Пляжний волейбол — популярний вид спорту, гра на розділеному високою сіткою піщаному майданчику. Гра розвинулася як самостійний вид спорту з класичного волейболу. Між цими видами спорту існує багато спільного, але є й істотні відмінності в правилах і техніці гри.

Пляжний волейбол, окрім традиційних для волейболістів стрибучості, хорошої реакції, сили, відчуття м'яча, вимагає особливої атлетичності (у грі на піску спортсменам доводиться частіше здійснювати стрибки і ривки) і витривалості (матчі, в яких заміни гравців у командах правилами не передбачені, часто проходять в умовах високої температури, при яскравому сонці або при дощі і сильному вітрі, до того ж звичайною практикою є проведення однією командою декількох ігор на день). Важливою якістю для гравців є універсальність, адже команда в пляжному волейболі складається всього з двох гравців. Гравці не розділені за амплуа і розміщуються на майданчику вільно. Проте зараз у багатьох командах можна виділити високого блокувальника і нижчого, але рухливішого захисника (догравача), звільненого від роботи на блоці.

Головним керівним органом у пляжному волейболі є Міжнародна рада з пляжного волейболу, що входить до складу FIVB, — Міжнародної федерації волейболу.

Історія Пляжний волейбол — це різновид волейболу в приміщенні, який у 1895 році винайшов Вільям Г. Морган. Перші матчі з пляжного волейболу найімовірніше, проходили у 1915 році на пляжі Вайкікі на Гаваях, тоді як сучасна гра у складі двох гравців зародилася на пляжах Санта-Моніки в Каліфорнії, де на пляжі були облаштовані перші волейбольні майданчики. У 1920 році нові моли в Санта-Моніці створили велику піщану зону. Це поклало початок розвитку пляжного волейболу в цьому регіоні. Почали з'являтися перші постійні сітки, і незабаром люди почали грати в розважальні ігри на громадських ділянках пляжу та в приватних пляжних клубах. Одинадцять таких пляжних клубів з'явилися в районі Санта-Моніки, починаючи з кінця 1922 року. Перші міжклубні змагання були проведені в 1924 році.

Це олімпійський вид спорту, з 1996 року він присутній у змаганнях на Олімпійських іграх. Міжнародна федерація волейболу (FIVB) є міжнародним керівним органом цього видуспорту та організовує чемпіонати світу з пляжного волейболу FIVB та світовий тур з пляжного волейболу FIVB.

Найбільшими змаганнями, окрім олімпійських турнірів, є чемпіонати світу, що проводяться один раз на два роки; Світовий тур — щорічне комерційне змагання, що складається з декількох етапів, організоване аналогічно тенісним ATP- і WTA-турам; турніри, що проводяться регіональними конфедераціями, що входять до FIVB.

Правила Міжнародна федерація волейболу (FIVB) є міжнародним керівним органом цього виду спорту. Кожні чотири роки FIVB публікує «Офіційні правила пляжного волейболу», затверджені конгресом FIVB, які визначають основні принципи проведення міжнародних змагань з пляжного волейболу. Протягом років правила зазнавали змін: розміри майданчика зменшилися, система підрахунку очок за вибивання м'яча з майданчика була замінена системою підрахунку очок за розіграш, а також було дозволено подачі з відскоком. Пляжний волейбол відрізняється від волейболу в залі, зокрема тим, що під час подачі вимагається «чисті руки». Іншими словами, під час подачі обидві руки мають одночасно торкатися м'яча. М'яч також не можна ловити або кидати, інакше суддя визнає вашу подачу «подвійною» або «підйомом».

Матч триває до двох виграних сетів. Перші два сети граються до 21 очка, а третій (за потреби) — до 15 очок. Мета для кожної команди — перебити м'яч через сітку, щоб він торкнувся майданчика на стороні суперника і не допустити падіння м'яча на майданчик на своїй стороні. М'яч вводиться у гру гравцем, що подає. Гравець, що подає, ударяючи м'яч кистю або передпліччям, щоб він перелетів через сітку на сторону суперника. Команда має право вдарити по м'ячу тричі, щоб повернути його на сторону супротивника.

Гравець не може вдарити по м'ячу двічі підряд (виключення: після блоку й при першому торканні). Розіграш м'яча триває доти, поки м'яч не торкнеться майданчика, покине межі майданчика або команда зробить помилку. У пляжному волейболі команда, що виграла розіграш, одержує очко (система «кожен розіграш очко»). Коли приймаюча команда виграє розіграш, вона одержує очко й право подавати — це називається перехід подачі. Гравці, що подають, повинні увесь час мінятися при переході подачі. У пляжному волейболі матч грається з 2-х партій. При рахунку партій 1:1 грається третя, вирішальна партія.

Перші дві партії граються до 21 очка. Команда, що першою набирає 21 очко (при різниці в 2 очка) виграє партію. При рахунку 20:20 гра триває доти, поки рахунок не досягне різниці у два очка. Тут немає обмеження рахунку. Команда, що виграє дві партії, виграє матч.

Вирішальна партія: при рахунку 1:1 після перших двох партій грається третя вирішальна партія. Щоб виграти третю партію, команда повинна набрати 15 очка при різниці в 2 очка. При рахунку 14:14 гра триває доти, поки рахунок не досягне різниці у два очка. Тут також немає обмеження рахунку.

Команди

Команда складається виключно з двох гравців, які повинні постійно перебувати на полі і не можуть бути замінені. У момент удару м'яча подаючим кожен гравець команди повинен перебувати на своїй половині майданчика (за винятком подаючого), однак на майданчику не передбачено фіксованих позицій, тому порушення правил щодо позиціонування гравців неможливі.

Один із гравців є капітаном, перед матчем капітан підписує протокол і представляє свою команду в жеребкуванні. Після матчу засвідчує результати, підписуючи протокол. КатегоріяВипадокСанкціяПоказ картокНаслідкиНеспортивна поведінкаПершеПопередженняЖовтаНемає покаранняНеспортивна поведінкаДруге і подальшіЗауваженняЧервонаВтрата розіграшу м'ячаГруба поведінкаПершеЗауваженняЧервонаВтрата розіграшу м'ячаГруба поведінкаДругеВидаленняДві разомКоманда оголошується в неповному складі. Програш партії

Обладнання ігрового поля Ігрове поле включає ігровий майданчик та вільну зону. Ігровий майданчик — прямокутник, розмірами 16×8 м, оточений вільною зоною шириною мінімум 3 м. Будь-які перешкоди, що перебувають над майданчиком повинні бути на висоті не менше 7 м від ігрової поверхні. Поверхня ігрового майданчика вкрита піском. Поверхня повинна бути наскільки це можливо гладкою та однорідною, без камінців, черепашок та інших об'єктів, які можуть травмувати гравців. Ігрова поверхня не повинна представляти ніякої небезпеки з погляду травмування гравців.

Ігровий майданчик обмежується  двома бічними та двома лицьовими лініями. Ті й інші входять у розміри ігрового майданчика. Всі лінії шириною 5-, причому   повинні бути такого кольору, що різко контрастують з кольором піску. Лінії повинні бути прокладені стрічками, зробленими із пружного (еластичного) матеріалу. Кріплення ліній повинні бути також зроблені з м'якого, пружного матеріалу, що не травмувати гравців.

Зона подачі — це площа за лицьовою лінією в межах продовження бічних ліній. У довжину зона подачі — до кінця вільної зони.

Сітка довжиною 9,5 м і шириною 1м (±), у туго натягнутому стані, розташована вертикально по осі над центром майданчику. Висота сітки повинна бути — для чоловіків й — для жінок. На протилежні сторони сітки з боку зовнішнього краю обмежувальних стрічок прикріплюються дві антени. Кожна антена представляє собою гнучкий прут довжиною  d=10 мм розмічений смугами контрастних кольорів, переважно білого і червоного, шириною 10 см та піднімається над сіткою на

В залежності від віку учасників висота сітки може змінюватись. Вік учасниківВисота сітки для дівчат (м)Висота сітки для хлопців (м)16 років та молодші2.242.4314 років та молодші2.122.3512 років та молодші2.002.35 Стійки, що підтримують сітку повинні бути круглими та гладкими, висотою 2,55 м, бажано, щоб вони регулювалися по висоті. Вони повинні бути укріплені в землі на рівній відстані 0,7-  від кожної бічної лінії.

Форма Форма гравців складається із шортів або купального костюма. Майка або «топ» необов'язкові, якщо це спеціально не обговорено регламентом турніру. Гравці можуть мати головні убори і повинні грати босоніж, якщо інше не дозволено суддями. Майки гравців або шорти (якщо їм дозволено грати без майок) повинні мати номера 1 й 2. Номер повинен бути поміщений на груди (або попереду на шортах).

Сигнали у пляжному волейболі

Однією з цікавих особливостей пляжного волейболу є використання сигналів для підказки партнеру, яка тактика гри буде обрана. Сигнал подається за спиною гравцем, який знаходиться ближче до сітки під час подачі або безпосередньо перед блокуванням. Руки відповідають сторонам атаки — ліва рука для нападника зліва, а права для нападника справа. Зазвичай, один палець означає блокування удару по лінії, два пальці — блокування удару по діагоналі, рука, стиснута в кулак, означає, що гравець не буде ставити блок, а відкрита рука означає блокування «в м'яч». Під час подачі «миготіння» рукою, тобто почергове стискання руки в кулак і її розтискання, означає, що блокуючий хоче, щоб його або її партнер подав у гравця на відповідній стороні майданчика.

Окрім ручних сигналів, у пляжному волейболі використовуються також «голосові» підказки. Гравець, що залишається в захисті, може використовувати їх як для підказки партнеру, так і для повідомлення партнеру про свою позицію. Як правило, це сигнали «лінія» і «діагональ», що означають блокування відповідного напрямку удару. Крім того, гравці можуть домовлятися між собою про інші умовні сигнали.

Поширені травми

Найпоширенішими травмами у пляжному волейболі є травми колін, гомілок, плечей та пальців. Також часто трапляються болі через перенавантаження колін, попереку та, особливо, плечей, але вони зустрічаються рідше, ніж у волейболі в залі, завдяки м'якій поверхні для приземлення. Гострі травми, що призводять до втрати працездатності, також відносно рідкісні у пляжному волейболі порівняно з іншими командними видами спорту. Багато гравців використовують кінезіологічну стрічку. Інтерес до цієї стрічки різко зріс після того, як американська пляжна волейболістка та триразова олімпійська чемпіонка Керрі Волш носила її на Олімпійських іграх 2008 року в Пекіні.

Варіанти

Пляжний волейбол 4х4 Пляжний волейбол 4х4 — це варіант звичайної гри у пляжний волейбол у складі двох гравців, який користується популярністю у США та Бразилії. Матчі, санкціоновані FIVB, проводяться до 3 виграних сетів до 21 очка (15 очок у тай-брейку третього сету), з чотирма гравцями в стартовому складі та максимум двома замінами в команді. 4x4 проводиться на Всесвітніх пляжних іграх.

Сніжний волейбол

Сніжний або сніговий волейбол — це зимовий вид спорту, в який грають дві команди на сніжному майданчику, розділеному сіткою. Виникнувши як різновид пляжного волейболу, правила снігового волейболу схожі на правила пляжної гри, а головні відмінності полягають у ігровій поверхні, системі підрахунку очок та кількості гравців.

Як і в пляжній версії, спочатку матчі проводилися до 3 виграних сетів до 21 очка, з двома гравцями в команді. У грудні 2018 року FIVB затвердила нові правила снігового волейболу, які змінили систему підрахунку очок на серію до 3 виграних сетів до 15 очок, а кількість гравців — на трьох гравців основного складу та одного запасного в команді. Ще одна відмінність полягає в тому, що, на відміну від пляжного волейболу, дотик після блоку не зараховується як один із трьох дозволених дотиків, і будь-який гравець може зробити наступний дотик після блоку.

Примітки