Арале́зи () — у вірменській міфології духи у вигляді крилатих собак, які спускалися з неба, щоб воскресити полеглих у боях, зализуючи їхні рани.М. А. Ісалабдулаєв / Міфологія народів Кавказу
Зовнішній вигляд Зовні аралези найбільше були схожі на аборигенних собак Вірменського нагір'я — вірменських вовкодавів — гампрів, які, можливо, і стали прообразом аралезів.
Відображення в міфології Одне з перших описів аралезів та їх функцій зробив вірменський історик кінця IV–V століть Фавстос Бузанда.
Також, згідно з однією з легенд, записаних істориком V століття Мовсесом Хоренаці, аралези воскресили Ара Прекрасного, який був смертельно поранений в кровопролитній битві з армією ассирійської цариці Шамірам (Семіраміди).
Походження назви Етимологія слова «аралез», як пише Езнік, цілком визначає роль цих духів. Воно складається з коріння «іар» — «безупинно» і «лізум» — лизати.
Література «Мифы народов мира», том 1 Исследования и статьи Н. О. Эмина по армянской мифологии, археологии, истории и истории литературы за 1858–1884 гг., Москва 1896 год
Примітки
Посилання http://bestiary.us