Бентоні́тові гли́ни — глини, до складу яких входять головним чином монтморилоніт і палигорськіт.
Бентонітові глини мають добру каталітичну активність, зв'язуючі і склеюючі властивості.
Утворення Родовища бентонітових глин у морських і прісноводних басейнах утворюються за рахунок перевідкладання і діагенетичного перетворення продуктів вивітрювання вивержених, вулканогенних і вулканогенно-осадових порід, а також перемиву бентонітових глин із родовищ іншого генезису.
Види Залежно від речовинного складу перевідкладених продуктів вивітрювання і фізико-хімічного режиму водного басейну (тобто його фаціальних умов і в першу чергу лужності середовища) процеси діагенезу приводять до утворення бентонітів різного складу, неоднакових властивостей, різного практичного значення.
За складом обмінних катіонів серед бентонітових глин треба виділяти: лужні — переважно з обмінним катіоном Na лужноземельні — переважно з катіоном Са
Поклади та родовища На території України виявлено близько 110 родовищ і проявів бентонітових глин усіх генетичних типів. В основному переважають бентоніти вулканогенно-осадового, поствулканічного, осадового й елювіального походженняЛебединський В. І., Кириченко Л. П., 1973; Куліш Є. О., Лебідь М. І., Суходольский К. О. і ін., 1993. Родовища нерівномірно розподілені на території України. Наприклад, основні ресурси цеолітів і високоякісних лужних бентонітів виявлені тільки на південно-заході країни в Закарпатській області. Найбільшим родовищем України є Черкаське (тут знаходяться 86% всіх запасів України), інші родовища — Бережанське, Біловодське, Великочернетчинське, Горбківське, Григорівське, Ільницьке, Кудринське, Курцівське, Махновщинське, Пижівське (Новоушицький район), Пісковське, Сорищенське, Хижинське, Чабановськеhttp://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/VKNU_geol/2009_46/andreyeva.pdf. Станом на 2002 на Держбаланс було поставлено лише 6 — Бережанське, Горбківське, Кудринське, Курцівське, Пижівське, Черкаське, але реально (станом на 1999 рік) розробляються лише 3 — Горбківське, Кудринське та Черкаське: +РодовищеКатегорії А+В,тисяч тонКатегорія С1,тисяч тонКатегорія С2,тисяч тонЗапаси,%Видобуток,тисяч тонВидобуток,% Горбківське 3617 3985 0 12,48 0 0 Кудринське 0 375 221 0,62 0 0 Черкаське 14075 38276 0 85,93 127 100 Всього 17692 42636 221 99,02 127 100+
Видобуток бентонітових глин в Україні за роками:
+Рік19911992199319941995199619971998199920002001 Тисяч тон 422 300 162 64 51 65 142 122 127 145 139+
В останні роки виконуються геологічні розвідки на Григорівському родовищі (Донбас), Павлівській та Шиманівській ділянках (Дніпропетровська область), Пілявському родовищі (Вінницька область); ведуться пошуково-оціночні роботи в Полтавській, Сумській та Харківській областях; проводиться попередня розвідка в Хустському та Рахівському районах, розвідки Киштинської ділянки та Ільницького родовища (Закарпатська область); проводиться детальна розвідка на Босівській та Ріпкинській ділянках Черкаського родовищаhttp://papers.univ.kiev.ua/geologija/articles/Bentonitic_clays_of_Ukraine_reserves_requirement_usage_13874.pdf.
В Росії на Поволжі досліджені родовища лужноземельних бентонітів. В Молдові розвідано 3 родовища на півночі та південному заході країни — Проданештське (Флорештський район), Ларгуцьке та Когулійське. В Туркменістані великим родовищем є Огланлінське .
Характеристики та застосування Сорбційні властивості глин широко використовуються для знебарвлення й очищення олій і жирів у харчовій, нафтовій, текстильній промисловості, для виготовлення ліків, очищення води, сорбції радіонуклідів, важких металів, пестицидів тощо. Каталітична активність бентонітових глин обумовила їхнє використання як каталізаторів у ряді хімічних виробництв, синтезі каучуку, крекінгу нафти.
В період 1994–2000 років використання бентонітових глин господарством України мало такий розподілКриченко Л. П. Определить потребности и требования качеству природных адсорбентов для народного хозяйства Украины. — Симферополь, 1995: ливарне виробництво — 37,8% чорна металургія — 26,6% сільське господарство — 13,3% буріння — 10,6% харчова промисловість — 4,4% охорона довкілля — 3,3% будівництво — 3,3% виноробна промисловість — 0,3% інші галузі — 0,4%
Бентонітові глини Черкаського родовища були успішно використані для дезактивації зовнішніх і внутрішніх поверхонь будинків і споруд, які зазнали радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕСМовчан М. П., Злобенко Б.П, Шпигун А. А., Федоренко Ю. Г., 1990.
Примітки
Джерела Наказ «Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ глинистих порід» 17 грудня 2004 Андрєєва О. О., Курило М. М. Економічна оцінка рудопроявів та родовищ бентоніту України з використанням методики коефіцієнтів приведення // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. — 2006. — № 37. — С.25-27 Зосимович. В. Ю., Карпенко А. М., Сіренко О. А., Циба Н. Н. Стратиграфічне положення, вік, седиманційні особливості та палеогеографія боярської товщі // Геол.журн. — 2006. — № 2-3. — С.123-136 Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр ДКЗ Держкомгеології України, 1997, 1 с. Овчаренко В. А., Герасимов Е. С. Принципы геолого-экономической оценки сырьевой базы каменных углей Украины как основа для разработки программ развития угольной промышленности/ Мінеральні ресурси України, 2002. — № 2. — С. 26-28 Пояснювальна записка. Державна геологічна карта України. Масштаб 1:200 000. Центральна українська серія // Державна геологічна служба, Північне регіональне державне геологічне товариство «Північгеологія». — Київ, 2006