Іко́нников Володи́мир Степа́нович (інколи — Іконніков; , Київ, Російська імперія — , Київ, УСРР, СРСР) — український історик та педагог, професор, у 1877–1880 та у 1883–1887 роках — декан історико-філологічного факультету Київського імператорського університету Св. Володимира. У 1881–1883 роках — член Ради Колегії Павла Ґалаґана, член Київського товариства старожитностей і мистецтв, товариш Ради голів Київського товариства охорони пам'ятників старовини та мистецтва. Рідний брат Київського губернського архітектора Михайла Іконникова. Чоловік Анни Леопольдівни Іконникової.
Біографія Походив з дворян Київської губернії. Виховувався в Володимирському Київському кадетському корпусі і по його закінченні в 1861 році, витримавши додатковий іспит, вступив на історико-філологічний факультет Київського імператорського університету Св. Володимира. Після завершення навчання в університеті, в 1865 році був залишений для підготовки до професорського звання.
У 1867 році захистив дисертацію «Максим Грек. Історико-літературне дослідження» (, Київ, 1865—1866 роки) і отримав ступінь магістра російської історії. У наступному році був обраний на доцента.
У 1869 році Іконников захистив в Новоросійському університеті дисертацію на ступінь доктора на тему «Досвід дослідження про культурне значення Візантії в російській історії» (, Київ, 1869 рік) і зайняв кафедру російської історії в Києві.
Був одним із засновників Історичного товариства Нестора-Літописця, у 1874–1877 та у 1893–1895 роках — був головою Київського товариства Нестора-Літописця. У 1918–1921 роках — голова Комісії для розбору давніх актів.
Від 1893 року — член-кореспондент, з 1914 року — ординарний академік Імператорської Санкт-Петербурзької академії наук у відділенні російської мови та словесності.
З 1921 року — обраний на академіка Української Академії наук, де очолював Комісію для видавання пам'яток новітнього письменства та Археографічну комісію. Науковий доробок вченого становить понад 700 праць з історії, джерелознавства та археографії. Автор книги «Досвід російської історіографії» (Т. 1 — 2, 1891—1908, Т. 3 не був опублікований, рукопис зберігається у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського).
Похований на Щекавицькому кладовищі у Києві.
Нагороди Нагороджений орденами св. Володимира 4-го ступеня, св. Анни 2-го ступеня, св. Станіслава 4-го ступеня.
Праці Серед праць вченого найбільш виділяються: «Скептична школа в російській історіографії» (Київ, 1871 р.), «Граф Н. С. Мордвінов. Історична монографія» (, 1873 р.) і «Досвід російської історіографії» (т. I, у двох книгах, Київ, 1892 р.) — капітальний бібліографічний посібник. Скептическая школа в русской историографии и ея противники . — Киев, 1871. Граф Н. С. Мордвинов: историческая монография . — Санкт-Петербург, 1873. Опыт русской историографии. Том 1, книга 1 . — Киев, 1891. Опыт русской историографии. Том 1, книга 2 . — Киев, 1892. Опыт русской историографии. Том 2, книга 1 . — Киев, 1908. Опыт русской историографии. Том 2, книга 2 . — Киев, 1908. Русская женщина накануне реформы Петра Великого и после неё . — Киев, 1874. Историческое описание Екатеринбургского Новотихвинского первоклассного девичьего монастыря . — Санкт-Петербург, 1875. Время Екатерины второй: специальный курс, составленный по лекциям В. С. Иконникова. Выпуск 1 . — Киев, 1881. Время Екатерины второй: специальный курс, составленный по лекциям В. С. Иконникова. Выпуск 2 . — Киев, 1881. Время Екатерины второй: специальный курс, составленный по лекциям В. С. Иконникова. Выпуск 3 . — Киев, 1882. Время Екатерины второй: специальный курс, составленный по лекциям В. С. Иконникова. Выпуск 4 . — Киев, 1882. Губернские ученые архивные комиссии: 1884—1890 . — Киев, 1892. Значение царствования Екатерины II-й . — Киев, 1897. Август Людвиг Шлецер: Ист.-биогр. очерк . — Киев, 1911.
Посилання Іконников //
Сайт «Майдан» Vladimir Ikonnikov — книги В. Іконникова в Інтернет-архіві «Иконников Владимир Степанович» / Историческая справка , сайт «Архивы Российской академии наук» Иконников В. С., Опыт русской историографии : В 2 т. — Киев: Тип. Императорского Университета св. Владимира, 1891—1908., сайт «Руниверс»
Джерела та література І. Н. Войцехівська. Іконников Володимир Степанович // І. Н. Войцехівська. Іконников Володимир Степанович //
Войцехівська І. Н. Академік Володимир Іконников: життєпис та бібліографія. — , 1998. — 130 c. — Войцехівська І. Н. Володимир Іконников. Джерелознавчі студії. — , 1999. — 360 c. —
Старовойт С. Епістолярна спадщина як джерело до вивчення історії організації видавничої діяльності ВУАН. Наукові праці Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Випуск 7. Київ, 2001. С. 208-212.
Примітки