Турки в Україні — турецька етнічна група, що проживає на території України. Громада складається з двох основних підгруп: етнічних турків (вихідців з Турецької Республіки) та турків-месхетинців (субетнічна група, депортована з Грузії у 1944 році).
Історія Вперше турки на території України з'явились у XV столітті, захопивши генуезькі торговельні колонії на південному узбережжі Криму. Згодом Османська імперія встановила протекторат над Кримським ханством.
У 1475 році османський флот під командуванням Гедик Ахмед-паші здійснив військовий похід на Кримське узбережжя. У результаті цієї кампанії Османська імперія захопила всі генуезькі фортеці та колонії. Це стало ключовим моментом, оскільки Османська імперія безпосередньо встановила свій контроль над стратегічно важливими портами на Чорному морі.
Після завоювання генуезьких колоній, Османська імперія також встановила протекторат над Кримським ханством. Це відбулося після того, як кримський хан Менглі I Ґерай визнав себе васалом османського султана. Кримське ханство залишалося формально незалежною державою, але фактично перебувало під значним впливом і контролем Османської імперії. Хани приходили до влади за згодою султана, а кримськотатарська армія часто брала участь у османських військових кампаніях.
Після Бучацького мирного договору 1672 року, значна частина Правобережної України, зокрема Поділля, потрапила під безпосередній контроль Османської імперії. У Кам'янці-Подільському діяла турецька адміністрація, будувалися мечеті. Це був період, який залишив помітний слід в українській історії та фольклорі.
Під час Першої світової війни Османська імперія була союзником Австро-Угорщини та Німецької імперії у складі Центральних держав. На Східному фронті, зокрема на території сучасної Західної України (тоді — частина Австро-Угорської імперії), відбувалися запеклі бої між австро-угорськими (та їхніми союзниками) і російськими військами.
У 1916 році, під час так званого Брусиловського прориву, османські війська були перекинуті на Галицький фронт для підтримки австро-угорських сил. Вони брали участь у важких боях, зокрема в районі Рогатина, де і розташоване село Лопушня. Багато турецьких солдатів загинули в цих боях, і їхні тіла були поховані на місці. Вони проявили себе як хоробрі воїни, взяли в полон 12 російських офіцерів і 853 солдатів.
У селі Лопушня Івано-Франківської області зберігся цвинтар на якому поховані турецькі військові, що загинули у Першій світовій війні.
Період Української революції став етапом активного встановлення міждержавних відносин між УНР та Османською імперією. Це вплинуло на формування турецької громади в Україні, яка на той час складалася переважно з дипломатів, військових та колишніх військовополонених. Османська імперія була однією з перших держав, що визнали незалежність УНР, підписавши Берестейський мирний договір 9 лютого 1918 року.
Після поразки українських визвольних змагань та встановлення радянської влади більшість турецьких підданих (дипломати та військові) були репатрійовані до Турецької Республіки, що зароджувалася під проводом Мустафи Кемаля Ататюрка.
У 1990-х рр. у зв'язку із збільшенням торгових контактів між Україною і Туреччиною стала рости швидкими темпами турецька діаспора в Україні. Більша частина їх прибувала сюди як трудові мігранти, що працювали переважно у сфері будівництва.
На території України проживає значна кількість представників турецького субетносу — турків-месхетинців. Зазнавши репресій з боку радянської влади, яка в 1944 році депортувала десятки тисяч турків-месхетинців з південних районів Грузії до республік Центральної Азії, вони були змушені покинути Узбекистан через загострення загострення міжетнічного конфлікту та оселятись у багатьох країнах Європи і Азії. Значна частина турків-месхетинців оселилася в Україні, переважно у сільській місцевості Херсонської, Донецької, Миколаївської та Запорізької областей.
Турки-месхетинці
Після примусового виселення з Грузії до Центральної Азії в 1944 році, турки-месхетинці перебували в статусі «спецпоселенців». Коли в 1956 році режим спецпоселень скасували, їм все одно заборонили повертатися до Грузії. Деякі родини намагалися оселитися якомога ближче до батьківщини, обираючи південь України (Крим та Херсонщину), оскільки клімат тут був схожим на кавказький. Проте в цей період їхня кількість в Україні була незначною.
У червні 1989 року в Ферганській долині (Узбекистан) спалахнули криваві міжетнічні погроми, спрямовані проти турків-месхетинців. Тисячі людей були змушені терміново тікати, залишаючи все майно. Україна стала однією з країн, яка прийняла біженців. Тодішня УРСР виділила місця для поселення переважно в сільській місцевості.
Найбільше родин оселилося в Донецькій (Слов'янський район) та Херсонській (Чаплинський район) областях. Також громади з'явилися на Миколаївщині та Полтавщині.
На початку 2000-х років частина турків-месхетинців переїхала до України з Краснодарського краю Росії. Причиною стала жорстка політика місцевої російської влади, яка не давала їм громадянства та фактично перетворила на людей «поза законом». Україна, навпаки, надавала їм громадянство та право на землю, що зробило її привабливою для фермерів-месхетинців.
Турки-месхетинці відродили овочівництво на зрошуваних землях півдня. Слов'янські та херсонські томати, вирощені турками, стали відомими на всю країну. Більшість молоді вільно володіла українською мовою, зберігаючи вдома турецький діалект.
Розселення Станом на 2022 рік в Україні проживало близько 25 тисяч турків. Окрім цього, чисельність турків-месхетинців становила приблизно 8 тисяч осіб.
Більша частина сучасної турецької громади з'явилась на території України після здобуття нею незалежності— із 262 чоловік у 1989 році (згідно з даними перепису)Всесоюзная перепись населения 1989 года. Национальный состав населения по республикам СССР до 9 180 осіб (8 844 турків та 336 турків-месхетинців) у 2001 році (згідно з даними перепису).
Динаміка чисельності турків та турків-месхетинців у регіонах за даними переписівEthnic composition of Ukraine 2001 19892001 АР Крим і Севастополь131022 Вінницька область21 Волинська область Дніпропетровська область20124 Донецька область491910 Житомирська область52 Закарпатська область245 Запорізька область14357 Івано-Франківська область2 Київська область8125 Кіровоградська область23 Луганська область1836 Львівська область612 Миколаївська область4759 Одеська область31182 Полтавська область5161 Рівненська область12 Сумська область1100 Тернопільська область5 Харківська область20392 Херсонська область83795 Хмельницька область22 Черкаська область19 Чернівецька область15 Чернігівська область3 Київ (міськрада)31126 Україна2629180 Для представників громади характерний високий показник народжуваності, про що свідчить динаміка кількості учнів турецько-месхетинської національності в школах Чаплинського району Херсонської області, який є місцем проживання для майже 2/3 турецького населення області (2278 з 3763 осіб)Турецька може стати регіональною на Херсонщині, станом на 2001/2002 навчальний рік :
Орієнтовний рік народження учнів Навчальні класи Всього учнів в школах району, осіб З них турків-месхетинців, осіб З них турків-месхетинців, % 1995 1 641 72 11,2 1996 2 720 75 10,4 1994 3 670 64 9,6 1992 4 417 35 8,3 1991 5 739 70 9,4 1990 6 722 73 10,1 1989 7 716 59 8,2 1988 8 732 44 6,0 1987 9 632 42 6,6 1986 10 402 19 4,7 1985 11 407 6 1,5
У деяких селах району діти турецько-месхетинскої національності складають значну частку — Морозівка (76,3 %), Балтазарівка (33,5 %), Надеждівка (30,4 %), Скадовка (25,8 %), Павлівка (23,9 %), Хрестівка (23,6 %).
Другим за кількістю регіоном розселення турків є Донецька область, де вони компактно розселились у межах Бахмутського (0,6 % населення), Слов'янського (0,5 % населення) та Великоновосільківського районів (0,3 % населення).
<small>Розселення турків за регіонами України<small>Зміна кількості турків у період між переписами 1939 і 2001 роківВсесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения по республикам СССР Всесоюзная перепись населения 1959 года. Национальный состав населения по республикам СССР Всесоюзная перепись населения 1970 года. Национальный состав населения по республикам СССР Всесоюзная перепись населения 1979 года. Национальный состав населения по республикам СССР
Мова Для турецького населення характерна сильна національна самоідентичність, що пов'язано, насамперед, із високою часткою тих хто вважає турецьку мову рідною:
Рідна мова Кількість турків % Турецька мова 7 923 89,6 Російська мова 567 6,4 Українська мова 133 1,5 Інша 109 1,2
Мовна ситуація серед турецького населення України характеризується стабільною багатомовністю (поєднанням турецької, української та російської мов), характер якої залежить від походження та соціальної інтеграції конкретної групи.
Турки-месхетинці переважно використовують східноанатолійський діалект турецької мови, який зберігає архаїчні фонетичні та лексичні риси, що відрізняють його від літературного стандарту Туреччини (İstanbul Türkçesi). Турецька мова залишається домінантною у сімейному колі та всередині громади, виконуючи роль головного чинника збереження національної ідентичності.
Старше та середнє покоління вільно володіє російською мовою як мовою міжнаціонального спілкування радянського періоду. Натомість молоде покоління турків-месхетинців демонструвало високий рівень інтеграції, використовуючи українську для офіційного спілкування та турецьку для приватного.
У великих містах (Київ, Одеса, Харків, Львів, Дніпро) переважає сучасна літературна турецька мова. Вона функціонує як робоча мова в офісах міжнародних компаній, закладах громадського харчування та логістичних центрах. Ключовим інститутом популяризації мовних стандартів є Турецький культурний центр імені Юнуса Емре (Київ), який проводить сертифікацію на рівень володіння мовою за міжнародною системою TYS (Türkçe Yeterlik Sınavı).
До 2022 року Херсонська область була унікальним ареалом компактного побутування турецької мови в сільській місцевості. У Генічеському, Новотроїцькому та Чаплинському районах сформувалося специфічне лінгвістичне середовище, де месхетинський діалект був основною мовою спілкування цілих сільських громад.
Культура В Україні функціонують турецькі культурні центри, такі як Інститут імені Юнуса Емре в Києві, які пропонують курси турецької мови, організовують культурні заходи, знайомлячи українців з багатою турецькою культурою.
На території України діє філія міжнародного національно-культурного товариства турків-месхетинців «Ватан» (батьківщина). Попри те, що в деяких сільських школах кількісно переважають учні турецько-месхетинської національності ані турецьких шкіл, ані класів, гуртків, факультативів, ані предметів з турецькою мовою навчання немає.
Господарська система Основним заняттям і джерелом доходу турків-месхетинців, які проживають на півдні України, є вирощування овочів та баштанних культур. Для чоловіків характерна зайнятість у сфері будівництва.
Турки-месхетинці, ще з часів їхнього проживання в Середній Азії, зберігали глибокі аграрні традиції та знання у вирощуванні різних культур. Після переселення в Україну, особливо у південні регіони з родючими ґрунтами та сприятливим кліматом, вони змогли ефективно застосувати ці навички. Часто це є сімейним бізнесом, де задіяні всі члени родини, що дозволяє ефективно вести господарство та обробляти великі площі землі.
Багато чоловіків, окрім участі в сільськогосподарських роботах (які часто мають сезонний характер), або як основне джерело доходу, працюють у будівельній та торговій сфері. Це може бути як робота на великих будівельних об'єктах у містах, так і приватні замовлення на будівництво чи ремонт.
Суспільство