Ка́бельна лі́нія електропередачі (КЛ) (ка́бельна лі́нія електропередавання, кабельна лінія електропересиланняСегеда М. С. Електричні мережі та системи. Підручник. // Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2009. 488 с.) — лінія для передавання електричної енергії або окремих її імпульсів. КЛ — лінія електропередавання, виконана одним чи декількома кабелями, прокладеними безпосередньо в землі, кабельних каналах, трубах, на кабельних конструкціях, опорах, а також у воді чи відкрито.

Кабельні конструкції можуть мати кабельну арматуру також системи, що підтримують кабелі, та пристрої кріплення і підтримування кабелів та арматури.

Основні елементи КЛ

Кабельні лінії прокладають в кабельних спорудах.

Кабельна споруда — призначена для розміщення в ній кабелів, кабельних муфт, а також іншого обладнання, призначеного для забезпечення нормальної роботи кабельних ліній.

До них належать: кабельні колектори, тунелі, канали, шахти, кабельні поверхи і приміщення, кабельні колодязі та інше.

Кабельний колектор — підземна споруда, призначена для спільного розміщення кабельних ліній (силових, контрольних, зв'язку), водопроводів і теплопроводів.

Кабельний тунель — закрита споруда (коридор) з розміщеними в ньому опорами для розміщення на них кабелів і кабельних муфт, з вільним проходом по всій довжині, який дозволяє виконувати прокладку кабелів, ремонт і огляд кабельних ліній.

Кабельна галерея — надземна або наземна горизонтальна або похила протяжна прохідна кабельна споруда закритого або частково закритого типу.

Кабельний канал — протяжна непрохідна кабельна споруда закритого типу, заглиблене (частково або повністю) в ґрунт, перекриття, підлогу тощо, що дає можливість виконувати прокладку, ремонти і огляди КЛ після зняття перекриття. Через часті земельні роботи, траншеї вважаються ненадійним способом монтажу оскільки великий ризик пошкодження кабелю.

Кабельна камера — підземна або частково заглиблена непрохідна кабельна споруда закритого типу, призначена для розміщення кабельних муфт та для протягування кабелів в кабельні блоки, використання яких можливе тільки при повністю знятому перекритті. Камера, яка має габарит між полом і перекриттям не менше 1,8 м, а також має люк для входу, називають кабельним колодязем.

Кабельна шахта — прямовисна кабельна споруда, висота якої в декілька разів перевищує розміри діаметра або ширини стіни споруди, обладнана скобами або драбиною для пересування людей у вертикальному напрямку (прохідна шахта). Якщо за конструкцією шахти можна знімати одну стінку повністю або частково, таку шахту називають непрохідною.

Подвійна підлога — кабельна споруда у вигляді частини будівлі, обмеженої міжповерховим перекриттям та підлогою приміщення над ним, зі знімними плитами підлоги (по всій або частині поверхні).

Кабельна арматура — різновиди кабельних муфт (з'єднувальні, кінцеві, перехідні, штекерні, екранороздільні тощо), вироби для з'єднання і заземлення кабельних екранів, компенсатори, а також баки тиску.

3'єднувальна коробка — коробка, у якій з'єднувальні і (або) заземлювальні елементи виготовлено у вигляді рухомих з'єднань і яка може мати обмежувачі напруги на кабельному екрані (стандарт ІСЕ 50 (461), поз. 461-15-03).

3'єднувальна муфта — пристрій, який забезпечує з'єднання двох кабелів для утворення неперервного кола струму (стандарт ІСЕ 50 (461), поз. 461-03-04).

Кінцева муфта — кінцевий пристрій, який установлюють на кінці кабелю для забезпечення його електричного з'єднання з іншими частинами системи та для захисту ізоляції до точки приєднання (стандарт ІСЕ 50 (461), поз. 461-03-03).

Кабельна лінія маслонаповнена (КЛМ) — КЛ, що складена з маслонаповнених кабелів, їх арматури, апаратів підживлення, системи сигналізації тиску масла та іншого обладнання, призначеного для нормального функціонування лінії.

Повітряно-кабельне з'єднання (ПК3)- з'єднання повітряної і кабельної лінії електропостачання, виконане на конструкціях опори повітряної лінії з установкою кабелів, кабельних муфт, роз'єднувача та обмежувача перенапруг за необхідності. Повітряно-кабельне з'єднання, що виконане у конструкціях наземної розподільчої установки, називають перехідним пунктом.

Прокладка КЛ

Загальні вимоги Вздовж КЛ, що прокладаються за межами територій електроустановок і приміщень, необхідно встановлювати охоронні зони у відповідності з чинними правилами охорони електричних мереж.

Силові КЛ необхідно виконувати таким чином, щоби в ході монтажу й експлуатації усунути можливість виникнення в них небезпечних механічних напруг і пошкоджень, для чого: кабелі необхідно прокладати з запасом по довжині на 1-2% для компенсації можливих зміщень ґрунту і температурних деформацій самих кабелів і конструкцій, по яким вони прокладені; в траншеях і на поверхах всередині будівель запас створюють прокладкою кабелю «змійкою», а по кабельним конструкціям — провисанням між конструкціями; укладати запас кабелю у вигляді кілець (витків) забороняється; кабелі, прокладені горизонтально по конструкціям, стінам, перекриттям тощо, необхідно жорстко закріпити в кінцевих точках з двох сторін в місцях згину і безпосередньо поблизу муфт будь-якого типу; кабелі, прокладені вертикально по конструкціям і стінам, необхідно закріпити таким чином, щоб виключити деформацію оболонок і не порушити з'єднання жил в муфтах під дією власної ваги кабелів; конструкції, на яких укладають неброньовані кабелі, необхідно виконувати таким чином, щоб уникнути механічних пошкоджень оболонок кабелів; в місцях жорсткого кріплення оболонки цих кабелів необхідно захищати від механічних пошкоджень і корозії за допомогою еластичних прокладок; металеві конструкції, що підтримують кабелі у випадках їх розміщення просто неба, повинні бути оцинковані; кабелі (в тому числі броньовані) в місцях, де можливі механічні пошкодження (переміщення автотранспорту, механізмів і вантажів, доступність для сторонніх осіб), необхідно захищати по висоті на 2 м — для кабелів до 10 кВ, 3 м — для кабелів 35 кВ і вище від рівня підлоги або землі і на 0,3 м — в землі; при прокладанні кабелів поряд з іншими кабелями, що знаходяться в експлуатації, треба вживати заходів з запобігання пошкодження останніх; не дозволяється експлуатувати кабель, що має пошкоджену ізоляцію кабелю або струмопровідного екрану, чи ізоляцію, що втратила в процесі експлуатації захисні властивості; кабелі потрібно прокладати на відстані від нагрітих поверхонь, щоби запобігти нагріванню кабелів до температури вище допустимої, при цьому необхідно враховувати захист кабелю від гарячих рідин в місцях установки засувок і фланцевих з'єднань на трубах з гарячими рідинами.

Під час прокладання КЛ треба уникати перетину їх між собою. За необхідності перетину КЛ, що прокладені в ґрунті, треба керуватися вимогами 2.3.69 ПУЕ, а в інших випадках у місцях перетину треба використовувати багаторівневі лотки або розділяти КЛ перегородками, виконаними із негорючих матеріалів для запобігання пошкодженню електричною дугою кабелів різних КЛ у разі виникнення короткого замикання (К3) на одному із кабелів.

Кабельні мережі напругою до 35 кВ доцільно обладнувати селективним захистом від однофазного замикання на землю (ОЗЗ) з імовірністю ідентифікації пошкодженої КЛ не менше ніж 0,8 із наступним її вимиканням. У такому разі мережу треба обладнувати пристроями автоматичноrо повторноrо вмикання, які спрацьовують після вимикання пошкодженої КЛ захистом від ОЗЗ.

Вибір способів прокладки Вибираючи способи прокладки силових КЛ напругою до 35кВ, необхідно керуватися наступним: При прокладанні КЛ в ґрунті дозволяється в одній траншеї прокладати не більше шести силових кабелів. При більшій кількості кабелів їх необхідно прокладати в окремих траншеях на відстані між групами кабелів не менше 0,5 м або в кабельних каналах, тунелях, по естакадам і в галереях, шахтах і колекторах. Прокладати КЛ в тунелях, по естакадам і в галереях доцільно при кількості силових кабелів, що йдуть в одному напрямку, більше 20 з врахуванням перспективи розвитку електромережі. В умовах великого скупчення споруд і комунікацій по трасі, в місцях перетину із залізничними коліями і проїздами, при можливості розлиття агресивних рідин, металів тощо прокладати кабелі необхідно в блоках і трубопроводах. Допускається прокладати КЛ способом підвішування на сталевому канаті за умови виконання вимог СНиП 3.05.06-85 «Электротехнические устройства».

Прокладати КЛ напругою від 110кВ до 330кВ в одній траншеї дозволяється в кількості не більше двох, причому одного класу напруги.

На територіях електростанцій силові КЛ напругою до 35кВ необхідно прокладати в кабельних тунелях, каналах, блоках, в системах кабельних коробів, по естакадам і в галереях. На територіях електростанцій потужністю до 25МВт, а також на вітрополях вітроелектростанцій кабелі напругою до 35 кВ дозволяється прокладати в траншеях.

На територіях промислових підприємств КЛ можна прокладати в ґрунті (у траншеях), тунелях, блоках, каналах, по кабельних естакадах, у галереях, по стінах будівель, а також у комбінованих спорудах (колекторах, технологічних естакадах тощо).

На територіях підстанцій (ПС) і розподільчих установок (РУ) основні потоки КЛ треба прокладати в залізобетонних лотках, кабельних каналах і тунелях. Допускається прокладати КЛ в системах кабельних коробів (перфорованих або решітчастих), системах кабельних трубопроводів, по естакадах та в галереях, а також у ґрунті (у траншеях).

У містах і селищах одиничні КЛ треба прокладати переважно в ґрунті (у траншеях) непроїзної частини вулиць (під тротуарами), через двори і технічні смуги у вигляді газонів. Допускається прокладати кабелі під проїзною частиною вулиць.

По вулицях і майданах, насичених підземними комунікаціями, прокладати КЛ у кількості 10 і більше в одному напрямку треба в кабельних тунелях і в кабельних блоках або, переважно для КЛ напругою понад 20 кВ, у комунікаційних колекторах спільно з іншими комунікаціями (з урахуванням чинних вимог до такого виду споруд). За перетину вулиць і майданів із удосконаленими покриттями та інтенсивним рухом транспорту КЛ треба прокладати в кабельних блоках або трубопроводах.

Усередині будинків КЛ можна прокладати безпосередньо по конструкціях будинків (просто неба, у системі кабельних лотків і драбин та в коробах або трубах), у каналах, блоках, тунелях, трубах, прокладених у підлогах і перекриттях, а також по фундаментах машин, у шахтах, кабельних поверхах і подвійних підлогах. Прокладати кабелі транзитом через будинки заборонено.

Вибір кабелів Для КЛ можна застосовувати кабелі з ізоляцією будь-якого типу, однак застосовувати маслонаповнені кабелі не бажано.

Перерізи струмопровідних жил силових одножильних кабелів з ізоляцією зі зшитоrо поліетилену (ЗПЕ) напругою від 6 кВ до 330 кВ вибирають відповідно до 2.3.117-2.3.120 ПУЕ, а вибір перерізів струмопровідних екранів таких кабелів відповідно до 2.3.121,2.3.122 ПУЕ.

Перерізи багатожильних силових кабелів з ізоляцією іншого типу напругою до 35 кВ вибирають відповідно до глави 1.3 ПУЕ "Вибір провідників по нагріванню, економічній густині струму і по умовам корони.

Перерізи та конструктивні параметри маслонаповнених кабелів приймають за даними виробника кабельної продукції.

Для КЛ, що прокладають по трасах з різними умовами довкілля, які проходять у різних ґрунтах, переріз кабелів та їх конструкції треба вибирати по ділянці з найбільш складними умовами охолодження, якщо довжина ділянок з менш складними умовами не перевищує будівельної довжини кабелю. На окремій ділянці траси КЛ напругою понад 10 кВ з відмінними від інших ділянок умовами і за довжини ділянки, що перевищує будівельну довжину кабелю більше ніж у два рази, допускається вибирати перерізи кабелів та їх конструкції, відмінні від кабелів на інших ділянках.