Ветулонія (, також ) — італійське містечко у муніципалітеті Кастільйоне-делла-Пеская в провінції Гроссето, регіоні Тоскана. У давнину — самостійне місто-держава. Розташоване на відстаніФізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів близько 165 км на північний захід від Рима.
Історія Перше поселення на місці Ветулонії виникло в IX ст. до н. е. Його мешканцями були представники культури вілланова.
З приходом етрусків поселення було оточене укріпленнями і набуло рис справжнього міста, яке нові господарі іменували Ватлуна (етр. Vatluna). Ватлуна була самостійною державою, розквіт якої припадає на VIII—VI ст. до н. е. Цим часом датовані циклопічні мури () в центрі міста та величезні некрополі на його околицях. Найбільший некрополь Ватлуни має назву П'єтрера і відомий стовпоподібними фігурами «дедалічного» стилю. Місто славилося своїми ювелірами. Відомі були також місцеві гарячі джерела ().
Найшанованішим божеством у Ватлуні був бог моря Нетунс, зображення якого карбували на місцевих монетах. Місто мало власний флот. Ватлуна підтримувала зв'язки із Сардинією та Паданською долиною, а римляни саме звідси запозичили інсигнії магістратів — лікторські різки, фасції і курульне кріслоСілій Італік. Пуніка, VIII, 485ff. Діонісій Галікарнаський повідомляє, що союзниками Ватлуни були й чимало латинських містДіонісій Галікарнаський, III, 52.
З першої половини II ст. до н. е. Ватлуна опинилася під владою римлян, які називали місто на свій лад Ветулонією. З часом сільська округа Ветулонії була занедбана, поширювалася малярія і місто занепало. У середні віки навколишня місцевість кілька разів змінювала своїх господарів і врешті опинилася під владою родини Буріано — тож з часом і поселення почали іменувати Колонна ді Буріано (). У 1323 містечко увійшло до складу комуни Масса-Маріттіма, а в 1332 захоплене Сієною.
Назву «Ветулонія» місту повернули королівським декретом у 1887 році.
Примітки