Яле́ць звича́йний (Leuciscus leuciscus) — риба роду Ялець (Leuciscus), родини Ялецевих. Зустрічається в басейнах Північного, Балтійського, Чорного, Білого і Баренцова морів. Також є у Каспійському морі, Волзі, Уралі. У басейні Атлантики — в басейні Сени; у Середземномор'ї — у Роні до басейну Арха (Франція). У Скандинавії на північ до 69° п.д. Як вид-вселенець у Ірландії.

Опис Ялець звичайний відрізняється від інших представників роду ялець (Leuciscus), поширених у Європі, нижнім ротом, трохи довшою верхньою щелепою, кінчик верхньої губи якої знаходиться на одному рівні з центральною лінією ока, а також відсутністю яскраво вираженого рила. Він має жовтувату райдужну оболонку ока та тіло, вкрите великою сріблястою лускою; у бічній лінії налічується 49–52 луски. Анальний плавець має увігнутий край, а хвостовий плавець — роздвоєний. Спинний плавець має 2–3 жорстких і 7–9 м'яких променів, тоді як анальний має 3 жорстких і 8–9 м'яких променів. Максимальний розмір сягає 30 см загальної довжини.

Поширення Ялець звичайний є аборигенним видом для Європи та Північної Азії, де він зустрічається в басейнах Північного, Балтійського, Білого та Баренцового морів. Він також трапляється в басейні Каспійського моря в системах річок Волга та Урал, а в басейні Чорного моря його можна знайти в Дунаї та Дніпрі. У Франції він мешкає в басейні річки Сена, а також у басейнах Рони та Арку, що впадають у Середземне море. У головному руслі Дунаю в Румунії, а також у Скандинавії на північ від 69° пн. ш. і на більшій частині центральної Фінляндії цей вид має локалізоване поширення. Популяції з Сибіру та Східної Азії зазвичай відносять до видів Leuciscus baicalensis та Leuciscus dzungaricus.

Цей вид був широко інтродукований у тих регіонах Європи, де він раніше не зустрічався. Наприклад, він прижився в Ірландії з початку 1900-х років, куди його завезли як живця для лову більших риб, таких як щука. Після інтродукції в Ірландії вид отримав перевагу завдяки так званому звільненню від природних ворогів: це означає, що під час переселення він втратив свій звичайний набір паразитів і, таким чином, міг отримати конкурентну перевагу над місцевими видами.

Середовище існування та біологія Ялець звичайний мешкає в річках і струмках, іноді трапляється в озерах або в солонуватій воді в гирлах річок. Це риба, що тримається ближче до поверхні. Взимку дорослі особини збираються в зграї в пониззях річок та заводях. Деякі дорослі риби також залишаються на зиму у верхів'ях на нерестовищах. Під час нересту, у березні та квітні, вони мігрують вгору за течією, щоб відкласти блідо-жовту ікру на мілководних гравійних ділянках у швидких струмках; ікра прикріплюється до гравію та каміння. Молодь ховається серед заглиблень і коріння в прибережній рослинності, а в міру дорослішання переміщується у води зі швидшою течією. Основу раціону яльця звичайного складають дрібні безхребетні.

Рибальство Ялець звичайний є об'єктом лову для рибалок-аматорів. Рекорд Великої Британії для риби, спійманої на вудку, становить 0,599 кг. У деяких частинах Європи його вживають у їжу, але він не високо цінується як промислова риба. Рибалки використовують його як наживку, і вважається, що саме таким чином він був інтродукований та поширився в Ірландії.

Примітки

Джерела

Ялець звичайний в Червоній книзі України