Національна академія наук Киргизької Республіки () — вища наукова установа Киргизстану. Створена 1954 на базі Киргизького філіалу АН СРСР в м. Бішкек як Акаде́мія нау́к Кирги́зької РСР. Сучасна назва з 1993 року.
Склад і структура
До складу академії входять три відділи: природничих і тех. наук, біологічних наук, суспільних наук, які об'єднують 9 галузевих науково-дослідних інститутів.
Функціонують також ботанічний сад, біологічна станція на озері Іссик-Куль, лісоплодова станція «Арсланбоб» в горіхових лісах Південного Киргизстану, високогірна фізико-географічна станція, ряд музеїв, Центральна бібліотека та інше.
В складі АН Кирг. РСР (1959) — 1 почесний акад., 13 акад. і 13 член-кореспондент
Проблематика досліджень
Вчені Киргизстану провадять важливу роботу по вивченню продуктивних сил республіки, історії та культури киргизького народу. Вони відкрили значні родовища корисних копалин; досліджено гідроенергоресурси, проведено геоботанічне обстеження пасовищ, збагачено новими цінними породами фауну Киргизстану.
Видавнича діяльність
Створено посібники з кирг. мови і літератури, рос.-кирг. та кирг.-рос. словники, видано 2 тт. «Історії Киргизії» та ін.
Видання Академії
АН Кирг. РСР має видавництво і друкарню, видає «Доповіді» і «Вісті».
Керівництво Президенти Академії наук Киргизької РСР: Ахунбаєв Іса Конойович (1954—1960) Каракеєв Курман-Галі Каракейович (1960—1978) Адишев Муса Мірзапаязович (1978—1979) Іманалієв Мурзабек Іманалійович (1979—1987) Лавьоров Микола Павлович (1987—1989) Акаєв Аскар Акайович (1989—1990) Айтматов Ільгіз Торекулович (1990—1993) Президенти Національної академії наук Киргизької Республіки: Койчуєв Турар Койчуйович (1993—1997) Жеєнбаєв Жанибек Жеєнбайович (1997—2007) Жоробекова Шаріпа Жоробеківна (2007—2012) Еркебаєв Абдигани Еркебайович (2012—2017) Джуматаєв Мурат Садирбекович (2017—)
Примітки
Література