Базисний об'єкт розробки (; ; ) — у нафтовій промисловості — нижній продуктивний пласт багатопластового родовища, який залягає на глибині, доступній для масового буріння видобувних свердловин при сучасному стані техніки і технології; характеризується найбільшою продуктивністю, значними запасами і високою сортністю та якістю нафти, а також є достатньо підготовленим для розробки.
Син.: базисний експлуатаційний об'єкт.
Див. також
Об’єкт розробки об'єкт експлуатаційний Елементарний об'єкт розробки
Література