Седиль (також седилья, ) — гачок, діакритичний знак, що додається знизу до деяких букв, які позначають приголосні звуки, щоб вказати на зміну прочитання цих букв. Назва «седиль» — зменшувальна від давньоіспанської назви літери Z — .
У романських мовах діакритичний знак відомий як , , («зламана C»). У цих трьох мовах, а також окситанській ç позначає звук , у деяких запропонованих варіантах орфографії естремадурської — .Carmona García, I., Ortografía del extremeño. 1ª edición.Quiles Casas, C., Iziunariu castillanu-estremeñu.
Походження
Знак з'явився в Іспанії як нижня частина малої курсивної z. Слово cedilla — зменшувальна форма давньоіспанської назви літери ceda. definition of cedilla, Diccionario de la lengua española, 22-ге видання, Real Academia Española
У сучасній іспанській цей знак не використовується, на відміну від вищезгаданих мов.
Застарілою іспанською назвою седилі є cerilla.Oxford English Dictionary В англійській мові, згідно з Oxford English Dictionary, слово вперше вжите 1599 року в іспансько-англійському словнику.Minsheu, John (1599) Percyvall's (R.) Dictionarie in Spanish and English (as enlarged by J. Minsheu) Edm. Bollifant, London, OCLC 3497853 У виданні CyclopædiaChambers, Ephraim (1738) Cyclopædia; or, an universal dictionary of arts and sciences (2nd ed.) OCLC 221356381 1738 року трапляється варіант ceceril. В англомовних текстах літера Ç може вживатися для запозичень з французької та португальської, таких як «cachaça», «limaçon» та «façade» (проте часто використовуються і написання «cachaca», «limacon», «facade» через відсутність ç на більшості англійських розкладок клавіатур).
В турецькій та інших мовах
В інших мовах, таких як турецька, поширена в Україні кримськотатарська та деяких інших тюркських на базі латинки, а також індоєвропейській албанській, ç вважається незалежною літерою, що позначає глухий звук . Приклади: Çakmak, türkçe, tatarça, Dolmabahçe.
Схожі діакритичні знаки У деяких мовах до літер може додаватися кома (virgula), наприклад, у літері , яка виглядає схожою на седиль, проте насправді є діакритичною комою. Це може заплутувати читача у випадку однакових базових літер: наприклад, приголосний у турецькій позначається ş, а у румунській — . При цьому для останньої інколи використовується ş (s-седиль) через частий брак s-коми у наборах символів.
Польські літери «ą» та «ę», а також литовські «ą», «ę», «į» та «ų» використовують не седиль, а огонек, що його трохи нагадує (напрямлений не ліворуч, а праворуч).
Кодування Графема HTML Юнікод TeX Ç Ç U+00C7 \c{C} ç ç U+00E7 \c{c} Ş Ş U+015E \c{S} ş ş U+015F \c{s}
Див. також Огонек Ç Ş
Примітки