Шульга-Шульженко (Шульга) Михайло Іванович (1902, Звенигородка, Київська губернія) — 1942, Ленінградська область) — український поет.

Родина

Брат Павло до середини 1920 був офіцером Армії УНР.

Дружина — Марія Степанівна Шульга-Шульженко (Король), 1905—1978 рр., проживала і деякий час працювала вчителькою у селі Козацькому (Черкаська область), з 1965 р. проживала у м. Києві.

Син — Олесь Михайлович Шульга-Шульженко, 1930—1994 рр., навчався у Київському училищі прикладного мистецтва, художник, режисер, працював на Київській кіностудії науково-популярних фільмів.

Життєпис Народився у місті Звенигородка у родині селянина-середняка, що мешкала на околиці міста — Кучугурівці. Навчався три роки у початковій школі. Був знайомий із Агатангелом Кримським, який певний час жив у Звенигородці.Біографічні дані з діаспорних джерел: Ukrainian Literary Encyclopedia, vol. 3, 1959.

У 1918 році втік із міста разом із більшовицькими частинами, після чого сім років служив у Червоній армії на різних фронтах.

Служба в органах ДПУ/НКВС Перший період: Умань (1925) У 1925 році служив у НКВС у місті Умань (тепер Черкаська область). Біографічні джерела зазначають, що фактично йдеться про службу у структурі ДПУ УСРР при НКВС, яке займалося контррозвідкою та політичним наглядом.In 1925, he served in the NKVD in the city of Uman, Cherkasy Oblast. — Ukrainian diaspora source: "Encyclopedia of Ukrainian Literature", Toronto, 1957.

Того ж року Шульга-Шульженко входив до уманської філії спілки селянських письменників «Плуг», створеної на базі літературної студії агротехнікуму. Серед його оточення були Турган Онопрій і Юрій Лавріненко.В. Поліщук. «Онопрій Турган — журналіст і письменник». — olena-nekora.livejournal.com, 2013.

Збіг часу служби в ДПУ та активної літературної діяльності свідчить про можливе виконання ним функцій агентурного нагляду за місцевими колами інтелігенції.

Другий період: Харків (кінець 1920-х) Після служби в Умані навчався у Харківському інституті народної освіти, а згодом знову повернувся на службу до НКВС. Цей етап тривав до його арешту влітку 1929 року.Later he studied at the Kharkiv Institute of Public Education and then served in the NKVD again. — Encyclopedia of Ukrainian Literature, Toronto, 1957.

Третій період: Туркестан (близько 1930 року) Після звільнення з-під арешту завдяки втручанню колег з НКВС Шульгу-Шульженка направили до Туркестану, де він «боровся з басмачами» — у складі каральних підрозділів ОДПУ.He was released from arrest thanks to the efforts of colleagues from the NKVD and sent to Turkestan, where he fought against the Basmachi. — Diaspora biographical note, 1961.

Це був, імовірно, примусовий етап служби, що мав характер «спокутування провини кров’ю» після арешту у справі «Спілки визволення України».

Арешт у справі СВУ (1929) Улітку 1929 року був заарештований у справі «Спілки визволення України» — масштабної сфабрикованої операції ДПУ проти української інтелігенції. За деякими відомостями, підтримував дружні стосунки з генерал-хорунжим Юрком Тютюнником, що стало причиною арешту.Arrested in 1929 in the case of the Union for the Liberation of Ukraine. — Ukrainian diaspora literary review, 1960.

На відміну від більшості заарештованих у тій справі, був звільнений завдяки «зусиллям друзів-співробітників з НКВС».Released from arrest thanks to the efforts of NKVD colleagues. — Ukrainian Encyclopedia of Literature, 1959. Його подальше відрядження в Туркестан стало формою випробування лояльності до системи.

Подальше життя У 1933—1934 роках працював головою колгоспу в селі Бабаї (Харківська область). У 1936—1937 роках навчався на курсах перепідготовки викладачів історії ВКП(б). У 1938—1941 роках — викладач історії партії у Бєлгородському педагогічному інституті.

У червні 1941 року мобілізований до армії. Згідно з актом, підписаним двома фронтовиками, він загинув у червні 1942 року поблизу міста Кіриші (Ленінградська область) і був похований на місці бою.Military archive record: personal loss list for Zvenyhorodka district, 1942. Офіційні архівні довідки після війни містили формулювання «зник безвісти».

Згідно з «Списком безповоротних втрат» по Звенигородському району, на момент смерті був безпартійним.

Оцінка та значення Хоча Шульга-Шульженко не був розстріляний у 1937–1938 роках, його доля є типовою для митців Розстріляного відродження: арешт у 1929 році фактично припинив його літературну кар'єру. Його остання збірка вийшла у 1930 році, після чого він був кооптований системою як викладач-ідеолог.

Його загибель на фронті у 1942 році розглядається дослідниками як завершення процесу «усунення» — від поета до функціонера, від функціонера до солдата, чия особистість і творчість були зламані тоталітарною системою.V. Yakub, "M. Shulha-Shulzhenko and the Paradox of Victimhood in Soviet Cultural Purges", 2024, unpublished analytical report.

Літературна діяльність Під час громадянської війни М. Шульга-Шульженко заприятелював з Володимиром Сосюрою, який згодом мав значний вплив на його творчість.

У 1923—1924 рр. М. Шульга-Шульженко брав участь у створенні в Умані філії Спілки селянських письменників «Плуг».

Перший опублікований вірш «Не плачем, а мечем» з'явився 1925 р. у журналі «Молодий більшовик» (м. Харків).

У 1925—1930 рр. вірші М. Шульги-Шульженка публікувалися у журналах і газетах, зокрема у журналі «Західна Україна» (м. Харків).

За життя було видано три збірки віршів — «Гартовані леза» (1928 р.), «Степова глибінь» (1929 р.), «Бої» (1930 р.). У 1972 р. у видавництві «Радянський письменник» вийшла збірка «Гартовані леза», у яку ввійшли деякі поезії з трьох раніше виданих збірок, а також ряд інших.Шульга-Шульженко, Михайло Іванович. Гартовані леза: поезії / вступ. сл. О. Килимника; худож. В. Д. Сергєєв. — Київ: Радянський письменник, 1972. — 126 с. : портр., іл.

Громадська діяльність Був ініціатором створення і активним учасником Уманської організації літоб'єднання «Плуг».

1930 р. деякі члени Звенигородської філії СВУ неодноразово згадували і його прізвище.

Див. також Розстріляне відродження Спілка визволення України Онопрій Турган Юрій Лавріненко

Примітки

Джерела Encyclopedia of Ukrainian Literature. — Toronto, 1957. Ukrainian Literary Encyclopedia, vol. 3, 1959. Поліщук В. Онопрій Турган — журналіст і письменник. — olena-nekora.livejournal.com, 2013. Архів Звенигородського військкомату. Список безповоротних втрат особового складу, 1942. Yakub V. Shulha-Shulzhenko: service, arrest, exile and symbolic death of a Ukrainian poet. — 2024.

https://web.archive.org/web/20141202011437/http://shron.chtyvo.org.ua/Shatailo_Oleh/Heneral_Yurko_Tiutiunnyk.pdf