Іва́н Я́кович Акинфі́єв (10 червня 1851, с. , нині Ставропольського краю Росії — 2 серпня 1919, Катеринослав, нині Дніпро) — ботанікогеограф та флорист.
Життєпис У 1874 році закінчив Кавказьку духовну семінарію, а в 1879 році — природниче відділення фізико-математичного факультету Новоросійського (Одеського) університету.
Викладав природознавство в гімназії м. Болград (1879—1880), реальному училищі, жіночій гімназії та на фельдшерських курсах у Катеринославі (1880—1905).
У 1905—1911 роках очолював комерційну школу в Олександрівську (нині Запоріжжя).
Повернувшись до Катеринослава, працював інспектором музичної школи (1911—1917) та в. о. доцента Вищих жіночих курсів, які пізніше були перетворені на Катеринославський університет(1917—1919).
Помер 2 серпня 1919 року в Катеринославі.
Наукова діяльність Першу наукову роботу з ботаніки Акінфієв підготував на матеріалах флори Болграда. Подальші дослідження стосувалися рослинного покриву окремих повітів Катеринославської губернії та Кавказу. Він проводив численні експедиції та екскурсії, зібрав великий гербарій, основна частина якого зберігається у Гербарії Дніпропетровського університету, Ботанічному інституті РАН, а окремі колекції — у Херсонському краєзнавчому музеї та Інституті ботаніки НАНУ.
Разом із І. Шмальгаузеном описав низку нових видів та різновидів рослин. Досліджував флору та рослинність Південної та Південно-Східної України, Кавказу, враховуючи геоморфологічні, кліматичні та ґрунтові умови, демутаційні зміни степів, фітомеліорацію пісків тощо. Підкреслював можливість заліснення степів, заперечував наявність правильної вертикальної зональності в горах Кавказу та вів дискусії з М. Кузнецовим і А. Красновим.
На честь Акінфієва названо вид Pyrethrum akinfiewii Alexeenko.
У 1900 році на Всесвітній виставці у Парижі експонувалися його роботи «Полный гербарий цветковых растений Екатеринославской губернии» та друковані праці з флори губернії, за що отримав срібну медаль. У 1910 році на виставці в Катеринославі отримав Велику золоту медаль за наукові роботи та Велику срібну — за гербарій. Був членом Московського, Новоросійського, Харківського товариств природодослідників та Кавказького відділу Російського географічного товариства.
Основні праці
Список цветковых растений г. Болграда // Зап. Новорос. об-ва. естествоисп. 1884. Т. 10, вып. 1; Очерк флоры г. Екатеринослава // Зап. Новорос. об-ва. естествоисп. 1884. Т. 10, вып. 1; Растительность Екатеринослава в конце первого столетия его существования: В 2 ч. Екатеринослав, 1889; Флора Центрального Кавказа. Ч. 1 // Тр. об-ва испытателей природы при Харьков. університете. 1894. Т. 27; Леса, деревья и кустарники южнорусских степей // Биологические сведения: Пособ. для экскурсий с учениками. Екатеринослав, 1903; Определитель семейств цветковых растений Европейской России // Систематика растений России. Екатеринослав, 1909.
Література
Примітки