Йога́н Дано́н Джуру́-Гбаджере́ (; 18 січня 1987 року, Абіджан, Кот-д'Івуар) — швейцарський футболіст івуарійського походження. Захисник збірної Швейцарії та німецького клубу «Гамбург». Спортсмен року Швейцарії в номінації «відкриття року» (2006).

Клубна кар'єра

Ранні роки Джуру народився в місті Абіджан, Кот-д'Івуар, в сім'ї івуарійських батьків Йоахіма і Анжеліни, і пізніше був усиновлений першою дружиною свого батька по імені Даніеле, жінкою з Швейцарії. Вони переїхали до Женеви, коли Йогану було 17 місяців. Грати у футбол Джуру почав у віці 13 років, а в 2002 році він приєднався до місцевого швейцарському клубу під назвою «Етуаль Каруж», тоді ще граючи на позиції півзахисника. Через рік Джуру підписав професійний контракт з лондонським «Арсеналом». Він також був присутній у складі збірної Швейцарії до 19 років, яка дісталася до стадії півфіналу на юнацькому Євро-2004.

«Арсенал» Йоган Джуру дебютував за «Арсенал» у виграному «канонірами» з рахунком 3:1 матчі Кубка ліги з «Евертоном», вийшовши на заміну на 89-й хвилині. А свій перший повний матч за основну команду швейцарець провів 14 січня 2006 року, граючи центрального захисника в парі з іншим швейцарцем, Філіпом Сендеросом, де його команда здобула розгромну перемогу над «Мідлсбро» з рахунком 7:0.

В лютому 2006 року Джуру грав у матчах Прем'єр-ліги проти «Вест Гем Юнайтед», «Бірмінгем Сіті» та «Болтон Вондерерз». У квітні 2006 року він вийшов на заміну в матчі з «Астон Віллою» замість травмованого Еммануеля Ебуе і допоміг своїй команді здобути перемогу з рахунком 5:0. Потім Йоган взяв участь у матчі з «Портсмутом», в якому повернувся в склад досвідчений захисник Сол Кемпбелл. Швейцарським захисником зацікавилися декілька італійських клубів, однак після закінчення чемпіонату світу 2006 року Джуру підписав шестирічний контракт з «Арсеналом».

Джуру грав у передсезонних матчах першого Emirates Cup і взяв участь у переможних для його команди матчах з міланським «Інтернаціонале» і французьким «Парі Сен-Жерменом».

Оренда в «Бірмінгем Сіті» 10 серпня 2007 року Йоган Джуру на правах оренди підписав п'ятимісячний контракт з «Бірмінгем Сіті». Він дебютував за нову команду вже через два дні, в матчі з лондонським «Челсі», де бірмінгемці програли 3:2. В останньому матчі в складі «синіх» Джуру відзначився відмінним вкиданням з ауту, завдяки якому Ніколя Анелька зміг забити гол. Головний тренер «Бірмінгема» Алекс Макліш хотів залишити швейцарця в команді, однак Джуру повернувся в «Арсенал», будучи заміною Коло Туре і Алексу Сонгу, що були в розташуванні збірної і брали участь у Кубку африканських націй 2008 року.

Повернення в «Арсенал» У травні 2008 року Джуру заявив, що буде допомагати партнеру Сеску Фабрегасу у півзахисті після відходу Матьє Фламіні у «Мілан» і що він може забезпечити фізичну наявність того, чого «Арсеналу» не вистачало після відходу Патріка Вієйра у 2005 році. Швейцарець був першим вибором Арсена Венгера серед захисників резервного складу після відходу Філіпа Сендероса в «Мілан» на рік на правах оренди. У вересні Джуру підписав новий довгостроковий контракт з клубом.

Після відходу Коло Туре у «Манчестер Сіті», у Джуру з'явився шанс пробитися в стартовий склад команди, проте 11 квітня 2009 року в матчі Прем'єр-ліги проти «Віган Атлетік» Йоган отримав травму коліна, через яку йому потрібна була операція. Згодом Джуру пропустив більше року, повернувшись до складу лише в кінці наступного сезону, вийшовши на заміну в матчі з «Фулгемом», в якому «гармаші» забили чотири м'ячі. Це був єдиний матч швейцарця в сезоні 2009/10.

Внаслідок травми Томаса Вермаелена на початку сезону 2010/11 Джуру отримав більше можливостей зіграти. Йоган став основним центральним захисником, граючи у всіх восьми матчах у січні 2011 року, протягом яких «Арсенал» не пропустив жодного голу у Прем'єр-лізі. 5 лютого 2011 року в матчі проти «Ньюкасл Юнайтед» (4:4) після передачі Андрія Аршавіна забив свій перший гол у Прем'єр-лізі. 27 лютого 2011 року Джуру розпочав і відіграв усі 90 хвилин разом із Лораном Косельні у фіналі кубка Ліги 2011 року проти «Бірмінгем Сіті» на стадіоні «Вемблі», але лондонці поступились 1:2. Загалом до кінця сезону 2010/11 Джуру зіграв у загальній складності 37 матчів за «Арсенал» у всіх змаганнях.

На початку нового сезону 2011/12 Джуру продовжував бути основним центрбеком і 28 серпня 2011 року зіграв у центрі захисту «Арсеналу», який серйозно послабився травмами у матчі з «Манчестер Юнайтед» на «Олд Траффорд». «Арсенал» програв 8:2, зазнавши найбільшу поразку з 1896 року — 115-річний рекорд. Через три дні «Арсенал» оголосив про підписання досвідченого німецького захисника Пера Мертезакера з «Вердера», і Джуру став отримувати менше ігрового часу. Втім у лютому 2012 року Йоган підписав новий трирічний контракт з лондонцями до літа 2015 року. Загалом до кінця сезону 2011/12 він зіграв лише 19 матчів за «Арсенал», а з наступного сезону взагалі грав лише у матчі Кубка Ліги.

Оренда в «Ганновер 96» і «Гамбург» 6 січня 2013 року Йоган на правах оренди до кінця сезону перейшов в німецький клуб «Ганновер 96». До кінця сезону швейцарець зіграв за клуб 14 матчів у Бундеслізі.

2 липня 2013 року Джуру був орендований німецьким «Гамбургом» з правом подальшого викупу після 20 зіграних матчів за клуб. Влітку 2014 року «динозаври» викупили Йогана у лондонського «Арсеналу». Сума трансферу склала близько 3 млн євро.

У сезоні 2014/15 Джуру був основним гравцем і пропустив лише дві гри в лізі. У сезоні 2015/16 він став капітаном після уходу Рафаеля ван дер Вартаkicker online: HSV hat Interesse an Barça-Juwel - Djourou ist Kapitän , 8. August 2015, abgerufen am 9. August 2015.. У домашньому матчі проти «Штутгарта» (3:2) у другому турі сезону 2015/16 Джуру забив свій перший гол в Бундеслізі на 89-й хвилині. У листопаді 2016 року тренер команди Маркус Гісдоль призначив новим капітаном команди японця Готоку СакаїHamburger SV: , 17. November 2016, abgerufen am 17. November 2016.. А після зимової перерви Джуру також втратив і своє місце на полі після приходу Кіріакоса Пападопулоса і Мергіма Маврая, що відтепер складали основу центру захисту. На початку травня 2017 року Джуру разом з Набілом Бауї та Аштоном Гетцем були виключені зі складу першої команди на останні три тури чемпіонати для збереження прописку у БундеслізіAlle Kräfte bündeln - Trainingsgruppe wird verkleinert , hsv.de, 2. Mai 2017, abgerufen am 5. Mai 2017.. По завершенні сезону, за результатами якого гамбургцям таки вдалося врятуватись від вильоту, Джуру покинув клубHamburger Abendblatt: Djourou äußert sich zu seinem Rauswurf und trainiert mit U21 , 3. Mai 2017, abgerufen im Mai 2017..

«Антальяспор» 7 серпня 2017 року підписав дворічний контракт з турецьким . Станом на 18 червня 2018 року відіграв за команду з Анталії 18 матчів в національному чемпіонаті.

Кар'єра в збірній Протягом 2005–2006 років залучався до складу молодіжної збірної Швейцарії. На молодіжному рівні зіграв у 5 офіційних матчах.

1 березня 2006 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Швейцарії у матчі проти збірної Шотландії, вийшовши на заміну і звично граючи в парі з партнером по «Арсеналу» Філіпом Сендеросом. Того ж року Йоан був включений до складу збірної на чемпіонат світу 2006 року у Німеччині, незважаючи на те, що він не брав участь в жодному матчі відбіркового циклу. Йоан був третім захисником збірної після Сендероса з «Арсеналу» і Патріка Мюллера з «Ліона», але він зіграв у матчах групового етапу з Францією (0:0) і Південною Кореєю (2:0), а потім вийшов у стартовому складі в 1/8 фіналу проти збірної України, проте отримав травму і був замінений ще в першому таймі, а швейцарці поступились у серії пенальті і покинули турнір.

Через рік Джуру поїхав на домашній чемпіонат Європи 2008 року в Австрії та Швейцарії, де не виходив на поле, а в квітні 2009 року отримав важку травму коліна, яка вивела його з ладу більше, ніж на рік. В результаті Йоган втратив місце у збірній Швейцарії і не поїхав на чемпіонат світу 2010 року у ПАР.

До збірної повернувся лише у листопаді 2010 року і зіграв у кількох матчах невдалої кваліфікації на Євро-2012, а у травні 2014 року був включений до заявки збірної на наступний чемпіонат світу у Бразилії. На цьому турнірі зіграв у всіх чотирьох матчах своєї збірної. Так само був основним і зіграв у всіх чотирьох іграх і на наступному чемпіонаті Європи 2016 року у Франції.

У травні 2018 року потрапив у заявку на третій для себе чемпіонат світу 2018 року у Росіїhttps://www.washingtonpost.com/amphtml/sports/dcunited/switzerland-opts-for-experience-in-world-cup-squad/2018/06/04/86572ee2-680a-11e8-a335-c4503d041eaf_story.html.

Статистика виступів Статистика клубних виступів СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокЄврокубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 2002–03 «Етуаль Каруж» 1Л (III) 10 1 КШ 0 0 - - - - - - 10 1 2003–04 «Арсенал» ПЛ 0 0 КА+КЛ 0+0 0 ЛЧ 0 0 - - - 0 0 2004–05 ПЛ 0 0 КА+КЛ 0+3 0 ЛЧ 0 0 - - - 3 0 2005–06 ПЛ 7 0 КА+КЛ 2+3 0 ЛЧ 0 0 - - - 12 0 2006–07 ПЛ 21 0 КА+КЛ 1+3 0 ЛЧ 5 0 - - - 30 0 2007–08 «Бірмінгем Сіті» ПЛ 13 0 КА+КЛ 0+0 0 - - - - - - 13 0 2007–08 «Арсенал» ПЛ 2 0 КА+КЛ 0+1 0 ЛЧ 0 0 - - - 3 0 2008–09 ПЛ 15 0 КА+КЛ 4+2 0 ЛЧ 8 0 - - - 29 0 2009–10 ПЛ 1 0 КА+КЛ 0+0 0 ЛЧ 0 0 - - - 1 0 2010–11 ПЛ 22 1 КА+КЛ 3+6 0 ЛЧ 6 0 - - - 37 1 2011–12 ПЛ 18 0 КА+КЛ 1+2 0 ЛЧ 6 0 - - - 27 0 2012–13 ПЛ 0 0 КА+КЛ 0+2 0 ЛЧ 0 0 - - - 2 0Усього за «Арсенал» 86 1 33 0 25 0 - - 144 1 2012–13 «Ганновер 96» БЛ 14 0 КН 0 0 ЛЄ 2 0 - - - 16 0 2013–14 «Гамбург» БЛ 22+2Плей-оф 0 КН 2 0 - - - - - - 26 0 2014–15 БЛ 32+2 0 КН 2 0 - - - - - - 36 0Усього за «Гамбург» 54+4 0 4 0 - - - - 62 0Усього за кар'єру 177+4 2+0 37 0 27 0 - - 245 2

Досягнення Володар Кубка Англії (1): «Арсенал»: 2004–05 Володар Суперкубка Англії (1): «Арсенал»: 2004

Примітки

Посилання