Ю́рій (Георгій) Станісла́вович Козако́вський (16 лютого 1902, Харків — †3 вересня 1980, Чернівці) — український актор, режисер. Народний артист УРСР (1973).

Біографія

Молодим хлопцем брав участь у громадянській війні (1920). З середини 1920-х вирішив присвятити себе театру. У 1926 закінчив театральну студію відомого режисера і педагога Миколи Синельникова. Ще навчаючись акторському ремеслу, почав виступати на сцені театру імені Івана Франка, де працював протягом 1924–1931. З 1933 — актор Харківського державного театру революції. У 1940 після приєднання західноукраїнських земель Харківський театр революції переведено до Чернівців і реорганізовано в Чернівецький український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської. Обіймав посаду директора театру протягом 1959–1965.

Ролі в театрі Михайло Гурман («Украдене щастя» Івана Франка) Андронаті («У неділю рано зілля копала…» Ольги Кобилянської) Микита («Дай серцю волю, заведе в неволю» Марка Кропивницького) Вурм («Підступність і кохання» Фрідріха Шиллера) Петро Могила («Тарас Бульба» Миколи Гоголя) Яго («Отелло» Вільяма Шекспіра)

Фільмографія

1927 «Звенигора» — 1941 «Богдан Хмельницький» — «Овід» — 1957 «Народжені бурею» — 1960 «Вдалині від Батьківщини» — Лемке 1974 «Мріяти і жити» —

Джерела КОЗАКОВСЬКИЙ Георгій (Юрій) Станіславович // Богайчук М. А. Література і мистецтво Буковини в іменах(словник-довідник / М. А. Богайчук, -Чернівці: Букрек, 2005.- С. 130–131. 110 років від дня народження Юрія Козаковського Георгий (Юрий) Козаковский ГУСАР Ю. Великий актор: [про Юрія Козаковського] / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2010. — 29 вересня (№ 73). — С. 3. ГУСАР Ю. Сцена — покликання і смисл його життя: [16 лютого — 110 років від дня народження актора, режисера Георгія (Юрія) Козаковського] / Юхим Гусар // Буковинське віче.- 2012. — 10 лютого (№ 6). -С. 4. Гусар Ю. України великий актор (про Козаковського) / Юхим Гусар //Буковинське віче.- 2015.- 27 серпня (№ 332).- С. 3. Гусар Ю. Актор від Бога, талановитий режисер / Юхим Гусар // Буковинське віче. -2017. - 2 лютого (№ 4). - С. 3.