Гали́на Костянти́нівна Петро́ва ( 9 вересня 1920 — 8 грудня 1943) — українська військова лікарка, санінструкторка 386-го окремого батальйону морської піхоти Новоросійської військово-морської бази Чорноморського флоту, головна старшина, Герой Радянського Союзу (1943).
Біографія Народилась 9 вересня 1920 року в місті Миколаєві, в будинку № 45 по вулиці Різдвяній. Росіянка. Після закінчення середньої школи вступила на факультет лісового господарства Новочеркаського інженерно-меліоративного інституту Ростовської області. Одружилася зі студентом Миколаївського кораблебудівного інституту Анатолієм Железновим, в 1939 році народила сина.
З початком німецько-радянської війни в 1941 році вступила на курси медичних сестер до Краснодарської фельдшерсько-акушерської школи. Після закінчення курсів працювала в міській лікарні. В березні 1942 року добровільно вступила до лав Червоної армії і була направлена санітарною інструкторкою до 386-го окремого батальйону морської піхоти Чорноморського флоту, який вів запеклі бої в складі Північно-Кавказького фронту.
В ніч на 1 листопада 1943 року в складі батальйону під сильним мінометно-артилерійським вогнем ворога однією з перших досягла кримського берега в районі селища Ельтіген. Протягом цієї ночі надала першу медичну допомогу і винесла з поля бою понад 20 поранених бійців. В боях на плацдармі перебувала 33 доби. За цей час винесла з поля бою понад 200 важкопоранених червоноармійців. Неодноразово зі зброєю в руках відбивала ворожі атаки.
3 грудня 1943 року була поранена і направлена до медсанбату. Наступного дня загинула, від потрапляння в будівлю школи, де містився медсанбат, бомби. Похована в селищі Героївському (колишній Ельтіген).
Нагороди Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 листопада 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування та виявлені мужність і героїзм в боях з німецько-фашистськими загарбниками головному старшині Петровій Галині Костянтинівні присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка».
Пам'ять Рішенням Миколаївського міськвиконкому від 21 лютого 1983 року вулиця 1-а Поперечна перейменована на вулицю Галини Петрової.
В містах Керч та Феодосія (на алеї Героїв-чорноморців) встановлено погруддя героїні.
В Музеї Червонопрапорного Чорноморського флоту в Севастополі знаходиться скульптурне зображення Г. К. Петрової. Її ім'ям названо одну з вулиць міста.
Література Бундюков А. Т., Кравченко М. В. Сыновняя верность Отчизне: Очерки — Одесса: Маяк, 1982. Заковоротный Д. И. Ах, война, что ж ты, подлая, сделала! — Николаев: ЧП Гудым И. А., 2005.
Посилання Біографія Петрової Г. К. на сайті «Герои страны» Стаття до 90-річчя Г. К. Петрової