) «брама» (екліпсація) «хомут», «вертикальний» (в кінцевому ненаголошеному -ing) Н(Ь) «шилінг» p твердий П «діра», «стоп» м'який П «в'язниця», «подорож» ph твердий Ф «діра» (леніція) м'який Ф в'язниця (леніція) r твердий(завжди твердий на початку слова; завжди твердий у rt, rth, rd, rn, rl, rs, sr) Р «король», «відвідування», «схід», «висота», «кут», «кам'яний пляж», «дріт» м'який Р(Ь) «сухий» rr Р «наконечник», «автомобіля» (род. відм.) s твердий (завжди твердий на поч. слова перед m, p, r) С «Англія», «початок», «коса» (інструмент), «ожина», «дріт» м'який Ш «старий», «сир» sh твердий Г «Англія» (леніція) м'який (перед ) Г Х(Ь) «старий» (леніція) «Шона» (род. відм.), «запущений», «гуляв», «крамниця» (леніція) t твердий Т «скарб», «правильний» м'який Т(Ь) «країна», «двоє (людей)» Див. винятки в дієслівних формах -t- у дієприкметниках. th твердий Г «скарб» (леніція), «батько» м'який (якщо леніція від ) Г Х(Ь) «язик» (леніція) «тугий» (леніція), «тепло» (леніція), «тюльпан» (леніція), «прийшов би», «товстий» (леніція) Німий наприкінці складу «цвіт», «душ», «рівний» Див. винятки в дієслівних формах -th- у дієприкметниках. ts(особлива леніція s- після означеного артикля an) твердий Т «світловий» м'який Т(Ь) «Китай» v твердий В «голос» (виборчий) м'який В «скрипка»
Голосні Попри складну таблицю нижче, вимова голосних у ірландській загалом випливає із кількох простих правил: Голосні fada (á, é, í, ó, ú) вимовляють завжди. Голосні по обидва боки від fada є німими, вони присутні лише через правило caol le caol agus leathan le leathan («тонкий із тонким, широкий із широким»), що ділить голосні на дві групи — e, i та a,o,u. Між приголосним і голосним чи навпаки e та i керуються правилом clc: fear, bean, leabhar, seomra, dearg -> німе e feicim, eile, deir, cailin, uncail, abhainn, aimsir, bainne -> німе i
В нижче поданій таблиці показано, як позначені на письмі голосні звучать у розмові. Кожен діалект відрізняється від цього загального правила.
Прості голосні Ненаголошені голосні зазвичай звучать як шва.
Літера Фонема Транслітерація Приклад a наголошена А "stay" (imper.) перед rl, rn, rdпередостанній склад ll, nn, rrперед кінцевою m А «відбуватися», «(невелика) кількість», «поліцейський» «повільно, пізно», «там», «наконечник» «час» ненаголошена А «пити», «наплічник» e наголошена Е «гарячий» ненаголошена А «тисяча» i наголошена И, І «крок», «пекло» передостанній склад ll, nnперед кінцевою m І «церква», «впевнений» «масло» ненаголошена А «сповідь» o наголошена О «пост» перед n, m У (чоловіче ім'я), «кирпатий ніс» перед rl, rn, rdпередостанній склад ll, rr О «стіл», «дюйм» «діра», «непарний» передостанній склад nnперед кінцевим m, ng У «бажання» «важкий», «корабель» ненаголошена А «мій», «рівний» u наголошена У «чорний» в запозиченнях із англійської наближене до О «автобус», «клуб» перед rl, rn, rd У «пучок», «кісточка», «підлога» ненаголошена А "and"
Голосні з наголосом Голосні з наголосом (ірландською — fada або síneadh fada) завжди звучать подовжено. У комбінаціях з іншими голосними звучать лише голосні з наголосами.
Літери Фонеми Транслітерація Приклади á А «білий» ái «асамблея», «обговорення» aí І «вимагай», «голосні» aío «образливий», «(він) благословляє» é Е «він» éa «заняття», «пляшка» eá А «Шон» «за́мок» eái «засоби», «за́мки» éi Е «краса», «папери» í І «акту, справи» (род. відм.), «дівчина» ío «насіння» iú У «прогулянка», «збори» iúi «тихий», «придатний» ó О «поцілунок», «гармонійний» ói «торф», «човняр» oí І «ядро» oío «серця» ú У «початок» úi «око», «немов» uí І «пожовтій» uío «військова група»
Голосні перед bh, dh, gh, mh Перед bh, dh, gh, mh наголошені голосні зазвичай утворюють дифтонги або стають довгими. Для (e)adh, (e)amh, (a)idh, (a)igh, (a)íodh, eodh, eoidh, ódh, óidh, див. також винятки в дієслівних формах. ЛітериФонемиПриклади(e)abh, (e)abha, (e)abhai або "лютий", "книги", "сарай"(e)adh, (e)adha, (e)adhai, (e)agh, (e)agha, (e)aghaiнаголошений or "сироватка", "сироватка", "подушка", "види", "століття", "обличчя"ненаголошений "базар", "ламання"aidh, aidhe, aigh, aighe, aigheaнаголошений "стелаж", "так!", "суперечка", "корова, віл" (род. в.), "клітка"ненаголошений "додавання" (род. в.), cleachtaidh "практика" (род. в.), "півень" (род. в.), "жебрак" (род. в.)(e)amh, (e)amha, (e)amhaiнаголошений "відгодований", "підприємство", "листопад"ненаголошений "академія", "переконання, віра"eidh, eidhea, eidhi "функція", "плющ", "веселощі"eigh, eighea, eighi "наглядач", "лікування", "пильність"oidh, oidhea, oidhi "спадкоємець", "трагедії"oigh, oighea, oighi "льодовиковий", "піч", "логіка"(e)obh, (e)obha, (e)obhai "проказа", "прокажений", "прокажені"(e)odh, (e)odha, (e)odhai "боран" (барабан), "глухий", "глухі"(e)ogh, (e)ogha, (e)oghai "нещастя", "лук", "плацента (тварини)"(e)omh, (e)omha, (e)omhai "неділя", "партнерство", "земля, світ"(i)ubh
| "чорний", "щільний" |- | colspan="2" |(i)umh, (i)umha, (i)umhai''' "ароматний", "Манстер" (род. в.), "край"
Винятки в дієслівних формах У дієслівних формах деякі букви і буквосполучення вимовляються по-іншому, ніж зазвичай. ЛітериФонемиПриклади-(e)adhминулий час "його похвалили"решта дієслівних формзазвичай "я хвалив раніше"перед займенниками на s- "він хвалив раніше"-ea-у формах bí "бути" "він був би"-eodh, ódhзазвичай "я благословив би"перед займенниками на s- "ви благословили би"-eoidh, óidhзазвичай "буде благословляти"перед займенниками на s- -f-в особових закінченнях дієслівпісля b, bh, d, c, ch, g, mh, p, s, tнімий перед b, bh, d, g, mh "спалив би", "буде казати", "буде ламати", "підмітав би"-(a)im "я хвалю"-(a)idhперед займенниками "я буду хвалити"-(a)igh "я благословив"-(a)íodhминулий час "хтось відчинив"решта дієслівних формзазвичай "нехай Шован відчинить"перед займенниками на s- "нехай вона відчинить"-th- віддієслівні закінчення прикметників після b, c, f, g, pнімий перед b, g "збережений", "вивчений", "карбований", "метений"
Див. також Латинка Ґельський шрифт
Література